Агровісник від 12 березня

Уряд запускає програму компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва

Кабінет Міністрів України запускає програму 25% компенсації вартості сільгосптехніки українського виробництва.

Відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду 8 березня 2024 року, передає пресслужба Мінекономіки, пише agro-business.com.ua.

«Підтримка національного виробника, стимулювання попиту на продукцію й товари, зроблені в Україні, – основа нашої державної політики. Запровадження програми компенсації 25% вартості української сільгосптехніки, яку купують наші аграрії, – лише одна з програм такої підтримки. На її реалізацію ми заклали в бюджет цього року 1 млрд грн. Надалі плануємо розширити дію програми на інші види техніки вітчизняного виробництва. Виготовляти українське, купувати українське, розвивати українську промисловість – це наш шлях до економічного зростання та самозарадності», – зазначила Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко.

Перелік постачальників агротехніки, вартість якої може бути частково компенсована за умовами програми, почне формуватися після вступу в дію рішення уряду та буде оприлюднений на офіційному веб-сайті Міністерства економіки.

Зазначається, що для отримання часткової компенсації вартості сільгосптехніки аграріям необхідно буде придбати техніку вітчизняного виробництва та подати до уповноваженого банку заявку на компенсацію і підтвердні документи.

Світові ціни на продовольство в лютому продовжили зниження

У лютому п.р. значення індексу продовольчих цін, що визначається аналітиками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FАО) становило 117,3 пункту, що на 0,9 пункту (на 0,7%) нижче за переглянутий січневий показник.

Про це повідомляється на сайті організації, йдеться на apk-inform.com.

«Підвищення індексів цін на цукор, м'ясо та молочну продукцію в лютому було компенсоване зниженням індексів цін на зернові та олію. Таким чином значення індексу виявилося на 13,8 пункту (на 10,5%) нижче за відповідний показник минулого року», – йдеться в повідомленні.

Як уточнюється, середнє значення індексу цін на зернові в лютому становило 113,8 пункту, що на 6,1 пункту (на 5%) поступається січневому показнику і відразу на 32,9 пункту (на 22,4%) нижче за рівень лютого 2023 р.

«Порівняно з минулим місяцем було зафіксовано зниження світових цін на всі основні зернові культури. Найбільше знизилися світові експортні ціни на кукурудзу: знижувальний тиск на ринок чинили очікування високого врожаю в Аргентині та Бразилії та конкурентні ціни на продукцію України, яка прагне використовувати можливості, пов'язані з безперебійним функціонуванням морського торговельного шляху», – зазначили аналітики.

Світові ціни на пшеницю в лютому також знизилися, насамперед унаслідок зниження експортних котирувань на тлі високих темпів постачання з РФ, які чинили знижувальний тиск на ціни зернової з інших країн, зокрема з ЄС.

Середнє значення індексу цін на олію в лютому становило 120,9 пункту, що на 1,6 пункту (на 1,3%) нижче за показник січня і на 15 пунктів (на 11%) – за показник в аналогічний період минулого року. Таке зниження головним чином пояснюється зниженням світових цін на соєву, соняшникову та ріпакову олію, що з запасом компенсувало незначне підвищення котирувань пальмової олії.

Закон про аграрні ноти запрацює з наступного року

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 9266 «Про аграрні ноти». Закон набирає чинності з 1 січня 2025 року.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на Мінагрополітики.

Документ запроваджує новий фінансовий інструмент для кредитування сільськогосподарського виробництва – аграрні ноти. При цьому новий Закон не поширюється на відносини, що регулюються Законом «Про аграрні розписки». Традиційні паперові аграрні розписки продовжать використовуватись.

