Агровісник від 16 січня

USDA збільшив прогнози обсягів виробництва та експорту української пшениці

Міністерство сільського господарства США оновило прогноз балансу основних сільськогосподарських культур на 2023/24 маркетинговий рік, у якому збільшило показники виробництва та експорту української пшениці.

Про це повідомляє пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу.

Згідно з оновленими прогнозами USDA, в 2023/24 МР показники України щодо виробництва пшениці збільшилися: виробництво на 0,9 млн т до 23,4 млн т, експорт на 1,5 млн т до 14 млн т. Виробництво та експорт кукурудзи залишаються без змін: 30,5 млн т та 21,0 млн т відповідно.

Прогноз світового ринку пшениці на 2023/24 МР передбачає збільшення пропозиції, споживання, торгівлі та кінцевих запасів.

Світову пропозицію збільшено на 3,6 млн т до 1 056,5 млн т завдяки зростанню початкових запасів і виробництва. Зростання світових запасів на початок року є, в першу чергу, результатом перегляду оцінки для України, де початкові запаси збільшено на 2,2 млн т до 3,5 млн т через перегляд в бік зменшення оцінок використання кормів та залишків з 2021/22 року.

Прогноз світового виробництва пшениці збільшено на 1,9 млн т до 784,9 млн т, в основному за рахунок збільшення прогнозів виробництва для росії (+1 млн т до 91 млн т), України (+0,9 млн т до 23,4 млн т) та Саудівської Аравії, що більш ніж компенсувало зниження в Китаї (-0,4 млн т до 136,6 млн т).

Прогноз світового споживання збільшено на 1,8 млн т до 796,5 млн т, головним чином через збільшення кормового та залишкового використання в Індії та ЄС.

Прогноз світової торгівлі зріс на 2,4 млн т до 209,5 млн т завдяки зростанню експорту з України (+1,5 млн т до 14,0 млн т), росії (+1 млн т до 51 млн т), Австралії (+0,5 млн т до 19,0 млн т) та Канади (+0,5 млн т до 24,0 млн т), що більш ніж компенсувало зниження експорту з ЄС (-1 млн т до 36,5 млн т).

Прогнозовані кінцеві запаси на 2023/24 рік збільшуються на 1,8 млн т до 260,0 млн т.

Відповідно до оновлених прогнозів на світовому ринку кукурудзи в 2023/24 МР передбачається зростання виробництва, скорочення обсягів торгівлі та зростання кінцевих запасів.

Світове виробництво кукурудзи в 2023/24 МР прогнозується вищим на 13,7 млн т до 1 235,7 млн т. Таке зростання буде відбуватися за рахунок Китаю (+11,8 млн т до 288,8 млн т), США (+2,7 млн т до 289,7 млн т), Індії та Парагваю, що значно перевищить зниження в Бразилії (-2 млн т до 127,0 млн т).

Прогноз світової торгівлі кукурудзи скорочено на 0,6 млн т до 200,9 млн т. Скорочення відбудеться в основному за рахунок Бразилії (-1,0 млн т до 54 млн т).

Прогнози кінцевих запасів кукурудзи зросли, в основному завдяки збільшенню в Китаї, що частково компенсує зниження в Бразилії. Світові запаси кукурудзи зросли на 10,0 млн т до 325,2 млн т.

Ринок добрив цьогоріч може повернутись до довоєнного рівня

Ринок добрив в Україні нестабільний вже протягом двох років. Через повномасштабну війну фермери відчували дефіцит добрив, поставки стали складнішими, а ціни часом перевищували всі можливі. Однак експерти прогнозують, що до 2024 року український ринок добрив повернеться до довоєнного рівня, оскільки споживання добрив відновлюється набагато швидше, ніж очікувалося. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ukragroconsult.

Наприклад, ціна на аміачну селітру OSTCHEM наприкінці 2021 року становила 28 тис. гривень за тонну. Ціна на це добриво залишалася незмінною ще деякий час після початку повномасштабного російського вторгнення. Однак у квітні 2022 року через воєнний стан розпочалася консервація Одеського припортового заводу (ОПЗ), найбільшого в Україні виробника добрив. 

Згодом розпочались проблеми із поставками, а вже наприкінці серпня 2022 р. через різке подорожчання газу та курсові коливання аміачна селітра подорожчала до 34,8 тис. грн. У грудні 2022 р. вартість добрива у незалежних трейдерів варіювалась в діапазоні 35,1-37,5 тис. грн/т EXW склад продавця.

Проте вже у лютому 2023 р. через сезонне збільшення попиту та падіння ціни на газ компанія змогла знизити ціни на селітру. Наприкінці лютого її можна було придбати за 28,5 тис. грн/т.

У квітні 2023 р. вартість «королеви мінеральних добрив» – аміачної селітри – було знижено до 20 тис. грн/т. Влітку вартість добрива коливалась в межах 15-18 тис. грн/т. А вже у вересні рівень цін повернувся до квітневого показника.

Станом на кінець грудня 2023 р. мінеральні добрива OSTCHEM з доставкою до господарства коштували:

• аміачна селітра – 20,9 тис. грн/т;
• ВАС – 17,4 тис. грн/т;
• карбамід – 21,2 тис. грн/т;
• КАС-32 – 19 тис. грн/т.

Нагадаємо, новий 2024 р. в Україні розпочався з дефіциту аміачної селітри. В грудні 2023 року українські заводи в Черкасах та Рівному виробили лише 59 тис. т продукції.

