Агровісник від 11 червня

USAID АГРО надасть мінеральні добрива для агровиробників з прифронтових територій

Уряд США у межах ініціативи AGRI-Україна безоплатно надасть мінеральні добрива для польових робіт в сезоні 2024–2025 років для понад 3300 українських агровиробників з прифронтових та деокупованих областей.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на minagro.

Через Програму USAID АГРО українським агровиробникам передадуть загалом 6,6 тисяч тонн добрив. Кожен погоджений учасник зможе отримати до 2 тонн добрива карбамід.

Реєстрація на отримання допомоги відбудеться у Державному аграрному реєстрі (ДАР), у розділі «Доступні програми», назва програми – «USAID АГРО_карбамід під зернові та олійні в сезоні 2024–25 р. для постраждалих від військових дій областей».

Прийом заявок триватиме з 11 по 25 червня 2024 року або до вичерпання обсягів допомоги.

Отримати допомогу можуть агровиробники, які:

• мають в обробітку від 5 до 500 га в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях (за винятком тимчасово окупованих територій);
• вирощують зернові або олійні культури;
• зареєстровані як юридичні особи або фізичні особи-підприємці, зокрема, сімейні фермерські господарства.

Погоджені заявники, які обробляють від 5 до 25 гектарів землі (власна та орендована), отримають по одній тонні добрива. Ті, хто обробляють від 25 до 500 га – по дві тонни. Очікується, що допомога буде використана для внесення під зернові та олійні культури врожаю 2025 року.

Програма видачі добрив є частиною ширшої діяльності Програми USAID АГРО у межах Ініціативи AGRI-Україна.

В грудні 2023 – січні 2024 року Програма USAID АГРО надала мінеральні добрива на весняну посівну для понад 7680 агровиробників з усієї України. А загалом, упродовж 2023 – початку 2024 років, через Ініціативу USAID AGRI-Україна, Програма USAID АГРО надала добрива понад 14 тисячам українських агровиробників.

Ця допомога забезпечила ресурси для польових робіт на площі більше 460 тис га. та дозволила виростити щонайменше 2 млн т зерна.

Українські аграрії завершили весняну посівну: засіяно майже 13 млн га ярих культур

За підсумками весняної посівної на контрольованій Україною території станом на 6 травня засіяно 7,2 млн га олійних та майже 5,6 млн га зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, зокрема, аграрії засіяли більше 99% від прогнозованих площ ярих зернових та зернобобових:

• кукурудзи – 3 928 тис. га (100,4% від прогнозованих площ);
• ячменю – 783 тис. га (95,7%);
• пшениці – 252,7 тис. га (102,6%);
• вівса – 163,7 тис. га (100,7%);
• гороху – 162,5 тис. га (101,6%);
• гречки – 100,8 тис. га (80,7%);
• проса – 69,7 тис. га (81,8%).

Серед олійних культур посіяно: соняшника – 5 189,8 тис. га (98%), сої 2 032,3 тис. га (102%).

Цукрових буряків посіяно на площі 250,1 тис. га (97%).

FAO: світовий врожай зернових у 2023/24 МР став рекордним

Світове виробництво зернових у 2023/24 МР буде рекордним – 2,8 млрд т, що на 1,2% більше за попередній завдяки врожаю кукурудзи, йдеться у щомісячному звіті FAO.

Про це йдеться на latifundist.com.

Споживання зернових у сезоні 2023–2024 років також може перевищити рівень сезону 2022–2023 років на 1,6% і становити 2 836 млн т. Основний приріст пов'язаний із збільшенням споживання фуражних зернових та пшениці, особливо в кормових цілях, на тлі наявності достатніх запасів та зниженням цін порівняно з попереднім сезоном, при цьому було зафіксовано незначне скорочення споживання рису.

Запаси зернових наприкінці сезону очікуються на рівні 884 млн т, що на 1,4% вище за рівень початку сезону. Це зумовлено збільшенням запасів фуражних зернових та рису на тлі скорочення запасів пшениці у світі.

