Агровісник від 30 липня

Ринок фуражної кукурудзи: в Україні продовжують зростати ціни

Протягом тижня закупівельні ціни на кукурудзу в портах України зростали на тлі активного попиту з боку імпортерів, дефіциту пропозицій від виробників, низьких перехідних запасів та липневої спеки, яка негативно вплинула на формування урожаю пізніх культур.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

З понеділка ціни попиту на кукурудзу виросли на 13-17 $/т до 170-181 $/т СРТ-порт.

Форвардні ціни на поставки кукурудзи в порти Чорного моря у вересні – листопаді виросли на 10-15 $/т до 170-180 $/т, що відповідає рівню цін на фуражну пшеницю.

За даними Держмитниці, у 2024/25 МР, станом на 24 липня, Україна експортувала 1,39 млн т кукурудзи (915 тис. т за цей же період торік).

Грудневі ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго за тиждень виросли лише на 1,5% до 164,5 $/т, не відреагувавши на прогнози зменшення урожаю в ЄС, Україні та рф, оскільки погода в США сприяє формуванню гарного урожаю.

Агенція MARS знизила прогноз урожайності кукурудзу в ЄС з 7,55 до 7,24 т/га, що буде на 2% поступатися середньому 5-річному показнику 7,35 т/га.

Серпневі ф’ючерси на кукурудзу в Парижі протягом тижня виросли на 3,9% до 220,5 €/т або 239 $/т, що підтримає ціни на чорноморську кукурудзу.

За даними Conab, в Бразилії на 21 липня кукурудза другого урожаю зібрана на 79,6% площ (47,9% торік), але дощі затримують збирання.

«Найближчими місяцями на світовому ринку домінуватиме кукурудза з Аргентини та Бразилії, але вже з вересня посилиться попит на чорноморську кукурудзу, що призведе до зростання цін», – прогнозують аналітики.

Жнива-2024: в Україні вже намолочено понад 22 мільйони тонн зернових та олійних

Станом на 26 липня 2024 року в Україні вже зібрано понад 19 млн тонн зернових та понад 3 млн тонн олійних. Загалом обмолочено понад 5 871,9 тис. га, намолочено 22 324,6 млн. тонн нового врожаю.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, станом на звітну дату, у розрізі культур зібрано:

• пшениці – обмолочено 3 502,0 тис. га, намолочено понад 14,7 млн тонн;
• ячменю – обмолочено 1 020,2 тис. га, намолочено понад 3,8 млн тонн;
• гороху – обмолочено 189,8 тис. га, намолочено 416,3 тис. тонн;
• ріпаку – обмолочено 1 086,3 тис. га, намолочено понад 3 млн. тонн насіння.

По збиранню зернових лідирують:

• Одеська область – обмолочено 733,3 тис. га;
• Дніпропетровська – обмолочено 630,7 тис. га;
• Миколаївська – обмолочено 536,5 тис. га.

По урожайності лідирує Хмельницька область з показником 64 ц/га.

Також, зазначається, що аграрії Полтавщини завершили збирання ранніх зернових та зернобобових культур.

Фуражний ячмінь: високий попит та недостатня пропозиція спровокували ріст цін

За даними аналітиків, з початку минулого тижня в портах України зберігається тенденція зростання цін в секторі фуражного ячменю.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на АПК-Інформ.

Як зазначається, кількість пропозиції зернової нового врожаю залишається недостатньою через стримування продажу сільгоспвиробниками та високий попит зі сторони імпортерів. Додаткову підтримку цінам надавав суміжний ринок пшениці.

Так, в портах великої Одеси ціни попиту на фуражний ячмінь зросли на 5-7 USD/т і станом на 29 липня озвучуються в межах 162-172 USD/т CPT-порт. В той же час в портах Дунаю зростання цін попиту склало 1-3 USD/т – до 163-171 USD/т CPT-порт.

