Агровісник від 08 серпня

УЗА збільшила прогноз зернових та олійних на 8 млн т

Українська зернова асоціація оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн т – до 76,8 млн т зернових та олійних. В 2022 році врожай за оцінкою УЗА сягнув 73,8 млн т зернових та олійних.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УЗА.

Збільшення прогнозу цьогорічного врожаю викликане сприятливими погодними умовами і кращою врожайністю культур, аніж очікувалося, хоча засіяні площі менші у порівнянні з минулим роком на 2,2 млн га.

Експорт з України за цих умов в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 48 млн т. В минулому сезоні (який закінчився 30 червня 2023) за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн т. Виручка України від експорту зернових, олійних та олії сягнула за минулий маркетинговий рік сягнула близько $20 млрд.

Загалом експорт зернових та олійних в новому 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови покращення і здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.

Оцінка врожаю пшениці в 2023 році покращилася – з 17,9 до 20,2 млн т (в 2022 було 20,2 млн т, а в 2021 – рекордні 33 млн т). Потенційний експорт пшениці в 2023/2024 МР може скласти близько 15 млн т з врахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн т.

Оцінка врожаю ячменю в 2023 теж зросла – з 4,4 до 5,2 млн т (в 2021 – 10,1 млн т, а в 2022 – 5,8 млн т), а потенційний експорт в 2023/2024 МР можна очікувати на рівні 2,6 млн т. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні ще дещо покращилися з 24,2 до 26,9 млн т (в 2021 році – 37,6 млн т, 2022 – 27,3 млн т), при цьому експорт може скласти близько 22 млн т.

Врожай соняшнику в 2023 теж очікується вищий – оцінка зросла 12,7 до 13,9 млн т (в 2021 – 16,9 млн т, 2022 – 11,1 млн т), а потенційний експорт може скласти 1,1 млн т. Переробка соняшника на олію може сягнути 12,5 млн т.

Врожай ріпаку попередньо в 2023 оцінюємо в 3,9 млн т, при цьому експорт 2023/2024 МР очікується на рівні 3,7 млн т. Врожай сої очікуємо більший – оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн т, а потенційний експорт 2023/2024 МР може сягнути 3,3 млн т.

Ліміт на купівлю землі потрібно залишити до кінця війни, – Денис Марчук

Розширення запуску ринку земель с/г призначення, яке передбачено законодавством у 2024 році, буде вигідним компаніям, які фінансуються за кордоном. Малий та середній агробізнес будуть у нерівноцінних умовах на ринку землі, враховуючи воєнний стан. У подальшому це загрожує розвитку сільських територій.

Наразі законодавство дозволяє фізичним особам купляти 100 га на особу, з 2024 року планується розширити можливості купівлі до 10 тис. га для фізичних та юридичних осіб. Аграрії просять лімітувати можливості купівлі землі, залишивши обсяг 100 га “в одні руки” на час воєнного стану та на 2 роки після перемоги.

Про це йдеться на agravery.com.

Денис Марчук, заступник голови ВАР, пояснює:

«Ринок землі запрацював, щоб він міг функціонувати для всіх: і малих, і середніх підприємців в інтересах України та українців. Умови земельного ринку, закладені у вітчизняне законодавство, не були розраховані на повномасштабне вторгнення. Наразі аграрії забезпечують продбезпеку, ведуть виробництво в умовах війни, більше року працюють у збиток, бо не мають змоги продати зерно за ринковими цінами, допомагають армії. Тільки силами ВАР передано більше 1200 одиниць техніки для ЗСУ. У вищеназваних умовах вітчизняні аграрії не можуть конкурувати з великими компаніями, які можуть кредитуватися за кордоном».

Аграрії вже звернулися до влади з проханням відтермінувати запуск земельного ринку у великих обсягах, але допустити на ринок юридичні особи.

