Агровісник від 18 червня

В Мінагро прогнозують рекордний врожай сої в новому сезоні

У 2024/25 МР Україна може експортувати понад 60 млн т зернових та олійних культур і продуктів їхньої переробки, повідомив виконуючий обов'язки міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, пише latifundist.com.

Прогнозується, що з нового врожаю виробництво зернових культур складе майже 56 млн т. З них пшениці – 21 млн т, ячменю – близько 5 млн т, кукурудзи – 28,5 млн т.

Загальний експорт зернових прогнозується на рівні 43 млн т. Зокрема, пшениці – 15 млн т, ячменю – 2,5 млн т, кукурудзи – близько 25 млн т.

«Виробництво олійних культур за прогнозами досягне 22 млн т. Зокрема, ріпаку очікується 4 млн т, соняшнику – близько 13 млн т. Сої прогнозується на рівні 5 млн т – і це буде рекордний показник в історії України!», – зазначили в міністерстві.

Експорт олійних та продуктів їх переробки очікується понад 17 млн т.

Соняшникова олія у світі за місяць подорожчала майже на 11%

Пропозиція рослинних олій збільшується на світовому ринку. Це стримує зростання цін на пальмову та соєву олії, незважаючи на спекулятивне зростання цін на соняшникову олію.

Липневі ф’ючерси на пальмову олію на біржі Bursa в Малайзії за тиждень знизилися на 1% – до 834 $/т і загалом залишаються стабільними вже майже два місяці на тлі зростання виробництва та зниження експорту.

Про це пише agroportal.ua із посиланням на GrainTrade.

За даними Oil World, у травні Малайзія збільшила виробництво пальмової олії на 13,5% порівняно з попереднім місяцем – до 1,75 млн т, що також на 12,3% перевищило показник за аналогічний період 2023 року (1,52 млн т). З початку 2024 року Малайзія виробила 7,26 млн т пальмової олії (6,64 млн т – у січні–травні 2023 року) та експортувала 6,31 млн т (5,92 млн т).

Високе виробництво та падіння цін на продукт у першій половині травня дозволило країні також збільшити експорт олії – до 1,38 млн т порівняно з 1,08 млн т у травні 2023 року. Запаси пальмової олії в країні станом на кінець травня оцінювалися у 1,75 млн т (1,69 млн т роком раніше).

За оцінками Oil World, Індонезія з початку 2024 року (січень–квітень) відправила на зовнішні ринки 7,58 млн т пальмової олії, що значно нижче показника за аналогічний період попереднього року (8,37 млн т). Нижчі темпи експорту обумовлені скороченням виробництва продукту через дефіцит опадів у регіонах вирощування олійних пальм.

Липневі ф’ючерси на соєву олію в Чикаго за тиждень практично не змінилися і торгуються на рівні 963 $/т, але протягом місяця знизилися на 4,1% на тлі завершення збору в Бразилії та Аргентині та хороших умов посіву в США.

За даними Trading Economics, середня ціна на соняшникову олію з доставкою покупцям за тиждень зросла на 2,5% – до 943 $/т, збільшившись за місяць на 10,8% на тлі зниження пропозиції з України та зростання попиту з боку імпортерів з Індії та ЄС.

Останній тендер у Єгипті показав, що ціни на соєву олію залишаються на колишньому рівні, а кількість пропозицій на постачання зросла, що обмежує зростання цін на соняшникову олію.

У червневому звіті USDA трохи знизило прогноз світового виробництва рослинних олій у 2024/25 МР на 0,39 млн т – до 227,89 млн т, що все одно на 1,9% більше, ніж у 2023/24 МР (223,8 млн т 2022/23 МР та 218,33 млн т у 2021/22 МР), через зниження прогнозу виробництва ріпакової олії на 0,34 млн т до 33,68 млн т проти 33,97 млн т у попередньому сезоні.