Україна почала імпортувати картоплю

В Україні прискорюються темпи зростання цін на картоплю, що призвело до перших у цьому сезоні оптових поставок імпортної продукції.

Про це повідомляють аналітики EastFruit, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що з 4 січня 2024 року в Україну почали надходити великі партії картоплі з Польщі, а також із Литви та Латвії, що вимірюються сотнями тонн.

«Наразі оптові ціни на картоплю в Україні є найвищими за всю історію, як у гривні, так і в перерахунку на долари або євро. Фактично за рік ціни на цей товар зросли в 3,5-4 раза. При цьому буквально за останні 3 тижні оптова ціна на якісну свіжу картоплю в Україні злетіла на 40% і перевищила рівень цін у сусідніх країнах Євросоюзу, що зробило імпорт картоплі економічно доцільним», – розповів економіст інвестиційного департаменту Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак.

Він додав, що протягом кількох сезонів поспіль оптові ціни на картоплю в Україні переважно не покривали витрат на її вирощування у спеціалізованих господарствах, змушуючи багатьох професійних картоплярів економити, зокрема й на якісному посівному матеріалі. Це, своєю чергою, призводило до зниження якості продукції, що обмежувало можливості експорту навіть у ті країни, куди Україна мала можливість її постачати.

За словами експерта, внаслідок цього в Україні знизились обсяги виробництва картоплі, оскільки багато дрібних виробників переналаштувалися на інші культури, зокрема на цибулю, моркву, капусту або буряк. Крім того, населення, після збільшення площ у 2022 році та подальшого падіння цін на ринку, також знизило масштаби вирощування.

На думку Ярмака, все це разом із несприятливими погодними умовами сформувало дефіцит якісної продовольчої картоплі на ринку України.

Якщо Україна почала імпорт картоплі з Польщі та інших країн ЄС, бо ціни там зараз нижчі, то, за прогнозом EastFruit, цілком імовірно, що найближчим часом ціни на картоплю в Польщі також підуть угору. Це призведе до необхідності збільшувати оптові ціни на продукцію і в Україні, щоб імпорт і далі мав сенс.

EBITDA основних агрокультур: прогнози vs реальність за результатами продажів у 2023 – дослідженння Agrohub

Логістичні складнощі в агро призвели до ситуації, що зерно, зібране 2022 року компаніям довелось збувати протягом всього 2023, тоді як у мирні часи кінцевий продаж минулорічного врожаю відбувався максимум у травні. Фінальні продажі продукції завершились наприкінці 2023 року.

Agrohub підвів їхні підсумки в рамках додаткового дослідження Agrohub Benchmarking з урахуванням поточних ринкових цін, пише agravery.com.

У дослідженні Agrohub взяли участь 119 польових компаній із загальним земельним банком близько 2 млн га. Дослідження демонструє результати продажів врожаю-2022 станом на кінець календарного 2023 року та аналізує показники їхнього прибутку.

Зокрема показник EBITDA за сезон 2022 по основних культурах – у грудні 2023, після оновлення цін та витрат на зберігання – становить 47 дол. США/га. Натомість прогнозні значення щодо EBITDA у лютому 2023 були 206 дол. США/га, коли агровиробники мали оптимістичні сподівання на стабільну роботу зернового коридору. Тобто фактичний результат менше очікуваного більше ніж в 4 рази. ROWC, фактичний показник рентабельності оборотного капіталу вирощування культур склав 4%, в той час як прогнозне значення на початку року становило 19%.

Згідно дослідження, окремі культури за рахунок низьких цін і підвищених витрат на логістику є збитковими, зокрема кукурудза (EBITDA -227 дол. США/га, ROWC -16%), яка минулого року займала основну питому вагу у структурі сівозміни і відповідно – значний об’єм на елеваторах протягом всього періоду зберігання та витрат на це. Також збитковою по результатах сезону 2022 є озима пшениця (EBITDA -19 дол. США/га, ROWC -16%). Проте олійні культури залишились прибутковими, і найбільш з них – озимий ріпак, який був проданий ще у 2022 році та не забрав додаткових коштів на зберігання, його EBITDA складає 676 дол. США/га, ROWC 61%. На другому місці – соя, 225 дол. США/га, ROWC 27% а на третьому – соняшник, 175 дол. США/га, ROWC 20%.

Окремо варто зупинитися на істотному зниженні цін на продукцію. Найбільше ціна знизилась на кукурудзу, на 19% (187 дол. США/т – на початку 2023 року, 152 дол. США/т – в середньому за сезон), а також на соняшник, на 11% (448 дол. США/т та 397 дол. США/т). Ціни на ріпак та сою змінились не суттєво, на 2% (517 дол. США/т та 505 дол. США/т) й 1% (433 дол. США/т та 427 дол. США/т) відповідно. 

«Враховуючи всі ці фактори, аграріям цьогоріч потрібно дуже ретельно підійти до побудови сівозміни. Доцільно буде робити акцент на тих культурах, які максимізують прибуток з одного гектара – звісно, враховуючи базові принципи грамотної сівозміни з агрономічної точки зору. Логістичні можливості та динаміку збуту, які вирішать долю наступного сезону продажів, поки передбачити важко. Але інструменти впливу на собівартість аграріям доступні, тож в поточних складних умовах нічого не залишається як їх активно використовувати. І насправді це матиме позитивний вплив на галузь в довгостроковій перспективі, за рахунок впровадження розумних технологій та використання аналітики, що допомагають управляти собівартістю», – коментує Оксана Боброва, керівниця напряму Agrohub Benchmarking.