Агровісник від 09 липня

Підсумки сезону: експорт зернових та олійних – 57,5 млн т

Україна у 2023/24 МР, який закінчився 30 червня, експортувала 57,5 млн т зернових та олійних.

Про це повідомляє Українська зернова асоціація, пише agroportal.ua.

«Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стало відкриття Українського гуманітарного коридору, який дозволив експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, які заходять до українських портів, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту. Завдяки цим двом факторам Україна продовжила експортувати зерно та гарантувати продовольчу безпеку в багатьох країнах світу», – пояснили фахівці.

І додали, що в грошовому еквіваленті за даними митниці експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР склав $10,76 млрд, а експорт з урахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $17,86 млрд.

Так, експорт пшениці склав 18,4 млн т на суму $3 млрд за виробництва близько 22 млн т. Найбільшим покупцем стала Іспанія (5,9 млн т). Далі йдуть Єгипет (1,72 млн т), Індонезія (1,5 млн т), Туреччина (1,1 млн т) та Румунія (1 млн т).

Ячменю Україна експортувала майже 2,5 млн т на $376 млн за виробництва 5,8 млн т. Основні покупці: Китай (702 тис. т), Іспанія (460 тис. т), Кіпр (221 тис. т), Румунія (212 тис. т).

Кукурудзи минулого сезону Україна експортувала 29,3 млн т на суму $4,7 млрд за виробництва 29,6 млн т. Найбільше цієї зернової закупили Іспанія (6 млн т), Китай (4,83 млн т), Єгипет (3,87 млн т), Італія (2,75 млн т), Нідерланди (2,48 млн т), Туреччина (1,96 млн т).

Сої експортовано майже 3 млн т на суму $1,1 млрд за врожаю 4,9 млн т. Головні імпортери: Єгипет (956 тис. т), Туреччина (674 тис. т), Німеччина (235 тис. т), Нідерланди (203 тис. т), Румунія (196 тис. т).

Ріпаку експортовано 3,7 млн т на суму $1,4 млрд за виробництва минулого року 4,5 млн т. Найбільше пішло до Німеччини – 1,23 млн т. До Румунії відправили 609 тис. т, Нідерландів – 420 тис. т, Бельгії – 378 тис. т.

ФАО прогнозує рекордне світове виробництво зернових у 2024 році

Аналітики Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН підвищили свій прогноз світового виробництва зернових у 2024 році до 2,854 млрд тонн, що є новим історичним максимумом.

Про це повідомляє АПК-Інформ з посиланням на пресслужбу FАО.

«Підвищення прогнозу пояснюється кращими прогнозами врожаю кукурудзи в Аргентині та Бразилії, а також у Туреччині та Україні, що компенсує погіршення ситуації в Індонезії, Пакистані та кількох країнах Південної Африки», – йдеться в повідомленні.

Прогноз виробництва пшениці також було підвищено – на 0,3% у порівнянні з червневою оцінкою, до 789 млн тонн, завдяки кращим перспективам урожаю зернової в деяких країнах Азії, зокрема в Пакистані, який має компенсувати очікуване скорочення виробництва зернової в рф.

Також прогнозується, що загальне світове споживання зернових у 2024/25 МР збільшиться до 2,856 млрд тонн, що на 0,5% більше, ніж у попередньому сезоні, за рахунок рису та фуражних зернових.

Крім того, очікується, що світові запаси зернових збільшаться на 1,3% у 2025 році, в результаті чого співвідношення світових запасів зернових до споживання у 2024/25 МР майже не зміниться і становитиме 30,8%.

«Прогноз FАО щодо міжнародної торгівлі зерновими в наступному сезоні залишається незмінним – 481 млн тонн, що на 3% менше, ніж у 2023/24 МР», – додається в повідомленні.

Жнива-2024: українські аграрії вже намолотили 3,7 млн тонн зерна

Станом на 5 липня зернові та зернобобові культури в Україні зібрано із загальної площі 1 154,3 тис. га, з яких намолочено 3,7 млн тонн зерна.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, у розрізі культур зібрано:

• пшениці – обмолочено 482,2 тис. га, намолочено 1,62 млн. тонн;
• ячменю – обмолочено 402,7 тис. га, намолочено 1,56 млн тонн;
• гороху – обмолочено 82 тис. га, намолочено 166,4 тис. тонн;
• ріпаку – обмолочено 186,9 тис. га, намолочено 285,9 тис. тонн;
• сої – обмолочено 0,2 тис. га, намолочено 0,3 тис. тонн.

По збиранню зернових лідирують аграрії наступних областей: Миколаївської, де обмолочено 314,2 тис. га, Одеської, де обмолочено 205,1 тис. га, Дніпропетровської, де обмолочено 158,2 тис. га.

По урожайності лідирує Івано-Франківська область з показником 67,5 ц/га.

