Агровісник від 19 вересня

Українським гуманітарним коридором в Чорному морі слідує перше судно з пшеницею

Судно RESILIENT AFRICA з 3 тис. тонн пшениці на борту 19 вересня вийшло з порту Чорноморськ та наразі рухається в напрямку Босфору.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков, пише agravery.com.

«Це перше з двох суден, які зайшли в порт Чорноморськ на минулому тижні по встановленому ВМС ЗСУ тимчасовому коридору для цивільних суден», – додав він.

Також О.Кубраков уточнив, що друге судно, що пройшло вказаним коридором наприкінці минулого тижня наразі знаходиться в порту Чорноморськ під завантаженням пшеницею для Єгипту.

«Судна знаходяться під прапорами Ліберії та Палау, а їх екіпаж складається з громадян Туреччини, Азербайджану, Єгипту та України», – нагадав міністр.

Уряд вдосконалив умови підтримки деокупованих та переробних підприємств за програмою 5-7-9%

Кабінет Міністрів розширив механізми державної підтримки бізнесу за програмою «Доступні кредити 5-7-9%».

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, пише latifundist.com.

Зокрема, було посилено підтримку переробки та проектів енергоефективності на всій території України, бізнесу на деокупованих територіях. Також запроваджено механізми держпідтримки за договорами факторингу. Це має стимулювати розвиток вітчизняного виробництва.

Для бізнесу на територіях зони високого воєнного ризику (деокупованих територіях) передбачається:

• компенсація відсотків за програмою до рівня 1% на перші два роки, 5% з наступного року на інвестиційні цілі та 3% на фінансування оборотного капіталу;
• збільшення терміну кредитування до 10 років на інвестиційні цілі;
• збільшення ліміту програми до 150 млн грн (для підприємств, що зазнали руйнувань і здійснюють діяльність на деокупованих територіях).

Для бізнесу, що створює найбільшу додану вартість (переробні підприємства (за всіма КВЕД Секції С), та за напрямом енергомодернізації передбачено:

• компенсацію відсотків за програмою до рівня 5-7-9 %;
• збільшення терміну кредитування до 10 років на інвестиційні цілі;
• збільшення ліміту програми до 150 млн грн.

Для всіх інших випадків встановлюється ставка 13% річних на фінансування оборотних коштів, відтак, залишається ставка на рівні 5-7-9% на інвестиційні цілі.

Також ухваленим рішенням постанову «Про надання фінансової державної підтримки» доповнили Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги тощо).

Основні положення Порядку:

• держпідтримка бізнесу за договорами факторингу здійснюється Фондом розвитку підприємництва в межах отриманих коштів, передбачених у державному бюджеті;
• фактором може бути лише банк, що має відповідну ліцензію, і лише за договорами внутрішнього факторингу;
• максимальний ліміт фінансування на контрагента та групу – до 95% суми грошової вимоги, або до 150 млн грн (з урахуванням отриманої держпідтримки за програмами кредитування та лізингу);
• максимальний строк користування факторинговим фінансуванням для суб’єкта підприємництва – 360 днів;
• держава компенсує підприємцю витрати на сплату базової винагороди до рівня 13% річних.

Також Порядок регламентує обмеження для банків розмірів процентної ставки, одноразової комісії та комісії за додаткові послуги, підвищеної (штрафної) винагороди за порушення суб’єктом підприємництва умови договору факторингу тощо. Документ встановлює критерії для підприємців, що претендуватимуть на держдопомогу за договорами факторингу та вимоги до договорів факторингу.

Румунія очікує, що в найближчі місяці подвоїть транзит українського зерна

Міністр транспорту Румунії Сорін Гріндяну оцінив як реалістичні наміри країни подвоїти обсяги транзиту зерна з України через румунський порт Констанца, потреба в чому зросла після виходу росії з Чорноморської зернової ініціативи.

Про це, як пише "Європейська правда" з посиланням на Reuters, Гріндяну заявив після зустрічі з представниками України, Молдови, Єврокомісії та США, присвяченій проблемам експорту українського збіжжя, йдеться на agravery.com.

