Агровісник від 14 грудня

Законопроект про множинне громадянство може відкрити ринок землі для іноземців

Президент Володимир Зеленський подав до Ради законопроект «Про громадянство України» щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України» і кілька дотичних законопроектів, які мають забезпечити чистоту законодавчих намірів щодо громадянства. Проте разом з тим цей законопроект може спростити механізм купівлі земель сільгосппризначення іноземцями.

Таку думку висловила Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit, пише superagronom.com.

«Це така спроба легалізувати іноземний капітал на внутрішньому ринку землі для придбання сільськогосподарських паїв. Ми ж пам’ятаємо, що за законом 552-IX право власності на землю отримали громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади та держава», – розповідає пані Білоусова.

Вона нагадала, що з 1 липня 2021 року землю почали купувати фізособи (100 га в одні руки), а з 1 січня 2024 року до кола покупців додаються юридичні особи, які на рівні з фізичними особами отримають однакову земельну «стелю» – 10 тис. га в одні руки.

«Ухвалення закону 6368 про множинне громадянство для іноземців, які є етнічними українцями, автоматично відкриває доступ для іноземного капіталу. Адже не існує наразі юридичних перепон, які б забороняли придбання с/г землі «етнічним українцям-іноземцям» з новою українською пропискою (при цьому ми досі не розуміємо, чи збережеться у них якесь інше громадянство). Крім того, їм же ніхто не заборонить і створювати українські юридичні компанії. Тобто це схоже на добре продуману «тиху» схему заведення іноземного капіталу під придбання землі», – говорить Наталія Білоусова.

На її думку, такий крок цілком логічний, адже як в Україні, так і за її межами не полишають ідею зробити ринок землі повністю відкритим.

«Як свідчать аналітичні дані онлайн-мапи операцій купівлі-продажу земель, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar, з моменту запуску середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 415 грн. За цей період було здійснено 21 978 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 80 041 га», – пояснює головний редактор AgroPolit.

Загалом же ринок продажів паїв не дуже активний: на ньому чітко простежується профіцит покупців і дефіцит продавців.

«Було би логічним встановити на певний час мораторій, наприклад, 5 років, для таких громадян на придбання сільськогосподарської землі. Це дозволить зберегти чистоту намірів етнічних українців і забезпечить їх реальне бажання працювати на землі, а не втілить на практиці ефект швидких спекулятивних інвестицій. Ми ж бачимо, що світові ринки капіталів перегріті вільними грішми, які потрібно кудись вигідно вкласти. Земля, а відтак і продовольство, – хороший варіант для цього», – резюмувала пані Наталія.

В Україні різко подорожчала капуста

В Україні за минулий тиждень майже подвоїлася ціна на білоголову капусту. Якщо наприкінці листопада більшість виробників та трейдерів пропонували капусту за цінами від 5 до 8 грн/кг (0,19-0,30 дол./кг) оптом, то до 10 грудня 2021 року ціни підскочили до рівня 8-10 грн/кг (0,3-0,37 дол./кг).

Про це повідомляє EastFruit, пише agronews.ua.

«Через війну різкого зростання цін імпортери почали розглядати варіанти закупівлі продукції інших сусідніх країнах. Оскільки капуста білоголова є дуже специфічним продуктом, який у великих обсягах споживається у невеликій кількості країн Східної Європи, а ціни на капусту в Білорусі та Росії також б’ють усі рекорди, українські імпортери змушені були розпочати закупівлю цього виду овочів у Польщі», – йдеться в повідомленні.

На сьогоднішній день дрібним гуртом капусту в Польщі продають по 0,75 злотих, що еквівалентно 5 грн/кг. При великому опті можна говорити про нижчу ціну. Тому якісна польська капуста вже зараз за ціною проходить на ринок України. Тим більше, що учасники українського ринку вважають, що ціни зростатимуть і надалі.

«Ціни на капусту у Росії продовжують стрімко зростати вже кілька тижнів поспіль, оскільки місцевий ринок відчуває гострий дефіцит капусти. Відповідно, середня ціна вже формується на рівні близькому до 0,6 дол./кг, що вдвічі перевищує рівень цін на капусту в Україні та вп’ятеро вищий, ніж ціни на капусту в Росії у цей же час минулого року. Росія намагається імпортувати капусту зі всіх можливих країн-постачальників, насамперед із Білорусі. Однак і там, через зростання попиту з боку РФ, ціни на капусту стрімко зростають», – розповідає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

При цьому власний урожай капусти в Білорусі через посуху був не дуже високий. Відповідно, Білорусь почала закуповувати капусту в Україні для покриття потреб російських імпортерів, що потягло за собою ціни на капусту в Україні. «В Україні середня оптова ціна на капусту нині вже вчетверо вища, ніж роком раніше. А значить, і без того рекордно дорогий „борщовий набір“ овочів в Україні продовжує дорожчати ще швидше. Подібна проблема з цінами на овочі в Узбекистані, де ціни на капусту теж б’ють рекорди внаслідок зростання експортних відвантажень цих овочів на ринок Росії», – коментує експерт.