Елеватори страхуватимуть від воєнних ризиків

Передбачити приліт ворожої ракети, БПЛА чи падіння їх уламків на елеваторний комплекс та убезпечити його від пошкоджень неможливо. Проте вже з’явилась можливість застрахувати силоси, зерносушарки та інше дороговартісне обладнання, щоб мати фінансову спроможність в разі «прильоту» відремонтувати пошкоджене чи відновити втрачене майно.

Про це повідомляє пресслужба KMZ Industries, пише agroportal.ua.

Виробник елеваторного обладнання KMZ Industries домовився про співпрацю з найбільшою страховою компанією в Україні – ARX, разом з якою пропонують страхування елеваторів від воєнних ризиків.

«Сьогодні українські фермери на свій страх та ризик продовжують будуватися та розширювати потужності. Їх виправдано лякають існуючі воєнні ризики, адже наслідки «прильотів» можуть бути різних масштабів. З 2022 року наші фахівці провели низку ремонтних та відновлювальних робіт на елеваторах, що були пошкоджені саме уламками, і тому ми знаємо, наскільки великими можуть бути втрати бізнесу через цей фактор. Завдяки набутому досвіду ми пропонуємо клієнтам найбільш оптимальні рішення, які дозволять оптимізувати та здешевити ремонт, але наявність страховки в разі настання страхового випадку може повністю чи частково врятувати фермера від фінансових витрат. Послугу, яка б дозволяла застрахувати своє майно від воєнних пошкоджень, агробізнес давно потребував, тому очікуємо, що вона буде актуальною як серед маленьких фермерських господарств, так і серед великих компаній, адже тепер аграрії можуть отримати страхове покриття за зовсім невеликий, у порівнянні з лімітом відшкодування, платіж», – зазначив Борис Рибачук, заступник генерального директора KMZ Industries з розвитку.

Послуга «Страхування майна від воєнних ризиків», яку надає ARX, передбачає покриття втрати або пошкодження застрахованого майна виключно в результаті прямого та/або опосередкованого впливу від ракет, БПЛА будь-яких типів, літальних боєприпасів, засобів протиповітряної та протиракетної оборони, будь-яких їх уламків.

Річна плата за страхування розраховується індивідуально, з урахуванням місця розташування, площі та вартості майна.

Адаптувати увесь аграрний сектор України за стандартами ЄС – неможливо й непотрібно, – Висоцький

Одне з ключових завдань переговорів про вступ України до Євросоюзу – узгодити компромісну модель взаємодії, яка поєднає переваги нашого і європейського агросекторів, заявив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на Укрінформ.

Він пояснив, що структура й уклад сільськогосподарського виробництва в Україні та Європі суттєво відрізняються. Це останнім часом і призводило до непорозумінь з низкою європейських сусідів довкола експорту і транзиту нашої агропродукції.

«В Європейському Союзі історично склалися сталі «правила гри» в сільському господарстві, які об’єднані у спільній аграрній політиці – Common Agricultural Policy. Особливість цієї галузі у Європі в тому, що виробництво побудоване здебільшого на дрібнотоварному фермерстві. Український аграрний сектор має свою унікальну структуру. У нас є малі виробники, які виготовляють близько 10% усієї продукції, є середній сегмент з часткою приблизно у 65%, є й великий сегмент, де виробляється близько 25% агротоварів», – нагадав Висоцький.

При цьому український сільськогосподарський сектор, за його словами, демонструє ефективність і неабиякі стійкість та витривалість – навіть в екстремальних умовах війни. Тому одне з основних завдань та викликів, що чекають на нас у процесі переговорів, – знайти нову компромісну модель взаємодії. Просто адаптувати увесь аграрний сектор України, «перекроївши» його за лекалами ЄС – неможливо та й непотрібно.

«Адже коли щось працює ефективно, треба сповна використовувати цей інструмент. Тож і дискусія буде більшою мірою про те, як знайти механізми, які б дозволяли поєднати сильні сторони українського аграрного сектору, вже напрацьовані інституційні зв’язки й історично сформовану модель Європейського Союзу, а далі рухатися разом та доповнювати одне одного в цій новій компромісній моделі», – вважає очільник Мінагрополітики.

Таке поєднання, на його думку, посилить конкурентні позиції України і Європи на світовому ринку.

«Ми маємо об’єднувати зусилля і планувати логістику та експортні постачання так, щоб конкурувати з основними гравцями глобальних продовольчих ринків як одна європейська родина. Для цього треба не протистояти одне одному, а об’єднуватись, рахувати вигоду й розуміти, що, приміром, має плисти з Марселя, що з Амстердама, а що з Одеси, аби ми були більш конкурентоспроможними на ринках Близького Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії порівняно з іншими ключовими гравцями», – пояснив Висоцький.

Досягнути цього можна завдяки формуванню разом із європейськими партнерами спільних довгострокових планів, а також розподілу «обов’язків» та спеціалізації.