Агровісник від 02 квітня

Україна та Польща не домовилися про розблокування кордонів

Урядові делегації України та Польщі 27-28 березня провели переговори по розблокуванню кордонів для імпорту та транзиту української агропродукції.

Про це повідомляє GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна погодилася на запропоновані Єврокомісією обмеження експорту, необхідні для уникнення навіть теоретичних загроз для польських агровиробників. Також Україна запропонувала Єврокомісії провести терміновий скринінг законодавства в галузі транспорту та агрополітики, що може відбутися вже наприкінці квітня.

Українці подякували Уряду та Сейму Польщі, які закликали Єврокомісію запровадити 50% мита на російські агротовари, що зупинить їх поставки до ЄС.

Також було запропоновано створити антикризовий штаб, та долучити асоціації до вже налагодженої співпраці міністерств сільського господарства та економіки.

Українська сторона попросила Польщу вільно пропускати через кордон не лише боєприпаси та гуманітарну допомогу, але й пальне, оскільки це стосується національної безпеки. Польща внесла прикордонні пункти пропуску та прилеглі до них шляхи до переліку об’єктів критичної інфраструктури, що відповідно зробила й Україна.

Також Денис Шмигаль наголосив, що сьогодні на ринок Польщі не потрапляє зерно з України, оскільки його експорт може відбуватися лише на підставі ліцензій, які поки не видаються.

Українська делегація зазначила, що сьогодні сторони значно наблизилися до розблокування кордонів, тому наразі важливо зберегти позитивні тенденції та рухатися далі. Далі переговори пройдуть наступного тижня у вузькому форматі, і пізніше у квітні – у широкому.

Водночас гендиректор «УКАБ» Олег Хоменко у коментарі для Latifundist назвав непрофесійною та некоректною поведінку заступника міністра сільського господарства Польщі Міхала Колодзейчака, яка фактично призвела до зриву переговорів. «Після 3-х годин роботи, коли сторони майже досягли консенсусу, він почав кричати, що нічого не розуміє, "що ми скажемо людям, українці нас знову обдурять, громадськість не погодиться на таке", згадав навіть Гадяцьку унію 1658 року і зробив свою промову міксом повчань та шовінізму».

В.о. голови правління Національної асоціації цукровиків України Яна Кавушевська також розповіла, що сторони були близькі до вирішення проблеми блокування кордону та навіть обговорювали спільну заяву з цього питання, коли Міхал Колодзейчак своєю деструктивною поведінкою зірвав переговори та завадив польським фермерам повернутися додому для святкування Великодня.

Проте всі сторони зазначають, що потрібно залишатися оптимістами та продовжувати переговори.

Посівна-2024: аграрії Вінниччини розпочали сівбу сої

Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що найбільше зернових та зернобобових засіяли аграрії Одещини (7 тис. га пшениці, 41,5 тис. га ячменю, 28,4 тис. га гороху та 1,5 тис. га вівса), Тернопільщини (14,4 тис. га пшениці, 32,2 тис. га ячменю, 3,1 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса), та Полтавщини (6,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменя, 4,7 тис. га гороху та 2,3 тис. га вівса).

За минулий тиждень аграрії України посіяли зернових та зернобобових культур на 262,2 тис. га. У лідерах Полтавщина, там засіяно 44,2 тис. га.

Станом на звітну дату до сівби цукрового буряку приступили аграрії Вінниччини, Волині та Рівненщини. Найбільше засіяли у Полтавській області – 10,2 тис. га.

Аграрії Київщини почали сіяти соняшник, а Вінниччини – сою.

Зростання цін на соняшник в Україні зупинилося

Закупівельні ціни на соняшник в Україні минулого тижня зупинили зростання на рівні 15500-16500 грн/т (з ПДВ) з доставкою на завод на тлі накопичення значних запасів сировини у переробників та зниження цін попиту на соняшникову олію на 5 дол. США/т до 775-785 дол. США/т з доставкою в порт внаслідок посилення конкуренції з продавцями з рф, які задля активізації продажів готові суттєво опускати ціну, як це сталося на останньому тендері в Єгипті.

Про це йдеться на graintrade.com.ua.

За даними Trading Economics, світові ціни на соняшникову олію з доставкою покупцям протягом тижня залишалися на рівні 855 дол. США/т, хоча за місяць виросли на 5,5% слідом за цінами на соєву та пальмову олію.