Програма «5-7-9» рятує українських виробників, але потребує розширення – ВАР

Нинішні ліміти пільгової програми кредитування «5-7-9» не відповідають потребам галузі.

Про це заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук в ефірі телеканалу «Ми – Україна», пише agravery.com.

«Пільгові кредити «5-7-9» – це порятунок під час війни для товаровиробників. Вони дають можливість аграріям триматися на плаву, враховуючи, що зернову групу два роки продавали в мінус. Також програма «5-7-9» дозволяє аграріям готуватися до нового сезону», – сказав Денис Марчук.

Однак, заступник голови ВАР наголосив на необхідності збільшення кредитних лімітів з 90 до 150 мільйонів гривень для всіх товаровиробників.

«Багато аграріїв уже вичерпали ці ліміти, тому ми звертаємось до Нацбанку та уряду з проханням підвищити їх до 150 мільйонів гривень перед початком осіннього аграрного сезону», – додав він.

Експерт також звернув увагу на те, що програма «5-7-9» не працює у «червоній» зоні.

«Люди повернулися у прифронтові території, працюють і створюють робочі місця, але не мають оборотних коштів. Дуже важливо, щоб була державна гарантія банкам для роботи з агробізнесом на цих землях», – зазначив він.

Заступник голови ВАР підкреслив проблему аграріїв, які виїхали з тимчасово окупованих територій.

«Є бізнеси, які заявили свою патріотичну позицію і виїхали з окупації. Вони до 2022 року брали позики на розвиток бізнесу, і сьогодні залишилися без нічого, але знаходяться в реєстрах боржників. Ми не можемо втрачати людей із досвідом 20-25 років роботи в аграрній сфері», – заявив він.

Законопроект №11180-1, який підтримує Мінагрополітики та ВАР, пропонує «заморозити» кредити на період війни для аграріїв з тимчасово окупованих територій. 

«Аграрії не відмовляються сплачувати ці старі борги, треба їх реструктурувати на 4-5 років. Тоді виробники розумітимуть, що Україна їх цінує та створює умови для їх повернення», – додав Денис Марчук.

Схвалено Стратегію продовольчої безпеки України до 2027 року

Уряд схвалив Стратегію продовольчої безпеки України на період до 2027 року.

Про це повідомляє Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету міністрів України, пише agronews.ua.

За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, уряд ставить три ключові цілі.

«Перша – стимулювати розвиток аграрного виробництва й наповнити продовольчий ринок. Друга – забезпечити доступність продовольства для усіх груп населення. Третя ціль – посилити безпекову складову й усунути загрози. Це, зокрема, стосується формування держрезерву, відновлення товарних ланцюгів, розмінування сільгоспземель, адаптації до змін клімату тощо», – сказав очільник уряду.

Як зазначив Денис Шмигаль, зараз тривають треті жнива під час повномасштабної війни. Аграрії вже намолотили понад 15 млн тонн зернових та олійних культур. 

«Україна і далі зможе годувати себе та країни, які гостро потребують продовольства. Ми зберігаємо статус одного з гарантів глобальної продовольчої безпеки. Так буде і надалі», – підкреслив прем’єр-міністр.

Глава уряду подякував українським аграріям за важку працю, особливо в прифронтових регіонах.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України зауважили, що досягнення визначених Стратегією цілей передбачається двома етапами. Перший етап (2024 – 2026 роки) – формування та здійснення заходів підтримки виробників, спрямованих на розвиток галузей агропромислового комплексу, зокрема, виробників органічної продукції. Другий етап (протягом 2027 року) – відновлення підприємств харчової промисловості на рівні об’єднаних територіальних громад, адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому.

Реалізація Стратегії дасть можливість сформувати стійку до загроз систему продовольчої безпеки держави; створити умови для продовольчої незалежності країни і сталого розвитку аграрного сектору економіки; забезпечити повноцінний доступ населення до безпечних харчових продуктів у достатній кількості.