Агровісник від 15 серпня

На Закарпатті буде реалізовано українсько-італійський проект зі створення «сухого порту»

У с. Горонда Мукачівської громади Закарпатської області планується реалізація проекту з будівництва «сухого порту» для організації поставок української агропродукції до Італії.

Про це пише agro-business.com.ua із посиланням на регіональне видання Бізнес.Район.

«Проект «Сухий порт» поблизу с. Горонда має стати регіональним хабом, який надаватиме інтермодальну логістику та можливість зберігання зерна, рослинної олії та контейнерів. Завдяки перевантажувальним можливостям із широкої колії (1520 мм) на вузьку (1435 мм), а також складським приміщенням і контейнерним рішенням, проект покращить потік українського зерна та соняшникової олії до Європейського Союзу», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що платформою для створення нового хабу стане «Страбичівський елеватор», який був введений в експлуатацію в грудні 1985 року і міг приймати до 82,5 тис. тонн зерна. Але з 1999 року елеватор у с. Горонді є законсервованим.

«Ми шукали якусь логістичну платформу, з географічно зручним розташуванням, аби обов’язково була присутня широка та вузька колії. У нас на Закарпатті вузькі колії є в Чопі, Мукачеві та станції Батьово і Страбичово. Усюди, окрім Страбичівської, вже працював приватний бізнес. Тому ми вирішили відновити нашу вузькоколійку», – зазначив голова Горондівської громади Іван Туряниця.

Під будівництво «сухого порту» планують виділити понад 40 гектарів землі.

Також повідомляється, що проект «Goronda Platform» буде реалізовуватися за участю італійського бізнесу. Міністр економіки Італії Адольфо Урсо об’єднав навколо проекту італійські бізнес-кола, де залучені й залізниця, і власники італійських портів у Венеції, Вероні, Трієсті. Міністр запропонував їм долучитися та стати одними із засновників цього терміналу.

Земля Академії аграрних наук перейшла до Фонду держмайна

Кабінет міністрів передав до сфери управління Фонду державного майна 25 державних підприємств, якими раніше управляла Національна академія аграрних наук.

Відповідне рішення ухвалив уряд, повідомляє пресслужба ФДМУ, передає "Економічна правда", пише agravery.com.

У власності цих держпідприємств знаходиться 100 тисяч гектарів землі сільськогосподарського призначення.

Загальна площа державних сільськогосподарських земель, які знаходяться в управлінні ФДМУ, збільшиться з 270 тис га до 370 тис га.

Після набуття чинності нещодавно ухваленого закону щодо запуску прозорої оренди державних с/г земель, ФДМУ планує виставити їх на відкриті аукціони на Prozorro.Продажі. Перші аукціони мають відбутися в 2024 році.

Серед інших підприємств, які Кабінет міністрів передав до сфери управління, – ДП "Нові технології дорожнього будівництва", ДП "Український метановий центр" тощо.

Також уряд визначив ФДМУ уповноваженим органом управління, що здійснює контроль за діяльністю державного об'єднання матеріально-технічних ресурсів "Укрпостачпреса", Української державної корпорації з будівництва метрополітенів і тунелів "Укрметротунельбуд", Української кооперативно-державної корпорації з агропромислового будівництва "Украгропромбуд".

Нагадується, що у липні Служба безпеки провела обшук у президента Національної академії аграрних наук Ярослава Гадзали через передачу 150 тисяч гектарів сільськогосподарських земель академії в обробіток приватним особам.

Ця схема могла приносити учасникам схеми до 20 млн доларів прибутку на рік.

У січні 2020 року детективи НАБУ повідомили Гадзалу та ще чотирьом вищим посадовцям академії про підозру у причетності до незаконного відчуження 15 га особливо цінних земель НААН.

За даними Рахункової палати, на початок 2020 року у постійному користуванні Національної академії аграрних наук перебувало 465 тисяч гектар землі, але до Державного земельного кадастру були внесені відомості лише про 320 тис. га (69%). Дані про 145 тис. га земель відсутні.

В Україні запрацював портал супутникового моніторингу господарств, які отримали гранти

Мінагрополітики створило портал супутникового моніторингу господарств, які отримали грантову підтримку від держави у межах програми «єРобота», йдеться на agro-business.com.ua.

Як повідомляє пресслужба відомства, на новий портал можна потрапити через розділ «Онлайн-моніторинг садів та теплиць» на головній сторінці офіційного сайту міністерства.

За словами заступника міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дениса Башлика, новостворений портал є інструментом для прозорого моніторингу використання державних коштів і перевірки господарств на дотримання грантових зобов’язань.

«Портал дозволяє за допомогою супутникових даних бачити саму ділянку, на якій заявлено розвиток тепличного господарства чи саду, чи насправді на ній розвивається заявлене виробництво. Позначено також назву господарства, скільки грантових коштів воно отримало, площу ділянки, кількість сезонних та постійних працівників та інше», – розповів Денис Башлик.

Він додав, що портал буде постійно наповнюватись як знімками, так і даними по кожному господарству, які дозволять відслідковувати, як воно розвивається.

Для зручності пошук поділений на підрозділи: сади та теплиці, господарства, земельні ділянки.

На порталі також міститься інформація, як можна отримати грант, статистичні дані.

Жнива-2023: намолотили майже 23 млн тонн. Одещина закінчила збір врожаю ранніх зернових

Українські аграрії намолотили вже 22 млн 961 тис. тонн ранніх зернових культур. Збір врожаю проведено на площі 5 292 тис. га при врожайності 43,7 ц/га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, у розрізі культур:

• пшениці обмолочено 3830 тис. га (врожайність – 46,2 ц/га), намолочено 17698 тис. тонн; 
• ячменю обмолочено 1263 тис. га (врожайність – 38,8 ц/га), намолочено 4901 тис. тонн;
• гороху обмолочено 146,6 тис. га (врожайність – 24,6 ц/га), намолочено 361,2 тис. тонн;
• проса обмолочено 0,3 тис. га (врожайність – 6,9 ц/га), намолочено 0,2 тис. тонн;
• гречки обмолочено 0,08 тис. га (врожайність – 11,3 ц/га), намолочено 0,1 тис. тонн.

Найбільший намолот на Одещині – 3,2 млн тонн, аграрії цього регіону вже завершили збір ранніх зернових та бобових культур. Також, лідерами зі збирання зернових є господарники Запоріжжя, вони обмолотили 90% площ. Аграрії 13 областей закінчили збирання гороху.

Дніпропетровщина та Херсонщина розпочали збирання проса. На Дніпропетровщині також триває збір гречки.

У всіх областях продовжується збирання ріпаку, який обмолочено на площі 1315,2 тис. га, намолочено 3702,1 тис. тонн насіння при урожайності 28,1 ц/га.

7 областей вже закінчили збирання цієї с/г культури.