Агровісник від 05 березня

В лютому Україна скоротила експорт соняшникової олії до ЄС

За попередніми даними, експорт соняшникової олії з України у лютому становив 603 тис. тонн, що лише на 1% поступається січневому обсягу та є другим за величиною показником для вказаного місяця за всю історію (рекорд для лютого було зафіксовано у 2019/20 МР – 627 тис. тонн).

Про це повідомляють аналітики АПК-Інформ, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що зменшення відвантажень даної продукції у звітному місяці відбулося в основному за рахунок країн Євросоюзу (-10%), що на тлі високих темпів закупівлі соняшникової олії від початку поточного сезону сформувало досить непогані її запаси.

Так, у даному напрямку було експортовано близько 364,1 тис. тонн олії, що на 10% поступається показнику січня, проте залишається одним із найбільших місячних обсягів відвантаження до ЄС.

Аналітики відмічають, що водночас спостерігалося збільшення експорту української соняшникової олії до Туреччини (81,6 тис. тонн; +15%) та до Індії (38,1 тис. тонн проти 700 тонн у попередньому місяці).

Новий закон про засоби захисту рослин відповідатиме європейським стандартам

Кабінет Міністрів підтримав законопроект «Про засоби захисту рослин і добривні засоби».

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Міндовкілля.

Документ розроблений на виконання євроінтеграційних зобов’язань України та для впровадження сучасних підходів і механізмів контролю за обігом засобів захисту рослин та добривних засобів на національному ринку.

У законопроекті встановлені вимоги щодо:

• обов’язкової оцінки та схвалення компонентів препаратів, без проходження якої такі засоби не будуть допущені на ринок;
• визначення переліків речовин, які заборонено використовувати у складі засобів захисту рослин;
• запровадження європейського маркування та інформування споживачів про властивості та безпеку продукту;
• ідентифікації та прослідковування препаратів. Кожен препарат буде позначений спеціальним кодом. Це допоможе відстежити, де він був зроблений, як його використовували, куди діли тару від препарату, тобто як повелись із відходами;
• регулювання обігу добрив.

Також буде введена процедура оцінки відповідності добривних засобів встановленим стандартам. Це має зменшити ризики для довкілля.

В Парламенті зареєстровано проект Закону про ДАР

Уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроект № 11063 «Про Державний аграрний реєстр».

Про це йдеться на minagro.gov.ua.

Проектом Закону пропонується вдосконалити механізм надання підтримки за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, грантів у сільському господарстві чи іншої допомоги.

Розширюється коло користувачів ДАРу. Зокрема, надається можливість реєструватись організаціям водокористувачів, суб’єктам агропромислового комплексу, підприємствам вітчизняного машинобудування для АПК.

Законопроект також передбачає можливість формування витягів з Державного аграрного реєстру суб’єктам ДАРу, стосовно інформації про себе. Ця можливість також надається третім особам, зокрема, державним органам, банкам та іншим фінансовим установам, щодо реєстрової інформації про суб’єктів ДАР за згодою цих суб’єктів та обсягах, що визначені цими суб’єктами.

Законопроект також вносить доповнення до Законів України «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва України», «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві», «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», зокрема, в частині обов’язкового використання даних ДАРу або його програмних засобів ведення під час надання державної підтримки.

Також проектом Закону пропонується привести положення, які регулюють функціонування Державного аграрного реєстру у відповідність до вимог Закону України «Про публічні електронні реєстри».

У 2024 р. в Україні очікується зростання рентабельності рослинництва

У 2024 р. в Україні очікується зростання рівня рентабельності для всіх видів зернових та олійних культур. Але це відбудеться за умови, що ситуація із безпекою та експортом морським транспортом не ускладниться, а на західних кордонах – стабілізується. Про це йдеться в висновках третього випуску дослідження «УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного Мінагрополітики у співпраці з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ) за підтримки Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR), що його адмініструє Світовий банк.

Про це повідомила пресслужба Мнагрополітики, пише agravery.com.

«У 2024 р. очікується зниження врожайності – приблизно на 4-5%. Здорожчає вартість елеваторних послуг через збільшення цін на електроенергію. Крім того, очікується незначне підвищення орендної плати за землю – приблизно на 5%, до $125 за 1 га у зв'язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб», – йдеться у дослідженні.

Як уточнюється, серед зернових культур мінімальну прибутковість матиме пшениця, тоді як кукурудза та ячмінь, ймовірно, залишаться збитковими. Водночас очікується, що всі види олійних культур стануть прибутковими. Якщо цей позитивний прогноз справдиться, очікуваний рівень рентабельності за результатами цього року все одно буде удесятеро нижчим, ніж у період до повномасштабного вторгнення.

Щодо тваринництва, у 2024 р. очікується падіння рентабельності всіх видів тваринницької продукції, оскільки витрати, зокрема на корми та електроенергію, зростатимуть швидше, ніж ціни на кінцевий продукт. Дасться взнаки й прогнозоване зниження купівельної спроможності українців та девальвація гривні.

Посівна-2024: сівба ярих стартувала в чотирьох областях України

Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, станом на кінець лютого вже засіяно 22,3 тис га. З них – 0,8 тис га пшениці, 11,4 тис га ячменю та 10,2 га гороху.

Зокрема:

• на Одещині – 7,8 тис га ячменю і 7,1 тис га гороху;
• в Миколаївській області – 3,5 тис га ячменю та 2,4 тис га гороху;
• на Вінниччині посіяли 0,8 тис га пшениці та 0,5 тис га гороху;
• на Херсонщині – 0,05 тис га ячменю та 0,15 тис га гороху.