Жереб Сергій, головний агроном ТОВ «БІОТЕХ ЛТД»
Розкажіть, будь ласка, як почався Ваш досвід роботи в сільському господарстві?
Все почалося з навчання в Національному аграрному університеті в Києві на агрохімічному факультеті. Я виходець з села, тому, звичайно, багато родичів працювали в цій сфері, дядько працював у ветеринарії, але якщо говорити про агрономічний напрямок, то я перший агроном у родині. Після закінчення університету поступив в аспірантуру, в той час почав підпрацьовувати в цьому господарстві, а вже після навчання почав працювати в ТОВ «Біотех ЛТД» на постійній основі, де вже 12 років.
Розкажіть про Ваше господарство. Який його основний профіль? Які культури є ключовими?
Господарство функціонує вже 20 років, протягом 18 останніх воно спеціалізується на картоплярстві, зокрема на вирощуванні насіннєвої картоплі. Господарство знаходиться в двох локаціях: одна з них тут, в Бориспільському районі, площа приблизно 1100 га, а друга частина знаходиться в Сосницькому районі Чернігівської області, також десь близько 1200 га. Чому ми так розкидані? В першу чергу, це із-за картоплярства. Свідомо брали землю в Чернігівській області, щоб вирощувати картоплю в закритій зоні з найменшим вірусним навантаженням. Там ми вирощуємо 220 га картоплі на насіння, з яких дуже значна частка під проект з чіпсами «Люкс». Ми активно співпрацюємо з різними західними компаніями: HZPC, Solana, з KWS працювали, коли у них був картоплярський напрямок. Також вирощуємо кукурудзу, соняшник, горох, пшеницю озиму, гречку… Тобто спектр культур дуже широкий. Кожного року шукаємо щось нове, приділяємо увагу нішевим культурам. Що ми тільки не пробували у себе вирощувати: арахіс (не дуже підходить ця культура для нашої кліматичної зони), зараз маємо близько 30 га спельти, цікава культура, яка поки не вирощується в великих об’ємах в нашій країні. Знаєте, що таке спельта? Грубо кажучи, це дика форма пшениці. Вона зараз в Європі позиціонується як екологічно чистий продукт, оскільки фактично не потребує внесення жодних засобів захисту, невибаглива до системи живлення, але вона складніша у збиранні та доробці. Візуально, якщо її збирати та облущити, то різниця з пшеницею не дуже помітна. Минулого року восени ми заклали близько 7 га посівів газонних трав, теж хочемо спробувати працювати в цьому напрямку.
Яка Ваша улюблена культура? Враховуючи профіль господарства, то це, мабуть, картопля?
Так і є. Інтерес до картоплі в мене виник ще з часу навчання в університеті. Бакалаврська, магістерська та кандидатська робота були про картоплю і так склалось, що і все життя займаюсь картоплею (Сміється).
А який етап роботи Вам найбільше подобається?
В мене найбільш улюблений період – це захист. Тому що кожен рік унікальний, не існує якихось однакових стандартів, постійно потрібно думати і шукати найкращі шляхи. Один рік препарат спрацював прекрасно, а другий рік може не спрацювати і потрібно думати, чому так сталось, шукати пояснення і коли, наприклад, спілкуєшся з представниками хімічних компаній, то вони навіть не завжди готові дати відповіді на питання, на які знаємо відповіді ми – виробничники. Ми багато препаратів спробували в різних формах, нормах внесення та комбінаціях, тому іноді дійсно знаємо більше (Посміхається). За 12 років моєї роботи агрономом я не пам’ятаю жодного однакового року, кожен рік має свою специфіку. Минулий рік вже всі забули, а він був дуже незвичайним та нестандартним і важким в роботі: холодна і суха весна, сою не могли сіяти, бо вологу повидувало, гербіциди грунтові не діяли. Цього року волога є, але є свої ньюанси, оскільки треба було все зробити за 2 тижні. Коли весна починалась, то я сказав, що нічого тут страшного немає. Було та буде по-всякому завжди (Посміхається).
Чим Ви займаєтесь крім сільського господарства? Які у Вас інтереси та хоббі? Чим Ви любите займатись у вільний час?
Ви краще скажіть мені, що це таке? Що таке «вільний час»? (Сміється) Його не буває. Тільки посіяв, вже пішов догляд, потім доглянув – вже треба збирати, не встиг зібрати – вже знову треба сіяти. Наприклад, з серпня починається посів озимих культур, до Покрови (14 жовтня) ми вже, припустимо, викопали картоплю, але на той період ще буде кукурудза, зібрали кукурудзу, наче, все…Але ж тепер це все треба продати!
Ну а в грудні, може, у Вас більше вільного часу? Я знаю, що більшість агрономів в грудні відпочивають?
Це стосується агрономів, які займаються виключно польовими культурами. У нас грудень, січень, лютий – це активний період продажу насіннєвої картоплі та планування на наступний рік по всіх інших культурах. Єдиний вільний час – це взимку після 6 вечора.
А як ставиться Ваша сім’я до Вашої роботи? У Вас таке велике навантаження чи нормально вони до цього ставляться?
Нормально, вони розуміють. Дружина зараз дома в декретній відпустці, займається вихованням дітей (старший вже в школу ходить, молодший в садочок пішов).
Розкажіть, будь ласка, про співпрацю з компанією ADAMA.
