Агровісник від 14 травня

Рада ЄС продовжила дію «торговельного безвізу» з Україною до 5 червня 2025 року

Рада ЄС остаточно ухвалила продовження автономних торговельних заходів для України, що передбачають призупинення ввізних мит і квот на український експорт в ЄС.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Укрінформ.

«Призупинення митних зборів і квот для українського експорту в ЄС буде продовжено на ще один рік відповідно до сьогоднішнього рішення Ради ЄС та голосування в Європейському парламенті від 23 квітня. Таким чином, ЄС ще раз підтвердив виконання зобов’язань підтримувати Україну так довго, як буде необхідно», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, автономні заходи торгівлі (АЗТ) застосувалися з червня 2022 року. Водночас вони враховують певні європейські занепокоєння. Зокрема, з огляду на суттєве збільшення імпорту деяких видів сільськогосподарської продукції з України до ЄС у 2022 та у 2023 роках оновлені АЗТ містять посилені захисні механізми. Це дозволяє застосування швидких коригувальних заходів у разі суттєвих порушень на ринку ЄС, однієї або кількох країн – членів Спільноти. Додаткові захисні заходи можуть бути застосовані до таких товарів, як курячі яйця, курятина, цукор, овес, кукурудза, крупа і мед. Запобіжники будуть автоматично застосовуватися, якщо обсяг імпорту цих товарів досягатиме середнього щорічного обсягу імпорту з України до ЄС у період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року.

Європейська комісія також проводить консультації з Україною за статтею 29 Угоди про асоціацію ЄС-Україна, щоб погодити більш тривалі часові рамки для подальшої тарифної лібералізації на основі взаємності.

Цей процес має забезпечити стабільні рамкові умови для торгівлі як в Україні, так і в ЄС, для їх фермерів та бізнесу. Ці заходи є важливим кроком до відбудови України та її подальшої інтеграції у внутрішній ринок ЄС.

Оновлені АЗТ набудуть чинності 6 червня і діятимуть до 5 червня 2025 року.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, коментуючи остаточне схвалення Євросоюзом «торговельного безвізу» для України, наголосив:

«Це безмитна та безквотна торгівля ще на рік. Важлива підтримка для наших виробників, експорту та економіки».

Глава уряду додав, що Україна продовжує «інтеграцію до ЄС в прискореному темпі».
 

Ринок кукурудзи: ціни знижуються в очікуванні оновленого балансу USDA

Зниження цін на нафту та високі темпи сівби у США посилюють тиск на ціни на кукурудзу, але їх може підтримати погода в Бразилії та дані по збиранню урожаю в Аргентині.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що напередодні виходу травневого балансу USDA аналітики оприлюднюють власні прогнози. Згідно з ними оцінку урожаю кукурудзи для Аргентини знижено до 52,14 млн т, а для Бразилії – до 122,4 млн т, тоді як USDA у квітні оцінив їх у 55 млн т та 124 млн т відповідно. Зазвичай експерти USDA не зменшують прогнози виробництва до завершення збирання, якщо тільки не виникнуть якісь погодні катаклізми, тому травневе коригування буде незначним, що посилить тиск на ціни.

Також аналітики очікують зниження світових запасів кукурудзи до 314,7 млн т, тоді як Stone X прогнозує їх на рівні 317 млн т, а USDA у квітні оцінив у 318,28 млн т.

Зернова біржа в Росаріо на тлі тривалих дощів та пошкодження посівів цикадами знизила прогноз урожаю кукурудзи в Аргентині у 2023/24 МР до 47,5 млн т, хоча площі сівби склали рекордні 8,89 млн га.

Липневі ф’ючерси на кукурудзу на біржі в Чикаго за дві сесії впали на 2,4% до 180,5 $/т (0% за тиждень, +3,6% за місяць) на тлі зменшення споживання на етанол та покращення погодних умов для сівби.

У США за 27 квітня – 3 травня виробництво етанолу зменшилося у порівнянні з попереднім тижнем на 2,2% до 965 тис барелів/добу,і вже три тижні поспіль поступається середньому показнику 1 млн барелів/добу. Зменшення використання кукурудзи у виробництві етанолу посилює тиск на ціни, особливо на тлі можливого скорочення експорту внаслідок нарощування поставок з Аргентини.

За даними NASS, у США на 5 травня кукурудзою засіяно 36% запланованих площ (42% торік, 39% в середньому за 5 років). Дощі затримують сівбу, але поповнюють запаси вологи.

В Україні протягом тижня закупівельні ціни на кукурудзу виросли на 3-4 $/т до 167-170 $/т або 7400-7500 грн/т з доставкою до портів Чорного моря завдяки високому експортному попиту та дефіциту пропозицій з боку виробників.

У 2023/24 МР Україна експортувала 23,5 млн т кукурудзи із прогнозованих USDA 24,5 млн т (25,2 млн т торік), з них у травні – 622 тис т (524 тис т за аналогічний період травня 2023 р).

Українська кукурудза залишається найдешевшою на світовому ринку, тому користується попитом з боку імпортерів, особливо на тлі зростання цін на пшеницю нового урожаю до 170-185 $/т.

Посівна-2024: аграрії України засіяли близько 10 млн га ярих культур

Станом на 10 травня на контрольованій Україною території засіяно 4 млн 320,2 тис. га зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

У розрізі культур посіяно:

• кукурудзи – 2 838 тис. га;
• ячменю – 779,9 тис. га;
• пшениці – 244,9 тис. га;
• гороху – 161,6 тис. га;
• вівса – 165 тис. га;
• проса – 28,5 тис. га;
• гречки – 14,8 тис. га.

