Агровісник від 30 січня

Єврокомісія врахує вимоги Польщі в торговельній угоді з Україною

Новий проект угоди про торговельні пільги між Україною і ЄС, яку Єврокомісія планує продовжити до 6 червня 2025 року, передбачає обмеження на експорт на європейський ринок українського цукру, м’яса птиці і яєць. Про це пише польське видання RMF24, зазначаючи, що нова версія цієї угоди буде корисніша для Польщі, повідомляє Укрінформ, пише agronews.ua.

Як інформується, вже прийнято попереднє рішення щодо продовження угоди, хоча остаточну версію документу буде ухвалено у Брюсселі на колегіумі єврокомісарів 31 січня.

Згідно з повідомленням, нова версія цієї угоди буде кориснішою для польської сторони, ніж нинішня. Зокрема, у проекті нової угоди передбачається запровадження лімітів на імпорт до ЄС українського цукру, м’яса птиці і яєць, чого немає в нинішній угоді.

Раніше до введення обмежень на ці українські продукти закликали Єврокомісію чинний єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцєховський (Польща) і міністр сільського господарства РП Чеслав Секерський, а проти цього виступав єврокомісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.

Згідно з проектом угоди Україна-ЄС, у ній запроваджуватиметься два захисні механізми: один – звичайний, а інший – у випадку надзвичайних ринкових коливань. Зокрема, у випадку таких коливань у зв’язку з імпортом, наприклад, українського збіжжя, таке “гальмо безпеки” впроваджуватиметься навіть на прохання однієї країни ЄС. Станом на сьогодні такий захисний механізм можливий лише за згодою усіх країн ЄС.

Крім того, рішення про призупинення надмірного імпорту агропродукції з України, згідно з проектом угоди, прийматиметься швидше, оскільки воно затверджуватиметься лише Єврокомісією без потреби надання згоди з боку усіх країн ЄС.

ФАО підтримує українських аграріїв: залучать ще 290 млн дол. США

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) має намір залучити близько 290 млн дол. США для підтримки українського агросектору. Рішення було прийняте за підсумками зустрічі ФАО, аграрних міністрів країн G7, а також міністрів сільського господарства Грузії та Молдови.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на interfax.

Із цієї суми 150 млн дол. США будуть призначені для оперативного реагування, а 138 млн дол. США – направлені на середньостроковий розвиток.

Очікується, що фінансування реагування на надзвичайні ситуації дасть змогу задовольнити термінові потреби понад 800 тис. сільських жителів України у 2024 році.

Дискусії на зустрічі аграрних міністрів були спрямовані на аналіз наявних викликів і визначення негайних і короткострокових потреб до 2030 року в секторі продовольства та сільського господарства з урахуванням вимог вступу до ЄС для Грузії, Молдови та України, з особливим акцентом на збереженні ролі України як ключового гравця в гарантуванні глобальної продовольчої безпеки.

Головний економіст ФАО Максімо Тореро презентував план швидкого реагування ФАО для України у 2024 році та Стратегію розвитку ФАО для України (2024-2027). У них акцентувалася увага, що ФАО сприятиме підвищенню конкурентоспроможності агропродовольчого сектору України, популяризації комплексного управління ландшафтами для сталого сільгоспвиробництва, гармонізації українського агросектору зі стандартами Європейського Союзу.

За інформацією ФАО, з моменту ескалації війни в Україні в лютому 2022 року понад 185 тис. сільських родин отримали в межах підтримки насіння овочів, корми для тварин, птицю, ваучери та грошову допомогу. Також надано обладнання для тимчасового зберігання зерна, насіння зернових і генератори для 10 тис. фермерів.

Крім того, за сприяння партнерів ФАО у 2023 році перемістило Український генетичний банк рослин зі сходу країни, відкрило лабораторії для підтримки експорту зерна на прикордонних об'єктах, розробило схему грантів на заході України для допомоги малим виробникам у розвитку ланцюжків доданої вартості.

Підприємців позбавлятимуть верифікації на 6 місяців в разі порушення правил експорту агропродукції до країн ЄС

За порушення правил експорту агропродукції до деяких країн ЄС підприємців на 6 місяців позбавлятимуть верифікації.

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час онлайн-зустрічі з Міністром сільського господарства та продовольства Республіки Болгарія Кирилом Ватєвим, пише latifundist.com.

Уряд ухвалив Постанову № 87 від 26 січня 2024 року, згідно з якою вдосконалюються правила експорту окремих видів сільськогосподарської продукції, щоб запобігти зловживанням.

Відтепер підприємство може бути виключене із переліку верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, якщо від Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини чи Польщі надійде інформація, що продукція, завантажена для транзиту через ці країни, насправді залишилася в одній із цих країн.

«Наприклад, якщо, згідно з документами, соняшник їхав до Греції, але був проданий у Болгарії, то підприємець буде виключений з переліку верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу. І повторно подати заяву на включення до переліку верифікованих суб’єктів зможе не раніше ніж через шість місяців після виключення», – йдеться у повідомленні.

31 жовтня Кабмін оприлюднив постанову № 1132, яка має на меті підготовку до введення нових правил експорту зерна. Постанова наразі регулює виключно формування переліку верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу. Тобто фактично передбачає, які компанії в подальшому будуть підпадати під нові правила експорту та відшкодування ПДВ.

Депутати планують змінити процедуру бронювання військовозобов'язаних

Верховна Рада готує законопроект, який може змінити процедуру бронювання військовозобов'язаних. Зокрема депутати пропонують запровадити щомісячний платіж, який гарантуватиме відстрочку від мобілізації для різних категорій працівників.

Про це повідомляє Forbes, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що депутати пропонують встановити щомісячний фіксований платіж, після сплати якого підприємство зможе забронювати працівника, незалежно від посади. Головною умовою такого бронювання для компанії є робота «в білу» та сплата податків до бюджету.

«Встановлення будь-яких критеріїв (щодо заробітної плати, – ред.) сприйматиметься суспільством як поділ на класи. На підприємстві можуть самостійно обирати, кого зі співробітників хочуть забронювати», – говорить голова економічного комітету та співавтор законопроекту Дмитро Наталуха.

За його словами, бронювати важливий персонал зможуть всі підприємства, а не лише ті, які Кабмін визначив критично важливими.

До 1,5% військового збору буде додаватися фіксована ставка у розмірі 20 тис. грн. За різними сценаріями фіксована ставка за бронювання може принести від 18 млрд до 155 млрд грн на рік.

Відмічається, що наразі це не фінальна версія проекту закону і документ ще доопрацьовується.