Агровісник від 25 червня

Люблінський трикутник: у Варшаві підписали декларацію щодо заборони російської агропродукції

У Варшаві відбулася третя зустріч в межах «Люблінського трикутника» за участю представників аграрних комітетів парламентів Литви, Польщі та України.

Про це ідеться у підсумковій заяві за результатами зустрічі української сторони, пише AgroPolit.com

Раніше в інтерв'ю AgroPolit.com цю зустріч анонсував народний депутат України, заступник голови комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський. В рамках зустрічі у Варшаві сторони підписали Тристоронню Декларацію.

«Люблінський трикутник продовжує свою роботу. Наша співпраця полягає, зокрема у зміцненні діалогу з ЄС, налагодженні більш тісної співпраці із загальноєвропейськими аграрними структурами. Голови аграрних комітетів України, Польщі, Литви підписали відповідну декларацію, яка складається з 7 пунктів», – повідомив Чернявський.

Документ закликає керівництво ЄС та держав-членів:

• виступити з ініціативою заборони ввезення агропродукції російського та білоруського походження до ЄС;
• розглянути заборону транзиту російської та білоруської агропродукції територією ЄС;
• розглянути обмеження доступу російських виробників до світових передових технологій та техніки;
• впроваджувати інтервенційні системи закупівлі надлишків зерна на ринку;
• обмежити недобросовісні торгівельні практики в майбутній торгівлі між країнами;
• допомогти Україні відновлювати позиції на світовому ринку шляхом розблокування каналів збуту;
• засудити рф за експорт незаконно привласненого зерна, яке вироблено в Україні.

Степан Чернявський нагадав, що перша зустріч у форматі Люблінського трикутника (Україна, Польща, Литва) відбулася ще 2 квітня у Варшаві. Друге засідання міжнародної групи провели в Україні.

«На мою думку, до Люблінського трикутника слід також запросити Латвію та Естонію. Адже і через ці країни потенційно може здійснюватися експорт та транзит російської агропродукції. Потрібно якнайшвидше ввести колективну заборону на експорт та транзит всіх агротоварів з росії та білорусії через кордон Польщі, Литви, Латвії, Естонії та України. Від цього виграє однозначно Європа, бо суттєво знизиться тиск на її внутрішні ціни на агропродукцію, який зараз також формується напливом сільгосптоварів з росії», – зазначив Степан Чернявський.

Як писав AgroPolit.com, продовольча безпека стала однією з ключових тем Глобального саміту миру. Також депутат озвучив інші проблемні питання для аграріїв на внутрішньому ринку у своєму блозі.

У ДАР цього тижня стартує прийом заявок від аграріїв на субсидії

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) з 25 червня аграрії можуть подати заявки за трьома напрямами бюджетної підтримки на оброблення земель та утримання сільгосптварин.

Про це йдеться на agro-business.com.ua із посиланням на пресслужбу Мінагрополітики.

У відомстві зазначили, що 25-го червня 2024 року, о 10 годині в Державному аграрному реєстрі розпочнеться прийом заявок на окрему бюджетну субсидію у розмірі 4 тис. грн на 1 га оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення для виробників сільськогосподарської продукції, що мають у власності та/або користуванні до 120 га земель сільськогосподарського призначення.

На спеціальні бюджетні дотації для утримання корів, кіз та/або овець прийом заявок розпочнеться 27-го червня о 10 годині.

Зауважується, що спеціальна бюджетна субсидія для аграріїв, які мають у власності від 3 до 100 корів (усіх напрямів продуктивності) передбачається виплата по 7 тис. грн на кожну голову. Для аграріїв, які утримують маточне поголів’я кіз та/або овець від 5 до 500 голів – у розмірі 2 тис. грн на одну голову.

«Подати заявки на отримання бюджетної допомоги можуть аграрії усіх областей окрім територій, тимчасово окупованих та зони активних бойових дій. При реєстрації у ДАР заявок на суму, що відповідає затвердженому обсягу бюджетних коштів, подання заявок припиняється», – додали в Мінагрополітики.

Жнива-2024: аграрії шести областей України розпочали збирання ранніх зернових

Станом на 21 червня аграрії шести областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Так, збір урожаю вже триває у Вінницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Станом на звітну дату намолочено 48,3 тис. тонн зерна нового врожаю, зокрема:

• пшениці – 1,1 тис. тонн при врожайності 22,0 ц/га;
• ячменю – 39,9 тис. тонн при врожайності 29,8 ц/га;
• гороху – 7,3 тис. тонн при врожайності 22,0 ц/га.

Лідером серед областей за показником урожайності є аграрії Вінниччини. Вони збирають по 30,5 ц з гектара.

В той же час сільгосптоваровиробники Одещини лідирують за найбільшим обмолотом площ посівів – 11,8 тис. га.

Сотні тисяч тонн українського ріпаку вже продано наперед

Цінам на ріпак складно знайти підтримку напередодні збиральної кампанії в Європі та Україні.

Як повідомляють аналітики Spike Brokers у Telegram, можливість збуту українського ріпаку в напрямку Азії, Європи та внутрішньої переробки в Україні створює шалену конкуренцію за культуру, йдеться на agroportal.ua.

«Ринок оцінює загальний обсяг проданого ріпаку по форварду на рівні 600-800 тис. тонн з поставкою з липня до січня за всіма напрямками експорту. Водночас внутрішня переробка не може конкурувати з експортними цінами та вимушена очікувати тиску пропозицій з середини липня. Гравці оцінюють обсяг внутрішньої переробки ріпаку на рівні 1 млн тонн або нижче», – уточнюють аналітики. 

Останні індикації покупців, урожай-2024:

• DAP Україна (Одеса) – $425-430;
• FCA Україна (кордон) – €380-385;
• DAP Болгарія (центр) – €430-435;
• DAP Німеччина (сх.) – €420-430;
• DAP Німеччина (зх.) – €430-440;
• FOB Україна (Дунай) – $445-450;
• CIF Румунія (порт) – €430-435.

На Львівщині почали виготовляти зерновози повністю української комплектації

Такі вагони-бункери дозволяють транспортувати зерно та інші харчові сипкі вантажі по магістральних залізничних коліях, а також шляхами промислових підприємств. Вони захищають вантаж від опадів і надійно зберігають його.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на допис на facebook сторінці Голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького.

«Кожна деталь – українська. Серійне виробництво вже запустили. Підприємство підписало низку контрактів – як внутрішніх, так і закордонних», – повідомив Максим Козицький.

Загалом компанія випустила близько 5 тисяч зерновозів різних типів. Цей зразок – абсолютно нова модель. Виробничі потужності дозволяють виготовляти від 1 до 3 вагонів нового зразка на день.

«Як бачимо, навіть попри війну та проблеми з логістикою, якщо мати велике бажання, то можна досягти великих результатів. Завод дає роботу 650 людям.

Цей приклад показує, що локальні підприємства України вміють виготовляти дійсно якісну продукцію європейського рівня, тому закликаю партнерів продовжувати інвестувати у розвиток промисловості на Львівщині», – наголосив голова адміністрації.