Європейські порти – зокрема й румунська Констанца – стали важливим шляхом вивезення з України збіжжя після того, як вихід рф із "зернової угоди" фактично заблокував рух суден Чорним морем.

"Рівень транзиту, якого ми хочемо досягти в найближчі місяці, становить чотири мільйони тонн, і це можливо", – підкреслив Гріндяну.

За словами румунського міністра, для цього передбачається збільшення персоналу для прискореного проходження суден через Сулинський канал на Дунаї – він веде до Констанци, а також фінансований ЄС проект, спрямований на те, щоб зробити канал цілодобово судноплавним.

Румунія сподівається транзитувати понад 60% українського зерна.

Гріндяну додав, що перевалка зерна із судна на судно в Констанці також допоможе збільшити пропускну здатність порту на 500 тисяч тонн щомісяця. Це дозволить меншим суднам, що перевозять зерно, перевантажувати його на більші безпосередньо в порту.

Віцепрем'єр-міністр України Олександр Кубраков заявив, що подвоєння потужностей має бути досягнуте на початку жовтня, що "може допомогти нам вирішити щонайменше 50% нашого експорту".

Як відомо, з минулого року Європейський Союз ініціював "шляхи солідарності", покликані сприяти транзиту українського зерна сухопутними коридорами після блокади Росією Чорного моря.

Наразі ЄС вивчає можливість залучити Італію та Грецію до так званого "коридору солідарності" для експорту українського зерна.

Жнива-2023: в Україні намолочено перший мільйон тонн насіння соняшника

В Україні станом на 15 вересня 2023 року аграрії зібрали 35,2 млн тонн нового врожаю зернових та олійних культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

«35,2 млн тонн нового врожаю намолотили аграрії усіх областей України: 29,5 млн тонн зернових та 5,7 млн тонн олійних культур», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що зернові зібрано зі 6,763 млн га при врожайності 43,6 ц/га.

Станом на звітну дату в Україні намолочено: 22,151 млн тонн пшениці з 4,69 млн га (врожайність – 47,2 ц/га), 5,823 млн тонн ячменю з 1,504 млн га (врожайність – 38,7 ц/га) та 386,6 тис. тонн гороху зі 154,4 тис. га (врожайність – 25 ц/га). Вже зібрано 58,8 тис. тонн кукурудзи з 11,9 тис. га (врожайність – 47 ц/га).

Гречки намолочено 100,2 тис. тонн з 70 тис. га (врожайність – 14,4 ц/га). Проса намолочено 109,4 тис. тонн з 47,4 тис. га (врожайність – 23,1 ц/га). Інших зернових та зернобобових культур намолочено 831 тис. тонн з 286 тис. га.

Українські аграрії всіх областей закінчують збирання ріпаку і вже намолотили понад 3,999 млн тонн насіння з 1,395 млн га (врожайність – 28,7 ц/га).

Станом на 15 вересня в Україні намолочено 1,035 млн тонн соняшнику з 498,6 тис. га (врожайність – 20,8 ц/га).

Сої намолочено 624,8 тис тонн зі 257 тис. га (врожайність – 24,3 ц/га).

Цукрових буряків викопано на площі 14,1 тис. га, накопано 617,1 тис. тонн при врожайності 436,8 ц/га.

Українські аграрії засіяли вже 1 млн га озимого ріпаку

В Україні триває сівба озимих культур: ріпаку та зернових, повідомляє minagro.gov.ua.

Станом на другу половину вересня озимого ріпаку посіяно 1 млн га, зернових – 585 тис. га, з яких: пшениці – 514 тис. га, ячменю – 47 тис. га, жита – 24 тис. га.

За попередній тиждень аграрії засіяли 336 тис. га озимих на зерно.

Найбільше озимих зернових культур посіяно на Сумщині – 84 тис. га або 81% до прогнозу, озимого ріпку на Дніпропетровщині – 103,6 тис. га або 82,5% до прогнозу.