Агровісник від 28 травня

УЗА знизила оцінку потенційного врожаю зернових та олійних у 2024 році

Українська зернова асоціація (УЗА) дещо знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних культур в Україні у поточному році – на 1,5 млн тонн в порівнянні з попередньою оцінкою, до 74,6 млн тонн. Також оновлений прогноз поступається показнику попереднього року, який асоціація оцінює в 82,8 млн тонн.

Про це повідомила пресслужба УЗА, пише agro-business.com.ua.

«Поточний прогноз базується на середніх погодних умовах за останні 5 років, тому поліпшення чи погіршення даних умов навесні та влітку можуть внести свої корективи. Потенційне зниження врожаю в новому сезоні викликане як скороченням посівних площ (в основному під зерновими культурами через несприятливу цінову кон’юнктуру на світовому ринку та порівняно дорогу логістику експорту), так і дещо посушливим періодом в травні цього року в низці регіонів на сході та півдні країни», – вказується у повідомленні.

Якщо вказаний прогноз виправдається, загальний експорт зернових та олійних з України у 2024/25 МР складе 43,5 млн тонн проти 53,2 млн тонн, які УЗА очікує за підсумками поточного сезону.

Зокрема, врожай пшениці в 2024 р. УЗА прогнозує на рівні 19,1 млн тонн, що на 900 тис. тонн менше у порівнянні з попередньою оцінкою. Потенційний експорт зернової в 2024/25 МР може скласти близько 13 млн тонн. Врожай ячменю може скласти 4,6 млн тонн, а потенційний експорт – близько 2 млн тонн.

«Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через потенційне скорочення посівних площ та посушливий період в низці регіонів. Тож, УЗА оцінює прогноз врожаю зернової на рівні 25,5 млн тонн, що на 800 тис. тонн менше попередньої оцінки. При цьому потенційний експорт може скласти близько 20,5 млн тонн», – додають експерти.

Щодо олійних культур, то врожай українського соняшнику в 2024 р. може скласти близько 13,7 млн тонн, а його експорт у наступному сезоні – до 250 тис. тонн, в той час як переробка соняшнику на олію – майже 13,6 млн тонн.

Врожай ріпаку можна очікувати на рівні 4,3 млн тонн, а його експорт – близько 3,4 млн тонн. Для сої вказані оцінки становлять 5,5 млн тонн та 4 млн тонн відповідно.

Весняна посівна на фініші: аграрії засіяли понад 12 млн гектарів ярих культур

Станом на 23 травня ярими зерновими та зернобобовими культурами в Україні загалом було засіяно 5,4 млн га, або 96,4 % від запланованої площі (5,601 млн га).

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що за минулий тиждень площа посівів збільшилась на 311,7 тис. га. Найбільше зернових та зернобобових посіяли на Чернігівщині – 56 тис. га.

У розрізі культур динаміка посівної на звітну дату є такою:

• пшениця – 252,5 тис. га, або 102,6% від плану (246,1 тис. га);
• ячмінь – 782,2 тис. га, або 95,6% від плану (818 тис. га);
• горох – 162,5 тис. га, або 101,6% від плану (159,9 тис. га);
• овес – 163,7 тис. га, або 100,7% від плану (162,7 тис. га);
• кукурудза – 3,809 млн га, або 97% від плану (3,912 млн га);
• гречка – 85,5 тис. га, або 68% від плану (124,8 тис. га);
• просо – 60 тис. га, або 70% від плану (85,3 тис. га);
• інші зернові і зернобобові – 84,4 тис. га, або 91% від плану (92,4 тис. га).

Щодо олійних культур, то соняшником в Україні станом на 23 травня було засіяно 4,958 млн га, або 94% від запланованого (5,288 млн га), соєю – 1,83 млн га, або 92% із запланованих 1,99 млн га.

Цукрових буряків посіяно на площі 250,1 тис. га.

За минулий тиждень площа посівів збільшилась на 311,7 тис. га. Найбільше зернових та зернобобових посіяли на Чернігівщині – 56 тис. га.

Лідерами серед областей є:

• Полтавська, де вже посіяно 498,4 тис. га кукурудзи, 6,5 тис. га пшениці, 73 тис. га ячменя, 8,5 тис. га гороху та 2,3 тис. га вівса;
• Чернігівська область – 396,3 тис. га кукурудзи, 2,6 тис. га пшениці, 13,7 тис. га ячменя, 0,4 тис. га гороху та 0,9 тис. га вівса;
• Вінницька – 314,1 тис. га кукурудзи, 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса;
• Кіровоградська – 300 тис. га кукурудзи, 8,8 тис. га пшениці, 46,1 тис. га ячменя, 16,5 тис. га гороху та 0,4 тис. га вівса.

