Агровісник від 21 травня

Фермери вже можуть подавати заявки на компенсацію вартості розмінування

Кабінет Міністрів України оновив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для компенсацій витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінекономіки.

Зміни до постанови передбачають компенсації як для фермерів, землі яких уже розміновані сертифікованими операторами протимінної діяльності в період з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року, так і для фермерів, які лише планують розпочати розмінування власних с/г ділянок або на яких працюють як орендарі. На ці потреби у бюджеті на 2024 рік закладено 3 мільярди гривень. Держава компенсуватиме 80% вартості розмінування.

Відповідно до постанови право на компенсацію за розмінування земель сільськогосподарського призначення мають ті сільськогосподарські виробники, землі яких знаходяться на деокупованій території поза зоною бойових дій. Факт забруднення таких ділянок вибухонебезпечними предметами повинен бути підтверджений Центром протимінної діяльності за результатами нетехнічного обстеження, проведеного сертифікованим оператором протимінної діяльності.

Фермери, землі яких очистили сертифіковані оператори у період з початку широкомасштабного вторгнення до 15 квітня 2024 року, вже можуть подавати заявки на компенсацію вартості розмінування. Для цього потрібно заповнити Заявку на отримання компенсації на надіслати її на електронну адресу Центру гуманітарного розмінування, додавши копії документів, що підтверджують сам факт розмінування: договору на надання послуг з розмінування, акту наданих послуг, документу, що підтверджує здійснення розрахунків за надані послуги. Центр гуманітарного розмінування перевіряє документи, формує перелік фермерів, які відповідають вимогам і відправляє документи на розгляд Комісії при Мінекономіки, яка й ухвалює фінальне рішення.

Ті ж фермери, які лише планують розмінування земель, на яких працюють, можуть подавати заявки та супровідні документи на компенсацію через Державний аграрний реєстр. Вартість розмінування визначатиметься на відкритих торгах в системі Prozorro.

Компенсація надаватиметься лише раз за одну забруднену ділянку.

Не зможуть претендувати на компенсації фермери, проти яких Україна запровадила санкції або ж кінцеві власники с/г товаровиробника є громадянами країни-агресора. Фермери, які перебувають в стадії ліквідації чи банкрутства, а також ті, хто мають податковий борг, теж не зможуть отримати компенсації.

Посівна-2024: aграрії України вже засіяли понад 11 млн га ярих культур

Станом на 17 травня на контрольованій Україною території засіяно 6,3 млн га олійних та 5,1 млн га зернових та зернобобових культур, що складає більше 90% від запланованих площ посіву.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, станом на звітну дату, аграрії вже засіяли зернових та зернобобових:

• кукурудзи – 3 565,6 тис. га;
• ячменю – 781,6 тис. га;
• пшениці – 249 тис. га;
• вівса – 166,7 тис. га;
• гороху – 162,1 тис. га;
• гречки – 48,1 тис. га;
• проса – 43,1 тис. га.

Лідерами серед областей є:

• Полтавська, де вже посіяно 488,9 тис. га кукурудзи, 6,5 тис. га пшениці, 73 тис. га ячменя, 8,5 тис. га гороху та 2,3 тис. га вівса;
• Вінницька – 292 тис. га кукурудзи, 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса;
• Кіровоградська – 287,9 тис. га кукурудзи, 8,8 тис. га пшениці, 46,1 тис. га ячменя, 16,5 тис. га гороху та 0,4 тис. га вівса;
• На Київщині – 221 тис. га кукурудзи, 32,3 тис. га пшениці, 44,3 тис. га ячменя, 5,93 тис. га гороху та 6,5 тис. га вівса.

Крім того, аграрії України посіяли 4 605 тис. га соняшнику, 1 640,9 тис. га сої. Цукрових буряків посіяно на площі 250,1 тис. га.

За минулий тиждень найбільше зернових та зернобобових посіяли на Вінниччині – 114 тис. га. Загалом площа посівів за цей період збільшилась на 784,7 тис. га.

USDA підвищило прогноз світового виробництва та споживання рослинних олій

У травневому звіті експерти USDA оприлюднили перший баланс по рослинним оліям на 2024/25 МР, де збільшили у порівнянні з попереднім сезоном прогноз світового виробництва на 2% та споживання на 3%, але знизили оцінку кінцевих запасів на 6%, що підтримало котирування соєвої олії.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

Так, за прогнозом USDA, світове виробництво рослинних олій у 2024/25 МР зросте до 228,28 млн т (223,8 млн т у 2023/24 МР, 218,33 млн т у 2022/23 МР та 208,55 млн т у 2021/22 МР), зокрема соєвої – до 65,4 (62,4; 58,6 та 60) млн т, пальмової – до 80 (79,3; 78 та 73) млн т, тоді як виробництво соняшникової та ріпакової олії залишиться на рівні 21,7 та 34 млн т відповідно.

Зазначається, що споживання олій у продовольчій галузі виросте більше, ніж у промисловості, оскільки розвиток електромобілів поступово скорочує потребу у біодизелі. Проте обсяги промислового споживання все ще перевищуватимуть продовольче споживання.

