Агровісник від 14 лютого

Українські міністри заперечили можливий компроміс щодо сільського господарства на переговорах з ЄС

Умови інтеграції аграрного сектора України в Європейський Союз будуть визначені під час переговорів, заявили віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина та міністр сільського господарства Микола Сольський, заперечуючи, що Київ розглядає можливість пом’якшити вимоги Зеленої угоди ЄС.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Reuters.

Раніше високопоставлений чиновник повідомив Reuters, що Україна може розглянути можливість відмовитися від аграрних субсидій ЄС в обмін на послаблення вимог Зеленої угоди під час переговорів про вступ, які починаються наступного місяця.

«Умови приєднання аграрного сектору України до Спільної аграрної політики (CAP) ЄС будуть визначені в ході переговорного процесу», – йдеться в окремих заявах віце-прем’єр-міністра Ольги Стефанішиної та міністра сільського господарства Миколи Сольського.

«Ні про яку відмову від субсидій і дотацій не може бути й мови, оскільки правила мають бути однакові для всіх», – зазначили вони.

Інтеграція величезного сільськогосподарського сектору України, який до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році був четвертим у світі постачальником зерна, до ЄС, ймовірно, буде дуже чутливою як у політичному, так і в економічному плані.

Київ може отримати 96,5 мільярдів євро (104 мільярди доларів) субсидій від Спільної сільськогосподарської політики ЄС протягом семи років, якщо чинні правила будуть застосовані до розширеного союзу.

«Мені здається, що ідеальна стратегія переговорів досягти менших обмежень у торгівлі, менших обмежень щодо навколишнього середовища для українських фермерів і ми готові обміняти це на субсидії», – сказав чиновник, який побажав залишитися анонімним.

Переговори про вступ України до ЄС проходять у складний час, коли фермери по всій Європі останніми тижнями вийшли на вулиці в знак протесту проти правил ЄС щодо захисту довкілля та використання пестицидів, а також проти необхідності залишати 4% сільськогосподарських угідь під паром.

Виплати субсидій Києву також можуть призвести до скорочення сільськогосподарських субсидій для існуючих держав-членів приблизно на 20%.

Рішення ЄС скасувати імпортне мито на всі українські продукти харчування у 2022 році вже викликало протести в сусідніх країнах-членах блоку, оскільки фермерам важко конкурувати з дешевшою українською сільськогосподарською продукцією.

Аграрії відкладають реалізацію кукурудзи на наступний сезон

На світових ринках українську кукурудзу продають дешевше за американську та аргентинську на 20 дол. США за тонну. Такий ціновий перекос є аномальним. Українські аграрії почали стримувати реалізацію кукурудзи.

Про це йшлося 13 лютого під час щотижневого брифінгу, організованого аналітичним центром сільгоспкооперативу «ПУСК», створеного у рамках ВАР, пише agravery.com.

«Україна активно торгує кукурудзою, значні обсяги вже законтрактовано у січні-лютому. Оператори ринку побоюються, що на світовому ринку збільшиться пропозиція кукурудзи з Аргентини, і тоді умови для реалізації української зернової погіршаться. На базисі CIF ціни різко пішли вниз, бо пропозиція української кукурудзи висока, а попит на неї низький. На ринках Європи українська зернова торгується умовно по 200-210 дол. США за тонну, в той же час кукурудза походженням із США – по 220 дол. США за тонну. Розрив у 20 дол. США на тонні є аномально великим. Українська кукурудза занадто дешева на світових ринках проти американського та аргентинського аналогу, і для такого дисбалансу немає об’єктивних причин», - розповідають в аналітичному департаменті «ПУСК».

При цьому СРТ-ринок наразі не активний по торгівлі, чимало фермерів притримують кукурудзу і не хочуть реалізовувати зернову за низькими цінами. В одеських портах цінники на умовах СРТ знаходяться у діапазоні 147-155 дол. США, на малих портах Дунаю – 150–155 дол. США за тонну.

«Великі гравці ринку взяли паузу у торгівлі кукурудзою, на ринку активними є малі та середні трейдери. Оскільки ціни на умовах СРТ настільки низькі, що роблять торгівлю кукурудзою збитковою для пересічного фермера, то чимало аграріїв готові відкласти реалізацію кукурудзи до літа, або навіть перенести на наступний сезон. І хоча в Україні значні запаси кукурудзи – близько 17 млн тонн, доступний до продажу обсяг – це відкрите питання», - зазначають аналітики.

Імпорт добрив скоротився на чверть

Обсяг імпорту добрив до України у січні 2024 року склав 89 тис. т, що на 24,5% менше, ніж 2023 року.

Про це повідомляє Інфоіндустрія, пише agro-business.com.ua.

«За даними Митної служби України, загальний імпорт добрив істотно скоротився. Трейдери вважають, що як мінімум 100-110 тис. т товару вже прямувало до країни, але через перевірки митних органів та взяття добрив на аналіз процедури значно затягувались, і в результаті є вантажі, що простояли на митниці по три тижні, що істотно вдарило по гаманцям імпортерів», – пояснюють аналітики і визнають, що багато імпортерів встигли продати цей товар аграріям.

Водночас окремі трейдери були змушені тримати свої партії добрив на митних терміналах у Польщі. Це великий обсяг товару, який буде фактично оформлений вже в лютому.

Лідером за постачаннями добрив до України залишається Болгарія, з якої завезли 30,7 тис. т продукції. З Польщі завезли 22,9 тис. т добрив, з Азербайджану – 14,5 тис. т.

«У структурі імпорту збільшилась частка азотно-фосфорних та трикомпонентних добрив, що не може не тішити, адже провал у споживанні цих добрив трикратний», – констатують аналітики.

Ситуація з виробництвом протилежна – має місце збільшення обсягів виробництва на 49% від заводів Ostchem, але незначне скорочення – 7% – від інших виробників. Загальне виробництво добрив склало біля 197 тис. т.

«Загалом у січні на ринок України поступило біля 290 тис. т добрив усіх видів», – підрахували фахівці.

Цьогоріч аграрії планують посіяти більше сої та цукрового буряка, – опитування Мінагрополітики

У 2024 році прогнозується збільшення площ під сою та цукровий буряк і зменшення під кукурудзу.

Такі результати опитування щодо планів та підготовки сільгоспвиробників до проведення посівної кампанії ярих під урожай-2024, проведеного Міністерством аграрної політики та продовольства України, йдеться на minagro.gov.ua.

Зокрема, 70% опитаних зазначили, що планують збільшення посівної площі під сою. Загалом на 21% у порівнянні з 2023 роком.

Також пріоритетними залишаються зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Зростання інтересу до ячменю може бути пов’язаним з розширенням географії морських відвантажень. Посіви ярої пшениці зростуть на 2%.

Крім того, аграрії зацікавлені у вирощуванні ярого ріпаку. Частина виробників планує посіяти ріпак вперше. Загалом посівні площі під цю культуру збільшаться на 24%.

Щодо цукрового буряку - 60% тих, хто сіяв культуру минулого сезону, збираються несуттєво розширювати площі – в цілому по Україні на 17%.

При цьому посівні площі під кукурудзу зменшаться на 9%. Також потенційно можуть зазнати скорочення площі під соняшником. Але станом на сьогодні більшість аграріїв ще не прийняли кінцеве рішення щодо площ посіву цієї культури.

У цілому в 2024 році посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном.