Агровісник від 27 лютого

Рада ЄС затвердила кроки, які мають зупинити протести фермерів

Міністри сільського господарства країн Євросоюзу затвердили рішення, які мають зупинити протести фермерів.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Ради ЄС, пише latifundist.com.

Під час засідання 26 лютого Рада сільського господарства та рибальства підтримала рішення Єврокомісії дозволити тимчасовий відступ від євростандарту GAEC-8 (вимога щодо відсотка площ, які мають бути під паром).

На засіданні також відкликали єврорегламент про регулювання сталого використання пестицидів (SUR) та встановили додаткові гарантії захисту внутрішнього ринку при продовженні безмитного режиму з Україною.

Серед інших додаткових кроків:

• послаблення GAEC-1 (встановлює вимоги до площі пасовищ) для фермерів, що перейшли з тваринництва до рослинництва, їм непотрібно буде перетворювати орні землі на пасовища чи поля;
• перегляд GAEC-6 в частині методів, які можна використовувати для ґрунтового покрову, з урахуванням регіональних особливостей;
• перегляд якості супутникової моніторингової системи AMS, який зменшить кількість наглядових візитів на ферми у деяких випадках вдвічі;
• публікація роз'яснень щодо використання концепції форс-мажорних або виняткових обставин, яка дасть змогу фермерам у випадку сильних посух чи повеней уникати штрафу за невиконання вимог Спільної аграрної політики (CAP) Євросоюзу;
• опитування фермерів для визначення основних джерел їхнього незадоволення.

Міністри заявили про необхідність перегляду базових актів Євросоюзу в галузі сільського господарства, зокрема для забезпечення балансу між торговельними угодами та сприяння виходу українського агроекспорту на традиційні ринки, тобто за межі ЄС.

«Результати нашої зустрічі показують, що ми прислухаємося до фермерів і чуємо їх голосно та чітко. Ми прагнемо допомогти послабити тиск, з яким вони стикаються, і пропонувати їм конкретні рішення. Пріоритети щодо заходів спрощення, які ми погодили, зменшать адміністративне навантаження на фермерів і дадуть їм необхідну гнучкість. Ми також дивимося в майбутнє, щоб покращити позиції фермерів у ланцюжку постачання продуктів харчування, гарантуючи при цьому дотримання наших зобов’язань щодо екологічної стійкості», – сказав Девід Кларінваль, віце-прем’єр-міністр Бельгії та міністр у справах самозайнятих осіб, малого та середнього бізнесу та сільського господарства.

Аграрії Одещини розпочали весняну посівну

Аграрії Одещини вже розпочали третю весняну посівну в умовах збройної агресії рф. Відповідно до структури посівних площ під урожай 2024 року необхідно посіяти 789,4 тис. га ярих сільськогосподарських культур.

Про це повідомила пресслужба Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА, пише agro-business.com.ua.

Так, зокрема, планують посіяти: 266 тис. га зернових, 464,5 тис. га технічних, 37,9 тис. га овоче-баштанних та картоплі, 21 тис. га кормових.

Восени посіяли 862 тис. га озимих, з них: 556,4 тис. га пшениці, 172,2 тис. га ячменю, 133,3 тис. га ріпаку.

Зазначається, що прогнозована структура посівних площ сільськогосподарських культур на 2024 рік передбачає зменшення посівів озимих культур, перш за все озимого ячменю та озимого ріпаку. Аномально посушлива осінь 2023 року не сприяла проведенню посівної кампанії в тих обсягах, що були заплановані. Як результат, були збільшені посіви ярих.

Щодо ситуації на посівах озимих, вона неоднозначна залежно від географічних зон області. На півночі області 90% посівів у доброму та задовільному стані й особливих хвилювань в аграріїв не викликає.

В центральних та південних районах області ситуація не така оптимістична, тут приблизно 50% посівів в доброму та задовільному стані, а інша половина сходів характеризується, як слабкі та зріджені.

«Якщо цьогорічна весна буде прохолодною та затяжною, такі посіви, за умови проведення додаткових технологічних операцій по догляду за ними, можуть дати нормальний урожай. Якщо ж, весна буде жаркою та посушливою не виключено, що частину площ доведеться пересівати. В цьому випадку зростуть посівні площі таких ярих культур, як соняшник, соя, льон олійний, кукурудза, просо та сорго», – зауважили у агродепартаменті.

Відзначається, що у 2024 році будуть збільшені, у порівнянні з минулим роком, посівні площі зернових, технічних, овочевих, баштанних та кормових культур.

Серед ярих зернових – ранні ярі: ячмінь, горох, пшениця та овес займуть 91,5 тис. га. Їх сівба фактично розпочалася. Користуючись теплою лютневою погодою, аграрії посіяли 7,5 тис. га ярого ячменю та 4,2 тис. га гороху.

У групі пізніх зернових до посіву підлягає 150 тис. га кукурудзи, 8 тис. га проса, 8 тис. га зернобобових (нут і сочевиця), 5 тис. га сорго та 2,5 тис. га рису.

Серед технічних культур найбільші посівні площі – 420 тис. га відведено під соняшник, 25,0 тис. га займе льон олійний, 6,5 тис. га соя.