Ключові переваги електронних аграрних нот:

• аграрна нота як неемесійний цінний папір є самостійним предметом обігу на ринках капіталу, відповідно кредитор зможе легко її продати та використати отримані гроші для подальшого кредитування аграріїв за новими електронними аграрними нотами;
• закон розширює як коло суб’єктів, які можуть видавати електронні аграрні розписки за рахунок сільськогосподарських кооперативів, так і види застав: продукція тваринництва та первинної переробки;
• спрощення та здешевлення порядку видачі, обігу та припинення електронної аграрної розписки у порівнянні з традиційними паперовими. Аграрій зможе самостійно видати електронну аграрну ноту з особистого е-кабінету в спеціально створеному Реєстрі аграрних нот, не сплачуючи гроші за послуги нотаріуса;
• закон забезпечує надійність аграрної ноти. Якщо боржник не виконує зобов’язання за аграрною нотою, то кредитор може отримати виконавчий лист на відповідне стягнення, звернувшись до Реєстру аграрних нот;
• перевагою документу є розширення, у порівнянні з традиційними паперовими аграрними розписками, можливих варіантів застави, зокрема можливість застави живих тварин та продуктів тваринного походження, продуктів їх первинної переробки, що створює умови для залучення ресурсів у тваринницькі господарства.

Закон допоможе виробникам сільськогосподарської продукції отримати ширший доступ до кредитів, також збільшить коло кредиторів, здатних фінансувати агросектор, та зменшити витрати на отримання грошей.

Посівна-2024: аграрії України вже засіяли 68 тис. га ярих зернових

В Україні вже дванадцять регіонів розпочали посівну ярих зернових – пшениці, ячменю, гороху та вівса.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

«Станом на 7 березня в Україні засіяно 68 тис. га. З них – 4,3 тис. га пшениці, 38,9 тис. га ячменю, 23,3 тис. га гороху та 1,5 тис. га вівса», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що найбільше посіяли аграрії Одещини – 33 тис. га. З них – 0,5 тис. га пшениці, 17,5 тис. га ячменю, 14,3 тис. га гороху та 0,7 га вівса.

На Миколаївщини засіяли 0,7 тис. га пшениці, 11,5 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху та 0.2 вівса.

У Тернопільській області посіяли 0,8 тис. га пшениці, 4,3 тис. га ячменю та 0,7 тис. га гороху.

На Хмельниччині засіяли 2,2 тис. га ячменю та 0,3 вівса, а на Вінниччині – 1,8 тис. га пшениці, 0,4 тис. га ячменю та 1,2 тис. га гороху.

Українські аграрії вперше застосують інноваційне рішення для протидії посухам

Аграрії Херсонщини та Миколаївщини вперше в Україні застосують інноваційне рішення для збереження вологи у ґрунті та органічного живлення рослин. Таку безкоштовну можливість вони отримали завдяки донорам з Японії та проекту «Згуртовані громади», який за підтримки Програми USAID АГРО реалізує Всеукраїнська асоціація громад.

Про це йдеться на minagro.gov.ua.

Загалом 125 аграріїв Херсонщини та Миколаївщини, що найбільше постраждали через підрив Каховської ГЕС, отримають безкоштовно 5120 кг сорбенту. Це допоможе частково вирішити питання нестачі води для поливу.

Інновація полягає у застосуванні сорбенту – органічного гідрогелевого продукту, що дозволяє зберегти вологу у ґрунті, а після використання розпадається на поживні речовини для удобрення. Це рішення нове для українських аграріїв, але добре відоме в Японії, Індії, та посушливих регіонах країн ЄС та США.

Сорбент, який називається EF Polymer – це екологічно чистий продукт, виготовлений з органічних відходів, таких як шкірки фруктів. Завдяки гідрогелевій консистенції він зберігає у ґрунті вологу, поступово вивільняючи її рослині. Таким чином сорбент дозволяє скоротити використання води на 40%. Окрім того, продукт 100% біологічно розкладається та перетворюється на добрива, допомагаючи заощадити ще й до 20% на удобренні. 

Сорбент широко використовується в Японії та в інших країнах світу. Його вносять у ґрунт під час посівної. Працює він таким чином: поглинає воду в 50 -100 разів більше своєї ваги, далі – зберігає вологість у ґрунті на 15 днів більше звичайного часу та повільно її віддає рослині. Таким чином культури відчувають менше стресу від зневоднення. Водночас сорбент запобігає ерозії ґрунту. Через 180 днів продукт починає розкладатися і працює як органічне добриво. Для того, щоб сорбент почав працювати, достатньо хоча б одного поливу чи опадів.

За відгуками японських та європейських аграріїв, таке інноваційне рішення дозволяє збільшити врожайність у посушливих регіонах на 10-30%. Результати його застосування в Україні досліджуватимуть фахівці Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НАНУ, а також самі аграрії з Херсонщини та Миколаївщини.