Агровісник від 04 червня

На румунсько-українському кордоні почав роботу найбільший термінал в Європі

Румунська приватна залізнична вантажна компанія Grampet Group відкрила нещодавно побудований зерновий перевантажувальний термінал поблизу кордону з Україною, пише latifundist.com із посиланням на Railfreight.

31 травня відбулась урочиста церемонія відкриття термінала, який розташований у місті Дорнешти.

Завдяки новому терміналу покращиться сполучення із портом Констанца. Аби полегшити перевалку, термінал використовує обладнання, подібне до річкових і морських портів Румунії.

Конструкція термінала забезпечує безперервну роботу 24 години на добу. Річна потужність транзиту зерна – 3 млн т. Навантажувально-розвантажувальні станції можуть одночасно обробляти вісім вагонів, що забезпечує швидкість переробки 500 т на годину.

«Румунія відігравала і відіграє значну роль у функціонуванні «шляхів солідарності» з країнами Європейського Союзу для сприяння перевезення зерна з України, що є важливим для забезпечення продовольчої безпеки у слаборозвинутих регіонах Африки та Азії, а також комерційних потоків на глобальному рівні», – сказав власник Grampet Group Груя Стойка.

За його словами, це п’ятий термінал, яким Grampet Group керує через головну компанію Grup Feroviar Român.

«Інвестиція знаменує собою новий етап у зусиллях групи оптимізувати залізничну інфраструктуру в регіоні та підтримати відбудову України», – додав Стойка.

В Румунії поблизу кордону з Україною у квітні 2024 року завершили будівництво найбільшого у Європі перевантажувального терміналу, максимальна проектна потужність якого складає 3 млн т.

На контейнерному терміналі «Мостиська» (Мостиська Драй Порт) будують третій майданчик, який надасть додаткові оперативні можливості та збільшить вантажообіг терміналу. Його планують відкрити у 3 кварталі 2024 року.

Посівна-2024: в Україні вже засіяно понад 98% площ зернових та зернобобових

Станом на 31 травня 2024 року на контрольованій Україною території засіяно понад 7 млн га олійних та понад 5,5 млн га зернових та зернобобових культур.

Сільгосптоваровиробники Вінниччини, Волині, Кіровоградщини, Одещини, Полтавщини, Тернопільщини, Буковини та Закарпаття повністю завершили сівбу ярих сільськогосподарських культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, аграрії вже засіяли більше 98% ярих зернових та зернобобових, зокрема:

• кукурудзи – 3 895,2 тис. га;
• ячменю – 782,6 тис. га;
• пшениці – 252,5 тис. га;
• вівса – 163,7 тис. га;
• гороху – 162,5 тис. га;
• гречки – 97,7 тис. га;
• проса – 63,6 тис. га.

За минулий тиждень приріст посівів зернових та зернобобових культур склав 104,8 тис. га.

Серед олійних культур посіяно: соняшника – 5 123,9 тис. га, сої 1 931,8 тис. га.

Цукрових буряків посіяно на площі 250,1 тис. га.

Литва пропонує обмежити імпорт до ЄС всієї російської агропродукції

Після того, як Європейський Союз ухвалив рішення про підвищення імпортного мита на російське та білоруське зерно, міністр сільського господарства Литви Кястутіс Навіцкас заявив, що ЄС слід розширити обмеження не лише на зерно, а й на всю сільськогосподарську продукцію цього походження.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на LRT.

«російська та білоруська продукція нечесно конкурує з продукцією фермерів країн ЄС. Але що важливіше, продаючи продукти харчування на ринку ЄС, росія заробляє мільярди, які може використати для фінансування війни, розв'язаної нею в Україні», – сказав міністр Навіцкас.

За його словами, до сьогодні росія та білорусь отримували доходи, продаючи на ринку ЄС не лише зерно: у 2023 році ЄС імпортував з росії сільськогосподарської та продовольчої продукції на 2,7 млрд євро – на 2% більше, ніж у 2021 році. Зерно складає близько половини цієї суми.

Раніше Навіцкас говорив, що запровадження Брюсселем імпортних мит на російське та білоруське зерно по суті означатиме заборону його ввезення до Співтовариства.

Литва заборонила імпорт з росії 2800 найменувань агропродукції.

Довідково: Міністри Євросоюзу погодилися підвищити тарифи на імпорт зерна росією та білоруссю з 1 липня, повідомляє Уніан.

За словами віце-голови Європейської комісії Валдіса Домбровскіса, таке рішення ухвалили, щоб зупинити вплив російського зерна на дестабілізацію сільськогосподарського сектора, обмежити доходи росії для фінансування її війни та боротися з незаконним експортом росією на ринки ЄС вкраденого українського зерна.

Як відзначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, таке рішення фактично зупинить експорт російського та білоруського зерна в Європу, позбавить агресора прибутків і допоможе стабілізувати європейський ринок.

Соняшник продовжує дорожчати – брокери

Ціни на соняшник продовжили зростання. Переробні заводи в Україні купували соняшник в межах $390-410/т з доставкою, залежно від локації заводу.

Про це розповіли аналітики Spike Brokers, пише kurkul.com.

«У напрямку Болгарії фермери Хмельниччини та Тернопільщини могли продати соняшник за ціною до $460/т з доставкою в біг-бегах та отримати премію за олійність соняшнику», – додали брокери.

Останні індикації покупців на соняшник:

• DAP Україна (регіони) – $390-410/т;
• DAP Болгарія (центр) – $450-460/т;
• CIF Болгарія (порт) – $445-450/т;
• CIF Туреччина (порт) – $455-460/т.

Як зазначили у Spike Brokers, Європа в очікуванні власного врожаю ріпаку, який прогнозується в межах 19,1 млн тонн за останніми оцінками COCERAL. Європейські фермери продовжують продавати ріпак з прив'язкою до MATIF, що, як ціновий інструмент, дозволяє закривати потребу в сировині заводам, а фермерам залишає можливість фіксації ціни проти біржі MATIF пізніше.

Останні індикації покупців 2024:

• DAP Україна (Одеса) – $420-430/т;
• FCA Україна (кордон) – €395-405/т;
• DAP Болгарія (центр) – €445-455/т;
• DAP Латвія (центр) – €440-450/т;
• DAP Німеччина (сх.) – €450-460/т.

Завдяки Закарпатському вину Україну визнали виноробною нацією

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій зареєстрував нове географічне зазначення – «Закарпаття/Закарпатське вино». 

Про це повідомили в Міністерстві економіки України, пише agropolit.com.

Зазначення буде використовуватися для білих, рожевих та червоних вин, вироблених на території південно-західної частини Закарпатської області, де Паннонська рівнина переходить у схили Карпат.

За словами заступника міністра економіки України Віталія Кіндратіва, ця подія є знаковою не тільки для Закарпатського регіону, а й для всієї України. Вона підкреслює унікальність української культури та сприяє її популяризації на міжнародній арені.

Раніше Українська корпорація по виноградарству і виноробній промисловості «Укрвинпром» внесла до відповідного Реєстру США виноградарсько-виноробні зони, що дало Україні офіційне визнання як країни виноробства. Наразі на реєстрації знаходиться бренд Wine of Ukraine, що сприятиме підвищенню міжнародного визнання українських вин.

Реєстрація географічного зазначення «Закарпаття/Закарпатське вино» відкриває нові можливості для українських виробників та сприяє визнанню нашої країни як виноробної нації», – зазначив Віталій Кіндратів.