Агровісник від 24 жовтня

На ринку ячменю активізувався експортний попит

Україна експортувала 41 тис. тонн ячменю станом на 23 жовтня. Аналітики свідчать про певне пожвавлення експортного попиту на зернову, що пов’язано з покращенням роботи одеських портів. Проте основний попит фокусується на внутрішньому ринку.

Про це йшлося 24 жовтня під час щотижневого брифінгу, організованого аналітичним центром сільгоспкооперативу «ПУСК», створеного у рамках ВАР, пише agravery.com.

«Експортний попит на ячмінь активізувався. В Одесі фіксується попит на ячмінь з сертифікацією для поставок до Китаю за ціною близько 118-120 дол. США за тонну. Такі ціни озвучуються з поставкою до Одеси до 10 листопада. На листопад продано вже 50 тис. тонн ячменю з поставкою до Китаю. Тому можна очікувати подальшого руху зернової через одеські порти. Великого зростання цін не буде, але позначки можуть піднятися на 5 дол. США за тонну», – вважають в аналітичному департаменті кооперативу «ПУСК».

За словами аналітиків, дунайські порти не торгують наразі ячменем. Хоча індикативна ціна становить 125-130 дол. США за тонну, але реального руху нема. Вища ліквідність фіксується на західних кордонах (ЧОП) – 135-140 дол. США за тонну на умовах DAP, але попит по цьому напрямку є невеликим.

«Основний попит фокусується на внутрішньому ринку, головними покупцями ячменю стають переробні заводи. Наразі закупівельні ціни знаходяться на рівні 4500-4800 грн/т, у найближчі тижні суттєвих змін не очікується», – додають у «ПУСК».

Український бізнес зацікавлений в експорті біометану, – Віталій Головня

Український бізнес зацікавлений у виробництві біометану. Вже є перший біометановий завод і заплановано відкриття нових до кінця року, повідомив заступник Мінагрополітики Віталій Головня під час зустрічі з радником з питань торгівлі Торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Анн Берсіо.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на minagro.

За словами заступника Міністра, важливий напрямок розвитку галузі – експорт біометану, зокрема, на європейський ринок. Відповідний законопроект № 9456 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану» вже підготовлений до першого читання.

«Виробництво біометану та біогазу вигідно бізнесу і державі. Переробка відходів сільськогосподарських та тваринництва – це додаткова ефективність і додана вартість для аграріїв. Також це органічні добрива в результаті переробки відходів», – зазначив Віталій Головня.

Заступник Міністра додав, що ринок виробництва біометану буде розвиватися швидше, якщо європейський бізнес відкриє в Україні підприємства з виробництва обладнання для біометанових заводів. Крім того, для аграріїв, які через повномасштабне вторгнення рф працюють у складних умовах, важлива підтримка. Зокрема, надання грантів та доступних кредитів.

До Ризького порту прибув перший контейнерний поїзд з українським ріпаком

Минулого тижня у Ризькому порту прийнято та вивантажено тестовий поїзд з українським ріпаком, який доставила дочірня компанія латвійських залізниць – SIA «LDZ CARGO».

Про це повідомляє Rail.insider із посиланням на інформацію національної державної залізничної компанії Латвії («Latvijas dzelzceļš»).

Зазначається, що з України доправили 1423 тонн ріпаку в 54 контейнерах. Вони прибули до Каунаського інтермодального залізничного термінала, де були завантажені на платформи SIA «LDZ CARGO» для продовження шляху до Риги. Наразі український ріпак розвантажується та зберігається на складах порту.

«З початку повномасштабної війни термінали Ризького порту активно працювали над перевезенням українських зернових продуктів, але досі вони надходили до порту автомобільним транспортом, який за обсягом перевезень не йде ні в яке порівняння із залізничним. Декілька терміналів у Ризькому порту за технологічними та інфраструктурними можливостями були б повністю готові приймати та якісно обробляти контейнерні поїзди з українськими зерновими», – розповів менеджер Ризького вільного порту Ансіс Зелтінш.

Прийом зерна в контейнерах – це новий досвід для терміналів Ризького порту. Керівник департаменту наливних складів порту Едгарс Рудзітіс підкреслив, що термінал готовий приймати зернові контейнерні поїзди з України, він має необхідні технології для обробки контейнерів, а також склади та відповідну інфраструктуру для наливних вантажів.