За минулий тиждень приріст посівів зернових та зернобобових культур склав 912,9 тис. га. У лідерах аграрії Чернігівщини, де засіяно 157,9 тис. га.

Найбільше:

• На Київщині – 32,3 тис. га пшениці, 44,3 тис. га ячменя, 5,8 тис. га гороху та 6,5 тис. га вівса;
• Дніпропетровська – 28,3 тис. га пшениці, 50,5 тис. га ячменю, 14,28 тис. га гороху, 1,2 тис га вівса;
• На Тернопільщині – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменя, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса;
• Сумська – 18,2 тис. га пшениці, 17,9 тис. га ячменя, 5,6 тис. га гороху та 9,8 тис. га вівса;
• На Житомирщині – 17,5 тис. га пшениці, 19,3 тис. га ячменя, 3 тис. га гороху та 26,5 тис. га вівса;
• У Хмельницькій області – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменя, 2,6 тис. га гороху та 2,5 тис. га вівса;
• Чернігівська – 12,3 тис. га пшениці, 16,5 тис, га ячменя, 5,9 тис. га гороху та 23,1 тис. га вівса.

Крім того, соняшнику посіяно 3 963,7 тис. га, сої – 1 201,3 тис. га, цукрових буряків – 250,1 тис. га.

Кандидатура нового очільника Мінагрополітики України буде визначена найближчим часом

Наразі розглядається два варіанти щодо подальшої долі Міністерства аграрної політики та продовольства, а також кілька кандидатур на посаду міністра.

Про це повідомляє AgroPolit.com, посилаючись на власні джерела в Кабміні і Верховній Раді, пише latifundist.com.

Розглядається варіант ліквідації аграрного міністерства та об’єднання його з Міністерством економіки України, а також збереження Мінагро у складі Кабміну з призначенням нового міністра. Консенсусу у цьому питанні наразі немає.

Щодо кандидатур на посаду міністра, є декілька кандидатів:

• Народний депутат від «Батьківщини», член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а також колишній член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Вадим Івченко;
• Голова об'єднання «Агро-Продовольча Рада», голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник;
• Заступник голови ВАР Денис Марчук;
• Екснардеп аграрного комітету Олексій Мушак;
• Народний депутат «Слуга народу», колишній заступник голови «Української аграрної асоціації» Марʼян Заблоцький.

Співрозмовник AgroPolit.com зауважив, що дебати тривають, наразі немає кінцевого рішення, але його мають прийняти найближчим часом.

«Але цілком вірогідним може бути і варіант в.о. міністра Тараса Висоцького, який до моменту звільнення Сольського був першим заступником міністра», – зазначає видання.

25 квітня Микола Сольський написав заяву про звільнення з посади міністра агрополітики.

У четвер, 9 травня, Верховна Рада звільнила його з посади.

EBITDA основних агрокультур в Україні в 2023 році зріс вдвічі – дослідження

2023 р. був більш успішним і сприятливим для українських аграріїв, ніж попередній, з точки зору урожайності сільгоспкультур, що вплинуло на значення показника EBITDA – за підсумками минулого року він зріс до $94/га, в той час як за підсумками попереднього сезону він склав $47/га у 2022 р.

Про це свідчать результати Agrohub першої хвилі дослідження показників ефективності та результативності вирощування основних агрокультур сезону-2023, повідомила компанія Agrohub, пише apk-inform.com.

Як зазначається, у дослідженні взяли участь 10 найбільших українських холдингів, і воно охопило площу в 1,7 млн га у 7 макрорегіонах України. EBITDA був розрахований на основі даних по шести культурах: озима пшениця, озимий ріпак, озимий ячмінь, соняшник, кукурудза та соя.

«Варто зазначити, що значна частина продукції ще лежить на складах, тому ціни, які використовувалися для розрахунку показника EBITDA, є прогнозними і сформовані з урахуванням фактичних цін реалізації продукції та прогнозних цін залишків продукції на момент збору даних», – уточнюється у повідомленні.

Що ж стосується прогнозних цін на сільськогосподарську продукцію, то, як зазначають в Agrohub, у 2023 р. вони знизилися порівняно з фактичними цінами реалізації продукції роком раніше. Така негативна динаміка спостерігається за всіма досліджуваними культурами, окрім сої: по цій культурі відбулося зростання прогнозної ціни на 10% порівняно з фактичною 2022 р.

При цьому нагадується, що сезон-2023 порівняно з попереднім був більш сприятливим за погодно-кліматичними умовами, тож спостерігається вищий рівень урожайності по всіх досліджуваних культурах і, зокрема, по сої (2,9 т/га порівняно з 2,5 т/га у сезоні-2022).

Витрати на вирощування сільськогосподарських культур протягом 2023 р. кардинально не змінилися: порівнюючи з попереднім, є незначне зростання, яке коливається у межах 5-7%.

«За два роки повномасштабної війни український аграрний бізнес показав високу стійкість до різних несприятливих факторів: від цін і перебоїв з логістикою до постачання ресурсів і техніки та відновлення роботи в умовах обмеженої чисельності персоналу. Незважаючи на всі виклики, агросектор демонструє гнучкість і можливість пристосуватися до різноманітних умов, перебудовуючи сівозміну та шукаючи нові канали реалізації продукції», – прокоментувала результати дослідження керівник напряму Agrohub Benchmarking Оксана Боброва.