Аграрії Волині та Полтавщини завершили сівбу ярих зернових та зернобобових культур. Сільгосптоваровиробники Вінниччини, Одещини, Тернопільщини, Хмельниччини та Буковини повністю завершили сівбу ярих сільськогосподарських культур.

Кабмін схвалив законопроект про скасування обов'язкового страхування зерна

Кабінет Міністрів України на засіданні 24 травня схвалив проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо страхування товару, прийнятого на зберігання».

Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, пише agroportal.ua.

«Законопроектом, з метою дерегуляції зернового ринку шляхом скасування обов’язкового страхування зерна, прийнятого на зберігання, пропонується внести зміни до Законів України «Про зерно та ринок зерна в Україні» та «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» в частині запровадження добровільного страхування товару, прийнятого на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, від ризиків випадкової загибелі, пошкодження або втрати», – уточнив він.

Підвищення акцизу на пальне: перший етап припаде на жнива

Кабінет Міністрів пропонує підвищити податки на пальне впродовж кількох років, а розпочатися цей процес має вже 1 липня. Законопроект передали на ознайомлення депутатам парламенту.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на LB.

Підвищити акцизи пропонують на всі види пального: бензин, дизель й автомобільний газ. В уряді хочуть підвищувати акцизи на пальне в чотири етапи. Перший стартує 1 липня, далі цифри переглядатимуть щороку з 1 січня. У підсумку податок на бензин зросте в понад півтора разу, солярки – більш ніж удвічі. А найдужче збільшення акцизу може чекати на автомобільний газ – аж уп’ятеро. На громадське обговорення розрахунків Кабмін не виносив, бо це законодавством не передбачено.

«Акциз підвищуватиметься поступово. Тобто з 1 липня можна очікувати збільшення ціни на пальне приблизно на гривню на всі його види. Якщо ж говорити про сумарне підвищення за весь період, то ціна на бензин збільшиться приблизно на 7 гривень за літр, а дизельне пальне – на 9 гривень. Але тут можна говорити лише про збільшення податкової частки в ціні», – вважає директор Консалтингової групи А95 Сергій Куюн.

Тобто загалом вартість пального може бути й більшою, якщо ситуація на ринку сприятиме цьому. Скажімо, подорожчає нафта. Україна після початку повномасштабного вторгнення повністю покладається на імпорт пального. Адже ще у 2022 році росіяни знищили українську нафтопереробну галузь.

Якщо Верховна Рада проголосує за пропозицію уряду, то перший етап підвищення цін на пальне припаде саме на початок жнив. І це матиме наслідки для аграріїв, які не можуть зробити запас. Бо, зокрема, склади пального можуть стати ціллю для російських ударів.

«Коли влітку 2023 року повернули ПДВ й акцизи на пальне, тоді ціни піднялися в межах 6 гривень. Зараз ми очікуємо, що така ініціатива може обернутися зростанням десь до 5 %. Липень – це активна фаза збиральної кампанії. Аграрії закуповують запаси пального під час роботи. Відповідно, якщо підвищать акциз, то це будуть додаткові витрати й цю ціну доведеться закласти в товар», – розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Ринок сої: в Україні зупинилося зростання цін внаслідок зниження експортного попиту

Завершення збирання сої в Бразилії та Аргентині збільшило обсяги пропозиції на світовому ринку, що призвело до зниження експортного попиту на українську сою та соєвий шрот і жом.

Про це повідомляє GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що трейдери завершили програми закупівлі сої в портах, тому ціни залишаються на рівні 400-415 $/т або 18500-19000 грн/т на сою з ГМО з доставкою до портів Чорного моря та 460-465 $/т на сою без ГМО з доставкою до портів Дунаю.

Переробники купують сою з ГМО по 17500-18300 грн/т та без ГМО по 19200-19500 грн/т з доставкою на завод, але незабаром почнуть опускати ціни внаслідок проблем з експортом шроту та жому, оскільки ця продукція до Європи зараз активно постачається з Південної Америки.

«Тому аграріям варто прискорити продаж запасів сої», – зауважують аналітики, додавши, що фермери Аргентини та Бразилії стримували продажі в очікуванні зростання цін на сою, тому невдовзі вони активізують продажі, що припаде на період збирання ріпаку та одночасно збільшить пропозицію олійних на ринку.