«За останні півтора року це перший вантаж з України, який проходить через нашу інфраструктуру, і, як на мене, це дуже важлива подія. Ми неодноразово підтверджували, що потужність латвійської залізничної інфраструктури та SIA «LDZ CARGO» дає змогу нам перевозити та обробляти великі обсяги вантажів, зокрема і зернові з України. Відповідно до поточної ситуації ми створили нові варіанти вантажоперевезень і плануємо розвивати ці вантажні транспортні рішення в майбутньому, щоб вантажні перевезення зерна та інших продуктів між Україною та Латвією могли відбуватися регулярно», – зауважив голова правління «Latvijas dzelzceļš» Ріналдс Плявнієкс.

Контейнери були відправлені з України 25 вересня, 8 жовтня їх перевантажили на платформи SIA «LDZ CARGO» в Каунасі, а вже 11 жовтня платформи прибули до Ризького порту і почалося розвантаження на Ризькому універсальному терміналі. Залізничні перевезення організували SIA «LDZ CARGO» у співпраці із замовником SIA «LTG Cargo Ukraina» у межах договору про співпрацю, укладеного в листопаді 2022 року.

Жнива-2023: Жнива-2023: аграрії Запоріжжя завершили збір зернових

Станом на 20 жовтня українські аграрії вже намолотили 57,6 млн тонн зернових та олійних культур. Збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 8 275,3 тис. га при врожайності 47,4 ц/га, намолочено 39 228,2 тис. тонн зерна.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, на звітну дату у розрізі культур:

• пшениці обмолочено 4 694,5 тис. га (врожайність – 47,6 ц/га), намолочено 22 359 тис. тонн;
• кукурудзи обмолочено 1 376,7 тис. га (врожайність – 67,4 ц/га), намолочено 9 282 тис. тонн;
• ячменю обмолочено 1 504,5 тис. га (врожайність – 39,0 ц/га), намолочено 5 863 тис. тонн;
• гороху обмолочено 154,4 тис. га (врожайність – 25,7 ц/га), намолочено 396,8 тис. тонн;
• гречки обмолочено 136,6 тис. га (врожайність – 14,9 ц/га), намолочено 203,6 тис. тонн;
• проса обмолочено 77,4 тис. га (врожайність – 21,0 ц/га), намолочено 162,4 тис. тонн;
• інших зернових та зернобобових культур обмолочено 331,2 тис. га, намолочено 961,6 тис. тонн.

Сільгосптоваровиробники Київщини, Кіровоградщини, Миколаївщини, Полтавщини, Сумщини, Черкащини та Хмельниччини намолотили більше 2 млн тонн зерна у кожній області. На Одещині, Вінниччині, Дніпропетровщині – більше ніж по 3 млн тонн. Запорізька область завершила збір зернових культур.

Збір олійних культур проведено на площі 7 395 тис. га, намолочено 18 457 тис. тонн, а саме:

• соняшника обмолочено на площі 4 357,5 тис. га (врожайність – 23,4 ц/га), намолочено 10 211 тис. тонн насіння;
• сої проведено на площі 1 641,4 тис. га, (врожайність – 25,8 ц/га), намолочено 4 241 тис. тонн;
• ріпаку обмолочено на площі 1 396 тис. га, (врожайність – 28,7 ц/га), намолочено 4 005 тис. тонн насіння.

Цукрових буряків викопано на площі 125,3 тис. га, накопано 5 912 тис. тонн солодких коренів при врожайності 471,9 ц/га.

В Україні посіяно майже 5 млн га озимих. Волинь, Закарпаття, Запоріжжя та Полтавщина завершили сівбу

4 985 тис. га озимих культур посіяли українські аграрії. Чотири регіони: Волинь, Закарпаття, Запоріжжя та Полтавщина повністю завершили сівбу озимини, йдеться на minagro.gov.ua.

Також сільгосптоваровиробники всіх областей України завершили сівбу озимого ріпаку, його посіяно 1 136 тис. га. 

У решті областей продовжується сівба пшениці, проса та жита. Всього аграрії вже посіяли 3 849 тис. га озимих зернових, зокрема: пшениці – 3 456 тис. га, ячменю – 322 тис. га, жита – 71 тис. га.

Приріст посівів озимих зернових за тиждень склав 506 тис. га.