Китай буде головним імпортером зерна і сої протягом 10 років

Регіони Африки, Близького Сходу, Китаю, Південно-Східної Азії, Західної Азії та Латинської Америки у найближчі 10 років будуть стимулювати світову торгівлю через збільшення попиту на продукти харчування.

Про це йдеться у звіті Міністерства сільського господарства США (USDA), повідомляє ІА «АПК-Інформ».

Зокрема, за прогнозами аналітиків, Китай залишиться провідним світовим імпортером соєвих бобів: на нього припадатиме 62,4% світового імпорту сої до 2033/34 МР. Попит з боку Китаю сприятиме постійному зростанню торгівлі соєвими бобами протягом наступних 10 років, загальний світовий імпорт сої зросте на 44,8 млн т (+25,3%) – до 221,6 млн т.

Річний імпорт фуражного зерна Китаєм досягне 44,2 млн т до 2033/34 МР (+3,4 млн т), але буде значно нижче історичного максимуму в 50,5 млн т, досягнутого у 2020/21 МР.

Також у 2033/34 МР Китай, найбільший у світі імпортер, за прогнозами, закупить 26 млн т кукурудзи. Прогнозується, що зростання попиту на корми в Китаї випереджатиме зростання внутрішнього виробництва кукурудзи. Щоб задовольнити попит на кормові культури, китайський імпорт сорго та ячменю, за прогнозами, значно зросте – до 9,1 млн т і 8,6 млн т відповідно до 2033/34 МР.

При цьому Китай залишатиметься провідним імпортером сорго (на нього припадатиме близько 83% світової торгівлі цією продукцією). У той час як імпорт кукурудзи до Китаю може обмежуватися квотами, на імпорт сорго чи ячменю квот не існує.

Також Китай залишиться найбільшим у світі імпортером ячменю (показник зросте з 8,5 млн до 8,6 млн т з 2024/25 по 2033/34 МР). Це менше пікового значення у 12 млн т, досягнутого у 2020/21 МР. Попит на корми є основним фактором імпорту ячменю протягом прогнозованого періоду, але Китай також є великим імпортером пивоварного ячменю, головним чином для виробництва пива. Частка Китаю у світовому імпорті ячменю, яка у 2024/25 МР становитиме 28,3%, за прогнозами, зменшиться до 25,9% до 2033/34 МР.

Водночас імпорт пшениці до Китаю поступово знизиться з 10,7 млн до 9,7 млн т до 2033/34 МР, оскільки влада віддає перевагу виробництву продовольчого зерна та використовує великі резерви.

«Адама Україна» продовжує підтримувати аграріїв України, зокрема, в «червоній зоні»

09.02.2024 в Києві відбулась зустріч чемпіонів Програми USAID АГРО. В її межах 9 компаній-учасниць поділились досвідом впровадження фінансових, екологічних та просвітницьких ініціатив в аграрному секторі України. 

Завдяки програмі USAID АГРО компанія «Адама Україна» розширила свою діяльність щодо підтримки і надання товарного кредитування українським сільгоспвиробникам, а саме:

• започатковано кредитування в сегменті мікро господарств та розширено в сегменті середніх та дрібних;
• до продуктів, що надаються в кредит, безпрецедентно додано основні добрива;
• розширено кредитування на територіях, що були деокуповані або постраждалі внаслідок дій ворога;
• оновлено логістику, зокрема мережу регіональних складів та доставки дрібними партіями.

«Як завжди, наш фокус був на больових точках аграріїв: небагато дрібних господарств сьогодні можуть отримати добрива в кредит. Загальна сума кредитування за спільною з USAID програмою «Кредитний коридор» склала 9 млн. дол. США. Особливо важливою для нас була підтримка тих, хто її потрібує більше всіх: клієнти так званої «червоної зони» – господарства, які знаходяться на деокупованих або постраждалих від дій ворога територіях. Ми підставили їм плече підтримки на загальну суму 2 млн. дол. Складно уявити реалії, в яких ці герої аграрного фронту живуть та вирощують зерно. У нас був невеличкий пілотний проект по розмінуванню у Миколаївській та Харківській областях. Я побачив, що тут держава має відігравати більш проактивну роль. Є серйозні питання щодо того, чому розмінування не працює на сьогодні ефективно, і які рішення потрібні: бюджет, вибір кваліфікованих виконавців, розумна собівартість робіт, безумовний пріоритет українського (організації, компанії, техніка, сертифікація та ін.), тендерна система та здорова конкуренція серед провайдерів по розмінуванню. Врешті-решт, я хотів би подякувати Збройним Силам України за захист і можливість працювати на рідній землі, аграріям – за їхню працю та незламність, USAID та народу США – за фінансову підтримку та всім, хто забезпечує аграрний сектор України. Слава Україні! Героям Слава!», – зазначає Дмитро Кашпор, Генеральний директор ТОВ «Адама Україна».

Зустрічайте нове пакування 1л

Цього року ми змінюємо вигляд наших одно літрових пляшок. Відтепер вони матимуть прямокутну форму.

Завдяки більш щільному розміщенню в коробках нове пакування дозволяє розмістити на 45% більше продукції на аналогічній площині, забезпечуючи ефективність зберігання та транспортування.

З більшою кількістю продукції на піддонах, ми зменшимо викиди CO2e при транспортуванні.

Таким чином ми зменшуємо вплив на навколишнє середовище, а також надаємо практичні та сталі переваги аграріям.