Таким чином, якщо Україна розпочне масштабні закупівлі капусти у Польщі, ціни на неї можуть зрости і тут. Щоправда є й позитивний момент – на найбільшому плодоовочевому торговому майданчику регіону EFTradePlatform, пропозиція капусти останнім часом різко зросла. Схоже, що фермери позитивно реагують на зростання цін на цей овоч і намагаються зафіксувати прибуток, реалізуючи його з дуже гарною маржинальністю, без необхідності нести витрати на тривале зберігання і ризик втрат. «Інша частина виробників займає вичікувальну позицію, вважаючи, що межа зростання цін на капусту ще далеко не вичерпана.

Деякі овочівники вважають, що у січні-лютому ціни на капусту на ринку Росії можуть досягти небачених 1 дол./кг. Очікування українських фермерів менш амбітні – тут готові починати реалізацію капусти із сучасних овочесховищ, коли ціни на неї досягнуть 0,5 дол./кг», – підкреслюють аналітики. Крім того, не варто забувати, що в березні перші партії ранньої капусти з південних регіонів Центральної Азії з’являться на ринках Росії та України. Це може призвести до стабілізації і зниження цін, оскільки узбецькі фермери вже заявили про намір різко розширити площі під ранньою капустою.

В найближчі 3 роки експорт до Колумбії може зрости втричі – Магалецька

За подальшої активної роботи влади та бізнесу і при достатній увазі до регіону Україна може наростити експорт до Колумбії у 3 рази в найближчі 3 роки.

Про це повідомила Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби, передає прес-служба відомстві, пише agravery.com.

«Колумбія може стати одним із торговельних хабів для українських товарів. Адже ця країна має багато угод про вільну торгівлю з країнами регіону – в рамках Андської співдружності, з країнами Південного трикутника, Чилі, МЕРКОСУР тощо. А українські товари тут поки що представлені дуже й дуже слабо, незважаючи на значний потенціал», – коментує очільниця відомства.

За словами Магалецької, під час візиту обговорювалися питання щодо експорту української продукції птахівництва, ветеринарних препаратів, кормових добавок, кондитерських виробів, алкоголю, квасолі, соняшникової олії та шроту. Крім того, обговорювався імпорт до України з Колумбії кавових зерен, свіжих квітів, фруктів, риби та морепродуктів.

Міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні»: підбили підсумки поточного сезону

7 грудня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro), пише agro-business.com.ua.

Конференція за традицією зібрала разом представників влади та бізнесу для підбиття підсумків та обговорення змін, які відбулися в аграрному секторі у 2021 році. Крім того учасники заходу поділилися своїми прогнозами та поглядами на майбутнє галузі.

Серед спікерів заходу – представники Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, експерти галузі та представники агробізнесу.

Учасники дискусії обговорили глобальні зміни агропродовольчих політик та виклики в сільському господарстві України, а саме питання сталого розвитку, продовольчої безпеки та змін, які відбуваються в продовольчих системах.

Крім того, представники влади підбили перші підсумки та поділилися висновками щодо земельної реформи, а також розповіли, які наступні кроки та актуальні законодавчі рішення очікувати учасникам аграрного ринку.

Так, Роман Лещенко повідомив, що у 2022 році буде спрощена система перевірки земельних реєстрів, яка на сьогодні є дуже жорсткою. Крім того, Міністерство планує вирішити проблему монополії нотаріусів шляхом затвердження сертифікованих землевпорядників.

Окремо Міністр зупинився на питанні захисту інтересів агровиробників та власників сільськогосподарських земель. Зокрема, він повідомив, що у 2022 році буде збільшена державна підтримка таких напрямків як тваринництво, садівництво та меліорація.

За його словами, акцент державної підтримки на 2022 рік буде сфокусований на малих та середніх агровиробниках.

«У 2021 році державна підтримка була спрямована на нішеві культури, підтримку сільгоспмашинобудування, компенсації кредитної ставки. Дійсно програма 5-7-9, яку ми спільно з Мінекономіки відпрацьовували для підтримки аграріїв, стала реально додатковим ресурсом в обсязі понад 30 млрд грн для агросектору. Ці кошти дали можливість реінвестувати у виробництво та оновити основні виробничі фонди», – зазначив Роман Лещенко. Він також додав, що програма 5-7-9 буде збережена і розширена на наступний рік.