Досить давно ми співпрацюємо з «Адама Україна». Свого часу ми купували Містраль, Оріус, Оріус Універсал – вже відомі продукти, але більш активно почали співпрацювати після ребрендингу, коли компанія почала рости та більш активно проявляти себе на ринку, тоді і ми почали дещо більше співпрацювати. Два роки ми купуємо продукт Банджо Форте – хороший дієвий препарат. Взагалі, ми, в основному, беремо Ваші препарати на картоплю: Арева Голд, Банджо, Банджо Форте, Оріус купуємо на пшеницю. Цього року мені вдалось бути присутнім на круглому столі, який був організований компанією ADAMA. Мені сподобалось, оскільки після виступів лекторів було вільне обговорення, присутні були, в основному, агрономи, а їм завжди є про що поговорити, поділитись досвідом використання препаратів, сумішей, використання різних норм та ін. Це значно цікавіше, ніж просто слухати як кожна хімічна компанія співає оду своїм препаратам. Якщо я чую про позитивний досвід використання препарату від людини, яку я давно знаю, довіряю і вірю його досвіду, то це є доволі вагомим аргументом, щоб спробувати даний продукт і в своєму господарстві.
Часто трапляються у Вас стресові ситуації на роботі? Як Ви з ними справляєтесь?
Кожен день (Сміється). Зранку прокинувся – вже стрес (Сміється). Нормально справляюсь, це вже відпрацьовано роками та досвідом. Я прекрасно розумію, що немає таких питань, які не можна було б вирішити, важливо правильно оцінити ситуацію та зробити правильні висновки.
А скільки у Вас підлеглих?
Важко сказати, але дуже багато. У нас тільки трактористів близько 30, а коли іде процес збирання картоплі, то у нас працює тільки різноробочих чоловік 100. Але у нас вже існує досить чіткий функціональний поділ, є бригадири, з якими я спілкуюсь, а вони вже працюють з людьми. Якщо виникають якісь питання, з якими вони не можуть справитись, то тоді вже я втручаюсь.
Який у Вас тип управління? Яким чином Ви працюєте з підлеглими?
Я вважаю, що це має бути кнут і пряник. Звичайно, більше пряник, але зовсім за кнут не потрібно забувати. Також обов’язково має бути присутній гумор, він полегшує спілкування і робить його приємнішим для всіх.Зранку приходжу в бригаду завжди з якимось жартом, і на такому позитиві, коли починається день, то він і проходить вдало. Цього року навіть жодного разу не було такого, щоб ранок почався не з позитиву. Була неприємна ситуація минулого року, то я тиждень всіх зранку збирав, чітко пояснював хто що має робити, на таких суворих нотах пройшов тиждень, але потім все повернулось в звичне русло і переключились на позитив.
З якими основним проблемами Ви стикаєтесь в господарстві? Наприклад, багато Ваших колег говорить про проблеми з кваліфікованими кадрами.
Тут не питання кваліфікованих кадрів, а швидше наявність людей, які здатні думати. В кожному господарстві є свої проблеми: в холдингах більша проблема з агрономами, у нас в господарстві проблема з кваліфікацією трактористів. Ми розуміємо, яка техніка працює в полях – це надсучасна техніка, на хорошому програмному забезпеченні. Тому ті люди, які не змогли зрозуміти, що таке новий трактор і як він працює, продовжують з МТЗ. Цього року ми не набирали трактористів. Всі попередні роки в сезон ми збільшували кількість працівників механізаційної ланки вдвічі, і до кінця сезону з них залишалось працювати 1-2 людини. Багато людей відходили ще на етапі роботи в майстерні. Зараз, коли ти набираєш людей, розміщуєш оголошення, то бажаючих дуже багато і вимоги по заробітній платі у них теж дуже високі. Але потім протягом кількох перших тижнів ти бачиш, що багатьом з них не можна довіряти сучасну техніку, якщо вони не можуть навіть з МТЗ справитись.
Яка на Вашу думку має бути роль держави у сільському господарстві? Чи є потреба в допомозі з боку держави чи потрібно просто, щоб вона Вам не заважала?
Це дуже складне питання. Ви ж розумієте, що підтримку ми не отримуємо, тому хотілось би, дійсно, щоби поки все залишилось так, як воно є і нам хоча б не заважали. В плані держави нам ще дуже далеко до того, щоб вона виступала ефективним інструментом регулювання. Наприклад, одного часу держава намагалась регулювати сівозміну. Так як в нас в сівозміні картопля, то ми її у себе регулюємо, але ми бачимо прекрасно, на скільки виснажуються грунти, де господарства сіють кукурудзу по соняшнику і соняшник по кукурудзі та їм абсолютно байдуже на будь-яке державне регулювання. Це одне питання. Ми розуміємо, що це дуже складно зробити, але в цьому напрямку ніхто нічого і не намагається зробити.
Яке Ваше ставлення до земельної реформи та можливого відкриття ринку землі?
Якщо воно буде зроблено розумно, то можна буде жити і після земельної реформи. Але поки я бачу лише хаос і немає жодних об’єктивних підстав вважати, що воно буде зроблено розумно. Якщо взяти холдинги, у яких великі земельні фонди і які мають багато пайщиків, то уявіть, що буде, якщо кожен пайщик захоче продати свою землю. Поки незрозуміло як цей процес буде регулюватись. Будемо сподіватись на краще!