Ціни на соняшник підтримує посилення попиту на соняшниковий шрот, ціни на який за тиждень виросли в портах ще на 5-10 дол. США/т до 185-190 дол. США/т.

Експортні ціни попиту на соняшник залишилися незмінними та складають 430-455 дол. США/т DAP Болгарія , 405-410 дол. США/т DAP Туреччина та 415-420 дол. США/т CIF Румунія (порт), хоча зростання курсу долара на міжбанку до 39,2-39,3 грн/дол. США посилило конкуренцію між експортерами та переробниками.

За даними біржі BAGE, соняшник в Аргентині обмолочений на 75% площ, і середня урожайність виросла до 2,02 т/га у порівнянні з 2 т/га минулого тижня. Тому незабаром на світовому ринку збільшиться обсяг пропозицій аргентинського шроту та олії.

Німеччина подвоїла закупівлі ріпаку в Україні

Німеччина імпортувала близько 3,5 млн т ріпаку в першій половині сезону 2023/24 (2022/2023 МР – 2,6 млн т), з яких близько 2,2 млн т було поставлено з країн ЄС.

Про це повідомляє Німецький союз сприяння вирощуванню олії та рослинних білків (UFOP) із посиланням на дані Федерального статистичного управління, пише agroportal.ua.

Так, найбільше було імпортовано з Румунії – 696,6 тис. т, Польщі – 523,2 тис. т, Франції – 303,9 тис. т.

«Проте найбільший обсяг Німеччина отримала з України – 995,6 тис. т (2022/23 МР – 519,5 тис. т). Країна змогла майже подвоїти обсяги постачань порівняно з попереднім роком попри війну і продовжити зберігати позиції найважливішого постачальника ріпаку для Німеччини», – йдеться у повідомленні.

Іншими важливими джерелами ріпаку традиційно є Канада та Австралія, хоча перша не надавала значних обсягів у згаданий період вперше за 5 років. Постачання з Австралії також скоротилися до 165,8 тис. т, що значно менше 405 тис. т австралійського ріпаку, отриманого за перше півріччя минулого сезону. 

За підсумками маркетингового року Німеччина є найбільшим нетто-імпортером в ЄС із середнім обсягом від 5,5 до 5,7 млн т. Щороку олійні заводи переробляють близько 9,4 млн т ріпаку, тому експорт значно менший. За перші шість місяців нинішнього сезону Федеративна Республіка експортувала лише близько 30,3 тис. т ріпаку, минулого року обсяг експорту все ще становив 39,6 тис. т, зважаючи на більший урожай. Німецький ріпак здебільшого йде до інших країн ЄС. Близько 8,6 тис. т було експортовано до Франції та 3,2 тис. т і 2,1 тис. т – до Нідерландів і Бельгії відповідно.

Херсонщина: 40% деокупованих сільгоспугідь вже розміновано

На деокупованій території Херсонської області розмінували 40% сільськогосподарських угідь, повідомив перший заступник начальника Херсонської ОВА Дмитро Бутрій.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Укрінформ.

«Агропідприємства та фермерські господарства області, незважаючи ні на що, обробляють землю та проводять посівну. Найбільше – ячменю та гороху, а ще – льон. Цьогоріч загальна посівна площа сільськогосподарських культур очікується у межах 153 тисячі гектарів», – сказав Бутрій.

За його словами, до засіяної озимини додаються ярі зернові, зернобобові та технічні культури, а також кавуни, дині та овочі.

«Прогнозовані площі втричі перевищують показник минулого року. Це стало можливим завдяки інтенсивному розмінуванню полів», – наголосив Бутрій.

Перший заступник начальника Херсонської ОВА зазначив, що 40% сільськогосподарських угідь на звільненому правобережжі нині розміновані – це 206 тисяч гектарів.

За його словами, щодня понад тисячу саперів працюють над розмінуванням Херсонщини. За рік кількість залучених вибухотехніків зросла у 10 разів, зауважив Бутрій.

Він повідомив, що кожна громада самостійно визначає пріоритетність гуманітарного розмінування. Але насамперед очищують землі, на яких аграрії готові стати до роботи. Понад 90% розмінованих угідь одразу обробляються.

На думку посадовця, потужним кроком до запуску ринку гуманітарного розмінування стане програма компенсації фермерам 80% вартості розмінування земельних ділянок, що розпочнеться цьогоріч. Під цю програму уряд заклав 3 млрд грн.