Прогноз світового споживання рослинних олій у 2024/25 МР знижено незначно – на 0,06 млн т, до 224,84 млн т (218,82; 211,2 та 202,8 млн т), що призведе до незначного зниження прогнозу світових кінцевих запасів олій у 2024/25 МР на 0,11 млн т – до 29,8 млн т, що на 6,5% менше порівняно з поточним сезоном (31,74 млн т, 29,9 млн т та 29,59 млн т) у результаті скорочення запасів пальмової та ріпакової олій.

Мобілізація: працівники агросектору отримають бронь на рік

Щоб створити умови безпечного збору урожаю, працівників аграрного сектору бронюватимуть від мобілізації.

Про це повідомив в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час Black Sea Security Forum, передає Суспільне, йдеться на agro-business.com.ua.

За його словами, задля безпечної діяльності аграріїв прийняли декілька рішень щодо мобілізації: «Перше – це автоматично пролонговані існуючі бронювання на три місяці без необхідності подавання жодного пакета документів. Друге – подальше бронювання буде надаватись на 12 місяців, до цього було шість. Третє, по певних професіях, наприклад, трактористи, агрономи, ветеринарні лікарі, є можливість бронювати ту кількість працівників, яка критично необхідна, при цьому отримуючи погодження від військових», – зазначив Висоцький.

Він зауважив, що загальна норма бронювання до 50%, але по певних професіях можна подати клопотання з обґрунтуванням щодо збільшення цієї кількості.

Як повідомив урядовець, на певних напрямах кількість працівників зменшилась приблизно до 20%. Це означає, що зросло навантаження на решту, тому що велика частина працівників мобілізувалася. Найбільш потрібні, на його думку, і в агро секторі, і в Збройних силах – це інженерні професії: трактористи, машиністи, інженери елеваторного обладнання.

Минулого року через нестачу робітників (трактористів, комбайнерів) на Одещині працівникам агросфери також надавали бронь від мобілізації. В ОВА запрошували всіх охочих працювати навчатись потрібним спеціальностям за допомогою Центрів зайнятості.

Рентабельність олійних культур з початку 2024 року поліпшується, зернові – досі в діапазоні збитковості – дослідження Мінагрополітики

Починаючи з липня 2023 року, рентабельність основних видів сільськогосподарських культур стабільно поліпшується. Утім виробництво зернових досі не досягло беззбитковості, а прибутковість олійних культур залишається мінімальною. Згідно з оновленим прогнозом, у 2024 році рентабельність олійних культур буде вищою, ніж прогнозувалось раніше, однак виробництво зернових й надалі буде збитковим.

Про це йдеться у четвертому випуску дослідження «УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», пише minagro.gov.ua.

Поліпшенням рівня рентабельності, у порівнянні з попереднім періодом, пов'язано з відновленням експортних морських шляхів. Це знизило вартість логістики та дозволило збільшити закупівельні ціни на внутрішньому ринку, навіть попри зниження світових цін на всі види зернових та олійних культур.

Протягом останніх 6 місяців ціни на елеваторах зросли: на 38% – для зернових культур і на 14% – для олійних у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Ціни в українських портах також збільшились, але не так відчутно, адже вартість логістики залишається доволі високою. При цьому закупівельні ціни на українському ринку досі значно відстають від світових.

З початку 2024 року змінилась структура експортних маршрутів. Логістика агропродукції через річкові порти Дунаю відіграла важливу роль для України, коли глибоководні порти Одеси не працювали. Однак на сьогодні потенціал експортного шляху Дунаєм не використовується на повну через більшу вартість логістики в цьому напрямі в порівнянні з глибоководними портами Одеси.

Наразі експорт до портів Гданська/Гдині практично не здійснюється через збільшену пропускну спроможність та вищу рентабельність інших каналів експорту. У квітні 2024 року майже не здійснювався експорт олійних культур через румунський порт Констанца, що було частково пов’язано зі зменшенням залишків олійних культур для експорту.

Тенденція до зниження середніх норм внесення добрив у галузі продовжується. Хоча восени 2023 року і було зафіксоване збільшення норм внесення добрив під озимі культури, то навесні 2024 року норми внесення знову скоротились – в середньому на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Основними причинами зменшення норм внесення добрив є брак обігових коштів та здорожчання їхньої вартості через зміни до Митного Кодексу та загальну ситуацію невизначеності в галузі у зв’язку з війною.

