Агровісник від 02 липня

Безпека українського експорту: Туреччина, Румунія та Болгарія розпочали операції з пошуку мін у Чорному морі

Туреччина, Румунія та Болгарія розпочали спільні операції з пошуку мін у Чорному морі, щоб підвищити безпеку судноплавства, зокрема експорту українського зерна.

Про це пише agravery.com із посиланням на Bloomberg.

Ініціатива під керівництвом Анкари є першою великою спільною акцією чорноморських держав після вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року.

Країни підписали угоду про спільну боротьбу з дрейфуючими морськими мінами, які загрожують судноплавству в Чорному морі у січні цього року. Міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер тоді заявив, що угода створює спеціальну групу із представників трьох союзників НАТО для боротьби з мінами. Міни становлять небезпеку для портів, комунікаційних мереж і ключової водної інфраструктури.

росія та Україна є ключовими виробниками зерна, і війна поставила під загрозу безпечне проходження вантажів. Торік Київ запустив власний Чорноморський експортний маршрут після зриву угоди про безпечний коридор, яку підтримали росія, Туреччина та ООН. Це успішно збільшило експорт і допомогло економіці розвиватися швидше, ніж прогнозувалося, але цей шлях залишається ризикованим.

З моменту відкриття морського коридору в серпні 2023 року Україна експортувала 37,4 млн тонн аграрної продукції з Одеси, Чорноморська та порту «Південний», повідомили минулого тижня у Міністерстві інфраструктури України.

Набула чинності оновлена Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою

1 липня набула чинності оновлена Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA).

Про це пише agroportal.ua із посиланням на Міністерство економіки України.

Як йдеться у спільній заяві українського міністерства та Міністерства з просування експорту, міжнародної торгівлі та економічного розвитку Канади, оновлена CUFTA принесе користь працівникам, підприємствам і споживачам обох країн, посилюючи торговельну та економічну співпрацю між Канадою та Україною. Угода зберігає умови доступу до ринку для товарів із угоди 2017 року та була оновлена, щоб включити розділи про інвестиції, послуги та інклюзивну торгівлю.

«Оновлена Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою – символ незмінної підтримки Канадою нашої боротьби, нашої економічної стійкості. Я переконана, що вона дозволить посилити торговельно-економічну співпрацю між Україною та Канадою, зміцнить наше економічне партнерство та сприятиме участі канадських компаній в економічному відновленні та відбудові України.

Це без перебільшення історична подія, адже ця угода є однією із найсучасніших у світі. Це перша угода, яка чітко показує – Україна поділяє торговий порядок денний Канади, США, ЄС, Японії та інших наших партнерів», – зазначила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

Вона підкреслила, що оновлена CUFTA – Перша угода про вільну торгівлю, у якій особлива увага приділяється Криму та кримським татарам і посиленню ролі корінних народів у економіці та міжнародній торгівлі. Це основа для економічного розвитку Криму після звільнення півострова від окупантів.

Ключові переваги оновленої Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою:

• угода передбачає лібералізацію ринку послуг за негативним списком. Тобто коли дозволено все, щодо чого немає застережень, прописаних в угоді. А захист інвестицій посилиться новими комплексними та сучасними інструментами. Це сприятиме максимальному розвитку торгівлі послугами між українськими та канадськими компаніями;
• працівники українських компаній, які надаватимуть послуги у Канаді, зможуть за спрощеними й розширеними умовами податися на тимчасовий в’їзд до Канади;
• угода допоможе Україні побудувати вільну і відкриту цифрову екосистему економіки. Тож розвиватимемо цифрові технології;
• для товарів, які експортуються до Канади без мит, можна буде використовувати компоненти з ЄС, Британії, Ізраїлю. Це розширить залучення України до глобальних ланцюгів постачання;
• важливе місце в угоді посідають питання щодо довкілля, праці, прозорості та відповідального ведення бізнесу.

Загалом текст документа побудовано на стандартах Угоди про вільну торгівлю Канади, США та Мексики й Угоди про Транстихоокеанське партнерство, до якої Україна готується приєднатися. Фактично це пакт з партнерами, які підтримують нашу торгову безпеку.