«Згідно з прогнозом, обсяг торгівлі зерновими у світі в сезоні 2024–2025 років знизиться на 1,3 % в порівнянні з рівнем сезону 2023–2024 років і досягне 481 млн т. Основна причина такого перегляду прогнозу – зниження очікувань щодо обсягу торгівлі кукурудзою та, частково, пшеницею та ячменем. При цьому прогнозується стале зростання обсягу торгівлі рисом у світі», – повідомили в FAO.

Згідно з першим прогнозом FAO, у 2024–2025 МР ситуація із пропозицією зернових та попитом на зернові у світі збережеться на прийнятному рівні. Наразі обсяг виробництва зернових у світі очікується на рівні 2 846 млн т, лише трохи скоротившись порівняно з рекордними показниками сезону 2023–2024. При цьому прогнозується скорочення обсягів виробництва таких основних зернових культур як кукурудза та пшениця, зокрема, через несприятливу погоду у Чорноморському регіоні.

Мінагрополітики України презентувало стратегію розвитку АПК до 2030 року

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проектом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) 7 червня презентували Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 р.

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики, пише agravery.com.

«Стратегія передбачає чітке визначення пріоритетів та створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства та сільських територій України. Стратегія розроблена з урахуванням потреби змін в агросекторі, зокрема пов’язаних з наданням Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та інших міжнародних зобов’язань», – вказується в повідомленні.

Документ містить 7 стратегічних цілей, у кожну з яких включено візію та підцілі, їх реалізація передбачається до 2030 р.

Ціль 1. Розбудова інклюзивної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність.

Ціль 2. Гарантування суспільних потреб у високоякісних, поживних та безпечних харчових продуктах: досягнення продовольчої безпеки.

Ціль 3. Забезпечення стійкості сільськогосподарського сектору: підтримка стабільного та справедливого доходу виробників, підвищення їх конкурентоспроможності.

Ціль 4. Ефективне використання земель: розмінування, земельна реформа.

Ціль 5. Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них.

Ціль 6. Модернізація аграрного сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями.

Ціль 7. Створення умов для розвитку сільських територій.

«Проект Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року розміщено для обговорення на сайті Мінагрополітики. Затвердження Стратегії урядом планується до кінця 2024 р.», – вказується в повідомленні.

Жнива-2024: у двох областях України стартував збір зернових

Сільгоспвиробники Херсонської та Одеської областей розпочали збір ранніх зернових.

Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін у Facebook, пише agro-business.com.ua.

«Відвідав кілька фермерських господарств у області, де наші аграрії почали збирати ранні зернові. Один із викликів цьогорічної посівної – належне зберігання врожаю. Адже окупанти знищили ангари та склади. І жоден елеватор не працює», – зазначив він.

І додав, що фермери Херсонського та Бериславського районів одними з перших отримали необхідну допомогу. Майже сотню модульних зерносховищ передали Міністерство аграрної політики та продовольства України й Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Сільгоспвиробники самостійно вже встановили перші конструкції, які можуть забезпечити зберігання до тисячі тонн збіжжя. Їхні основні переваги – мобільність та легкість монтажу. Зібрати сховища можна протягом доби.

«Через воєнні реалії та відсутність коштів на відновлення складів аграрії змушені шукати альтернативні методи зберігання врожаю. Деякі фермери використовують рукава, але це потребує дороговартісного обладнання для завантаження та розвантаження», – розповів Прокудін, додавши, що цього тижня планується безкоштовний розподіл 204 рукавів для зберігання понад 40 тис. т збіжжя.

Також збиральна кампанія розпочалась в Одеській області.

«Першими до важкої, але благородної справи приступила група компаній ФГ "Стоянов А.А." та ТОВ "Кара-Марін"», – повідомила власниця підприємств Алла Стоянова у Facebook.