Варто зауважити, що великі виробники практично не зменшили норми внесення добрив, в той час, як дрібні аграрії були змушені їх скоротити в середньому на 10-15%.

Норми внесення засобів захисту рослин залишились на тому ж рівні, адже зменшення використання ЗЗР може призвести до погіршення врожайності та якості зернових і олійних культур.

За результатами 2024 року очікується вищий рівень рентабельності рослинництва у порівнянні з попереднім прогнозом. Прибутковість соняшника очікується на рівні 45 дол. США за тонну (-4 дол. США/т у 2023 році), сої – на рівні 83 дол. США за тонну (69 дол. США/т у 2023 році), рапсу – на рівні 78 дол. США за тонну (5 дол. США/т у 2023 році). Виробництво ж зернових, на жаль, залишиться збитковим.

На результати галузі рослинництва цього року найбільше впливатимуть такі фактори як зменшення норми внесення добрив, і як наслідок незначне зменшення врожайності. Також зниження вартості експортної логістики, зменшення цінового розриву між ціною на елеваторах та в українських портах завдяки налагодженню експортних відвантажень, що сприятиме активнішому відновленню внутрішніх закупівельних цін.

Ситуація у галузі тваринництва з початку 2024 року була в цілому стабільною: більшість видів продукції залишаються прибутковими, крім виробництва яловичини. У квітні 2024 року спостерігалось зниження рентабельності виробництва усіх видів продукції, крім птиці. На це вплинули зростання цін на ячмінь та кукурудзу на внутрішньому ринку, сезонне зниження цін на молоко, зниження цін на свинину через збільшення пропозиції на внутрішньому ринку. Водночас курятина, як найбільш доступний для кінцевого споживача вид м’яса, демонструє позитивну динаміку зростання рівня рентабельності.

Спрощену систему оподаткування для аграріїв можуть ліквідувати

В Україні розглядають можливість ліквідації спрощеної системи оподаткування для аграріїв. Ця система дозволяє сільськогосподарським підприємствам сплачувати єдиний податок, значно спрощує бухгалтерію та зменшує податковий тиск. Скасування такої можливості може призвести до серйозних ускладнень у роботі аграріїв.

Про це йдеться на agravery.com.

Заступник голови (ВАР) Дмитро Кохан у коментарі AgroPolit підкреслює: «Сьогодні 90% всіх земель (близько 20 млн га) обробляють платники єдиного податку (так званий сільгоспподаток). Лише 2 млн обробляють платники, які працюють на загальній системі оподаткування».

За його словами, скасування спрощеної системи призведе до зростання податкового контролю та перевірок аграріїв.

«Якщо на загальній системі оподаткування всі платять податок на прибуток, то платники єдиного податку сплачують лише єдиний податок (фіксована сума – 1-1,5% з НГО з кожного гектару). Тобто будучи на 4 групі аграрій має сплатити єдиний податок не залежно від того є чи немає прибуток. Я не сприймаю як серйозну загрозу скасування єдиного податку. Така загроза є, бо існують такі положення в Нацстратегії доходів Мінфіну. Однак, це як довгострокова перспектива. Якщо її реалізують, то для аграріїв це буде точно удар, бо це не тільки питання спрощення бухгалтерії, але й зростання проблем у частині податкового контролю та перевірок податку на прибуток. Це і є одна з найскладніших тем, на яку скаржиться бізнес. Всі ці перевірки автоматом переїдуть на аграріїв, бо треба буде рахувати прибутки (щось можна, щось ні відносить до податків) – це викликає проблеми у бізнесу. Зараз же за 4 групою заплатив єдиний податок державі – та працюй далі», – зазначає фахівець.

Всеукраїнська Аграрна Рада закликає до зваженого підходу у вирішенні цього питання, враховуючи специфіку роботи сільськогосподарських підприємств.