Світове споживання рослинних олій у 2024/25 МР зросте до 224,9 (218,8; 211,2 та 202,8) млн т, зокрема соєвої – до 64,5 (61,4; 58,9 та 59,8) млн т, пальмової – до 79 (77,44; 74,2 та 69,4) млн т, ріпакової – до 34,36 (33,5; 32,7 та 30,2) млн т, тоді як соняшникової знизиться до 20,4 (20,7; 19,5 та 17,55) млн т. Найбільші світові споживачі – Китай та Індія продовжать нарощувати використання рослинних олій.

Світові кінцеві запаси олій у 2024/25 МР зменшаться у порівнянні з поточним сезоном на 6,4% з 31,8 до 29,9 (31,86 та 29,84) млн т внаслідок скорочення запасів пальмової та ріпакової олії.

На даних звіту липневі ф’ючерси на соєву олію на біржі в Чикаго за дві сесії виросли на 5,8% до 1046 $/т (-1,8% за місяць, +5,1% за рік), незважаючи на збільшення світового виробництва та прогнозу кінцевих запасів сої.

Липневі ф’ючерси на пальмову олію на біржі Bursa в Малайзії у п’ятницю впали, але вчора виросли на 1,6% до 3868 рінггитів/т або 815 $/т (+12% за рік), що відповідає рівню минулого тижня.

За даними Trading Economics, середня ціна на соняшникову олію з доставкою покупцям за тиждень виросла на 1% до 858 $/т (890 $/т торік), але в Україні ціни попиту в портах Чорного моря залишилися на рівні 800-810 $/т.

Зростання цін на соняшниковий шрот та олію підтримує закупівельні ціни на соняшник в Україні, які за тиждень виросли на 500-800 грн/т до 16800-17000 грн/т або 360-380 $/т з доставкою на завод, тоді як ціни на поставки до Туреччини та Болгарії залишилися на рівні 440-460 $/т DAP.

Зерновики просять ввести економічне бронювання

Українська зернова асоціація звернулася до Президента України, прем’єр-міністра України та голови Верховної Ради України з підтримкою ініціативи так званого «економічного бронювання».

Про це пише agroportal.ua.

Як говориться у повідомленні УЗА, така ініціатива забезпечить збереження функціонування економіки країни та бронювання висококваліфікованих працівників, без яких неможлива подальша діяльність підприємств.

«Робота підприємств аграрного сектору можлива винятково за умов мінімальної впевненості, що будуть кваліфіковані працівники та керівники, які щоденно працюють та організовують роботу підприємств. Адже працюючий аграрний сектор – це десятки мільярдів доларів надходжень до державного і місцевих бюджетів, які дуже потрібні країні для забезпечення сил оборони», – пояснили в асоціації.

І додали, що четвертий цикл бронювання призвів до відтоку військовозобов’язаних із прозорих компаній з офіційним працевлаштуванням. Оскільки прозорі та законослухняні компанії забезпечують належним чином виконання обов’язків щодо мобілізації та несуть на собі основний тягар цього процесу на відміну від тіньового бізнесу.

УЗА вкотре наголошує, що робота агропромислових підприємств неможлива без наявності кваліфікованого персоналу з вузькою спеціальністю, знанням технологій, машин і механізмів, задіяних у виробництві, а також наявності всіх допусків для дотримання техніки безпеки праці, на підготовку якого потрібен час та досвід.

«Ми переконані, що для вирішення питання збереження висококваліфікованих працівників, а відтак збереження функціонування підприємств, потрібен додатковий механізм бронювання військовозобов’язаних – так зване «економічне бронювання». Суть цього механізму полягатиме в тому, що він забезпечить збереження критичної кількості працівників на підприємствах, що додає передбачуваність для бізнесу та гарантує його роботу навіть за умови посилення мобілізаційних заходів», – зазначають в УЗА.

Такий механізм, на думку фахівців, дозволить забезпечити подальше безперебійне функціонування українських підприємств, дасть можливість планувати виробничі цикли, а значить – зберегти надходження до державного бюджету податків, коштом яких буде змога фінансувати Сили оборони України.

«Аграрна галузь розуміє і усвідомлює потребу українського війська у людях і підтримує укомплектування ЗСУ як основного пріоритету державної політики в умовах війни. Аграрії продовжуватимуть працювати та підтримувати українську оборону і економіку, незважаючи на всі труднощі: щоденні обстріли, знищення виробничих потужностей, втрати колег, перебої з електроенергією та логістикою, блокади кордонів, відсутність доступу до дешевого капіталу та мобілізацію критичних працівників.

Проте мобілізація ключових висококваліфікованих співробітників загрожує нашій діяльності, оскільки важко оперативно знайти заміну фахівцям в умовах війни, а з огляду на кадровий дефіцит, часто знайти відповідного фахівця неможливо», – підкреслюють в асоціації.

УЗА висловила сподівання на врахування думки зернової галузі, підприємства якої, незважаючи ні на що, продовжують інвестувати в операційну діяльність, обладнання, науково-дослідну роботу в полі, сплачують податки до державного бюджету та дуже залежать від стабільного забезпечення виробничого процесу кваліфікованими кадрами протягом усього календарного року.