Агровісник від 19 жовтня

Мінагрополітики та НАЗК підписали меморандум щодо зменшення корупційних ризиків у земельній сфері

18 жовтня Мінагрополітики й Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру підписали тристоронній Меморандум про співпрацю з Національним агентством з питань запобігання корупції.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики, пише agro-business.com.ua.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко наголосив, що ринок землі потребує антикорупційної підтримки.

«Днями ми підсумували 100 днів від старту ринку землі. Основний висновок – ринок землі розвивається, але потребує подальшої підтримки. Наша ключова мета – мінімізувати корупційні ризики у сфері земельних відносин. Тому ми разом із НАЗК та Держгеокадастром консолідували зусилля, щоб прозоро та законодавчо просувати земельну реформу», – сказав Роман Лещенко.

За його словами, учасники Меморандуму аналізуватимуть нормативно-правові акти у сфері земельних відносин, при необхідності розроблятимуть зміни, щоб усунути корупціогенні фактори.

«Важливою частиною Меморандуму є План заходів щодо мінімізації корупційних ризиків у діяльності Держгеокадастру. Це чіткий план, в якому прописані конкретні завдання та дати їх виконання. Зокрема, підвищення якості ведення Державного земельного кадастру», – зазначив міністр.

Перший заступник Голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко зазначив, що значно продуктивніше боротися не з наслідками корупційних проявів, а викорінювати причини й умови для корупції. Саме на це орієнтований Меморандум.

«Земельна реформа – одна з найскладніших реформ останнього часу, адже вона буквально перебудовує всі правові процеси. Під час таких колосальних змін у системі виникає багато корупційних ризиків. Ця співпраця має стати точкою опори для партнерів у боротьбі з корупцією у земельній сфері та продовжити наші напрацювання», – зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.

НАЗК активно працює над запобіганням корупційних ризиків у сфері земельних відносин. Зокрема, з початку року команда Агентства підготувала аналітичний звіт «Земельна корупція: топ-30 корупційних ризиків та шляхи їх подолання» та провела антикорупційну експертизу основних нормативно-правових актів, які ухвалили парламент та Уряд у межах реформування системи земельних відносин.

Ціни на олію побили всі рекорди

Індія, що є основним світовим імпортером рослинних олій, продовжує боротьбу з підвищенням цін на олії та знизила мито на їх імпорт майже до нуля, проте котирування пальмової олії знову встановили рекорд, зростаючи слідом за цінами на нафту та на тлі зниження світового виробництва рослинних олій.

Про це повідомляє Грейн Трейд, пише agronews.ua.

Вже вчетверте, починаючи з червня, уряд Індії знизив мита на імпорт рослинних олій. До кінця березня 2022 року базове мито на імпорт сирої пальмової, соєвої та соняшникової олії знижено з 2,5% до 0%, а мито на соєву продовольчу олію, соняшникову продовольчу олію, рафіновану відбілену дезодоровану (RBD) пальмову олію, пальмовий олеїн RBD, пальмовий стеарин RBD та інші пальмові олії, окрім сирої, знижено з 32,5% до 17,5%.

Таке рішення було прийняте після того, як в неділю влада країни запровадила обмеження на запаси продовольчих олій та олійних культур до кінця березня, щоб уникнути накопичення запасів та знизити ціни. Уряд також зупинив торгівлю ф’ючерсами на гірчичну олію та насіння олійних культур на Національній товарно-сировинній біржі (NCDEX).

Грудневі ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії в середу виросли на 3,4% до рекордних 5021 рінггитів/т або 1208 дол./т на прогнозах подальшого скорочення виробництва, проте після рішення Індії про зниження мита у четвер та п’ятницю знизилися на ті ж 3,4% до 4859 рінггитів/т або 1169 дол./т.

Експерти USDA у жовтневому звіті знизили, у порівнянні з оцінками вересня, прогноз світового виробництва рослинних олій у 2021/22 МР на 0,81 млн т до 214,55 млн т, що на 8,09 млн т перевищить показник 2020/21 МР. Зокрема, прогноз виробництва ріпакової олії зменшили на 0,4 млн т до 27,31 млн т (29,08 млн т у 2020/21 МР), соняшникової – на 0,31 млн т до 21,79 млн т (19,08 млн т), соєвої – на 0,17 млн т до 61,69 млн т (59,44 млн т) внаслідок скорочення виробництва ріпаку в Канаді та соняшника в Україні та Росії. Водночас виробництво пальмової олії оцінили у 76,52 млн т, що на 3,66 млн т перевищить показник 2020/21 МР.

Оцінку світового споживання рослинних олій знизили на 0,47 млн т до 212,55 млн т, що на 5,93 млн т перевищить показник 2020/21 МР. На тлі скорочення обсягу світової торгівлі це призведе до збільшення кінцевих запасів на 0,23 млн т до найнижчого з 2010/11 МР рівня – 22,95 млн т (24,21 млн т у 2020/21 МР).

Президент підписав закон щодо стимулювання діяльності фермерських господарств

Володимир Зеленський, президент України, підписав законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств».

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України, пише agravery.com.

«Документ передбачає державну підтримку молодим українським фермерам. Першочергово отримувати допомогу на реалізацію своєї діяльності зможуть фермери-господарники до 35 років. Відповідно до документа, фермерським господарствам у перші три роки після створення надається допомога коштом держбюджету, зокрема через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Також допомога може надаватися коштом місцевих бюджетів», – розповідає Роман Лещенко, міністр агрополітики.

Зауважимо, що на таку допомогу можуть розраховувати новостворені фермерські садиби, сімейні фермерські господарства, фермерські господарства, розташовані в гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом міністрів України.

«З урахуванням аспектів земельної реформи і необхідності підтримки сфери, наступним кроком буде голосування в парламенті закону про фонд часткового гарантування кредитів №3202-Д, який надасть молодому фермеру доступні фінансові інструменти для роботи на землі», – підкреслив міністр.

Осіння посівна-2021: Сумщина та Полтавщина завершили сівбу озимини

В Україні, станом на 18 жовтня, озимих зернових культур посіяно 5,7 млн га, або 72% до прогнозу. Лідерами за темпами сівби озимих зернових культур є аграрії Сумщини та Полтавщини, які завершили сівбу озимого клину.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Так, станом на звітну дату, пшениці посіяно 5 млн га, або 75% до прогнозу.

Ячменю посіяно 511 тис. га, або 50% до прогнозу, а аграрії Волині, його сівбу вже завершили. Близькі до завершення сільськогосподарські товаровиробники Чернігівщини, Львівщини та Закарпаття.

Жита посіяно 139 тис. га, або 86% до прогнозу. У Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Херсонській областях його сівбу вже завершили. Близькі до завершення аграрії Волині, Сумщини, Чернігівщини та ряду інших областей.

Крім того в Україні посіяно 1 млн га озимого ріпаку, що становить 98% до прогнозу. Повністю завершили сівбу ріпаку аграрії 18 областей, а Дніпропетровщини та Харківщини прогнозні показники перевиконали.