«З 2024 року, якщо не буде змін, до 10 тис. га с/г земель зможуть купувати юридичні особи, але якщо їх засновниками є українці. Це дуже великі обсяги, що блокуватимуть малий і середній бізнес, на якому тримається аграрний потенціал держави. Тому ми звернулися до Прем’єр-міністра, до профільного комітету, до Мінагрополітики, щоб розглянути можливість відтермінування зміни лімітів, сподіваємося на позитивну відповідь, готові до дискусій та обговорень. В нас є аргументи, чекаємо на діалог», – наголосив заступник голови ВАР.

Земельний ринок повинен підтримувати розвиток середнього і малого бізнесу, а також сільських територій, але цього не відбудеться в умовах воєнного стану.

«Коли запускали ринок c/г земель, йшлося про те, що це буде змога для розвитку малого та середнього бізнесу володіти землею, вкладати в неї кошти. Але наразі цих коштів немає. Тому збільшення лімітів до 10 тис. га з 2024 року в умовах війни – один із факторів, які можуть призвести до створення надвеликих латифундій, а малий і середній бізнес не буде конкурентним. Великий технологічний агробізнес не потребує значної кількості людей у полях, населення в сільській місцевості не буде задіяне. Якщо ми хочемо розвивати громади, створювати там потенціал виробництва продукції із доданою вартістю, розвивати зокрема садівництво, тваринництво, для цього потрібен малий і середній бізнес. Інакше розвиток сільських територій буде гальмуватися», – впевнений Денис Марчук.

Світові ціни на соняшникову олію зросли більш ніж на 15% після зриву росією зернової угоди

Середнє значення Індексу цін на рослинні олії ФАО у липні склало 129,8 пункту, що на 14 пункту (12,1%) вище за його червневе значення і є його першим приростом після безперервного семимісячного періоду падіння.

Про це йдеться в серпневому звіті «Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН‎»‎ (FАО) пише latifundist.com.

«Таке значне зростання, зафіксоване в липні, пояснюється підвищенням світових котирувань соняшникової, пальмової, соєвої та ріпакової олії. Світові ціни на соняшникову олію в порівнянні з минулим місяцем збільшилися більш ніж на 15 відсотків, головним чином через невизначеність, що знову виникла, з експортними поставками з Чорноморського регіону у зв'язку з рішенням російської федерації про вихід з Чорноморської зернової ініціативи», – йдеться у звіті.

Світові ціни на пальмову олію також помітно зросли на тлі прогнозованого уповільнення зростання виробництва у провідних країнах-виробниках. Що стосується соєвої та рапсової олії, то світові ціни на них зросли під впливом прогнозів, що продовжують викликати стурбованість, на врожай сої у Сполучених Штатах Америки та ріпаку в Канаді. Підвищенню цін на олії також сприяло збільшення світових котирувань сирої нафти.

Нагадується, що у 2023 році очікується незначне розширення площі сівби високоолеїнового соняшника – до 358 тис. га (+5%), що може позитивно вплинути на майбутній врожай олійної.

Жнива-2023: аграрії 9 областей України закінчили збирання гороху

Станом на 4 серпня аграрії всіх областей Українинамолотили 16 млн 574 тис. тонн зерна нового врожаю.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що збір ранніх зернових та зернобобових культур станом на початок серпня проведено на площі 3 782 тис. га при врожайності 44,0 ц/га, зокрема:

• пшениці обмолочено 2698 тис. га (врожайність – 46,4 ц/га), намолочено 12513 тис. тонн;
• ячменю обмолочено 939 тис. га (врожайність – 40 ц/га), намолочено 3755 тис. тонн;
• гороху обмолочено 125,3 тис. га (врожайність – 24,5 ц/га), намолочено 306,4 тис. тонн.

Лідерами зі збору зернових культур залишаються сільгосптоваровиробники Миколаївщини, вони обмолотили 82% площ, найбільший намолот на Одещині – понад 2 млн тонн.

Аграрії 9 областей закінчили збирання гороху.

Сільгосптоваровиробники Дніпропетровщини приступили до збирання гречки.

Продовжується збір озимого ріпаку, який обмолочено на площі 1182,3 тис. га, намолочено 3319,8 тис. тонн насіння при урожайності 28,1 ц/га.