Жнива-2024: в Україні жнивують уже 16 регіонів

В Україні жнивують уже 16 регіонів, в яких сільгоспвиробники станом на 28 червня зібрали ранні зернові з площі понад 200 тис. га, намолотили понад 720 тис. тонн нового врожаю.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

«Шістнадцять областей вже збирають ранні зернові культури. Сім областей розпочали збір ріпаку. Його обмолочено на 31,7 тис. га, намолочено – 63,6 тис. тонн», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що загалом в Україні обмолочено 209,8 тис. га зернових та зернобобових, намолочено 721,4 тис. т нового врожаю.

Так, у розрізі культур:

• пшениці – обмолочено 36,2 тис. га, намолочено – 112,8 тис. т при врожайності 31,2 ц/га;
• ячменю – обмолочено 145,8 тис. га, намолочено 545,7 тис. т при врожайності 37,4 ц/га;
• гороху – обмолочено 25,9 тис. га, намолочено 56,3 тис. т при врожайності 21,7 ц/га.

Аграрії Одещини лідирують по збиранню зернових, вони вже обмолотили 85,7 тис. га.

Сільгоспвиробники Тернопільщини попереду по врожайності з показником 78,1 ц/га.

Обсяги ринку землі в травні виявились на 13% меншими за обсяги ринку у квітні, – KSE

Після рекордних обсягів ринку землі у квітні 2024 року, коли було зафіксовано найбільшу кількість транзакцій від початку повномасштабного вторгнення – ринок землі в травні демонструє зниження обсягів.

Про це йдеться в аналітичному огляді Київської школи економіки (KSE), пише propozitsiya.com.

Обсяги ринку землі в травні виявились на 13% меншими за обсяги ринку у квітні – як за кількістю угод, так і за площею земель в обігу. Водночас показники травня суттєво перевищують середньомісячні показники попереднього року – на 28.9% за кількістю укладених угод і на 31,3% за площею земель в обігу.

Попереднє зниження обсягів ринку землі місяць до місяця мало сезонний характер, адже сталось у січні 2024 року, коли обсяг транзакцій знизився на 24% проти грудня 2023 року – типова картина для першого місяця року протягом усіх років з моменту відкриття ринку земель.

Сукупні обсяги ринку земель з моменту його відкриття у липні 2021 року сягнули 246,8 тис. транзакцій на загальну площу 552,9 тис. га. Усього з моменту відкриття ринку земель станом на кінець травня 2024 року в обігу перебувало 1,34% від загальної площі усіх сільгоспземель в Україні. Або 1,62%, якщо рахувати лише для тих регіонів, де ринок землі не ускладнений бойовими діями чи окупацією.

Світове виробництво біодизеля цьогоріч сягне рекордних 76,3 млн тонн 

За оцінками експертів IGC, у 2023 році світове виробництво біодизеля, зокрема й гідроочищеної рослинної олії (HVO), зросло у порівнянні з 2022 роком на 11% до 71,5 млн т. Цьому сприяло нарощування виробництва у Північній і Південній Америці та в Азії. Очікується, що цьогоріч світове виробництво виросте ще на 7% та сягне рекордних 76,3 млн т.

Про це пише agro-business.com.ua із посиланням на GrainTrade.

Зазначається, що останніми роками США, Бразилія та Індонезія суттєво наростили виробництво біодизеля. Якщо 10 років тому їх частка у загальному світовому виробництві цієї продукції складала 35%, то зараз вона сягає 60%.

Важливу роль в нарощуванні виробництва зіграла соєва олія. Посилення попиту на соєвий шрот призвело до збільшення площ сівби сої, тоді як попит на соєву олію з боку продовольчої галузі майже не змінився.

Прогнозоване збільшення урожаю сої у США та в Аргентині активізує експорт продуктів переробки сої. Тоді як виробництво сої в Бразилії покриває внутрішні потреби біодизельної галузі.

Аналітики відмічають, що США нещодавно відкрили ринок для відпрацьованої рослинної олії (UCO), яку також використовують у виробництві біопалива. Експерти вважають, що це може знизити прибутки американських виробників та переробників сої, оскільки посилиться конкуренція з імпортерами інгредієнтів для виробництва біодизеля.