Агровісник від 25 липня

Українські аграрії просять Єврокомісію створити “зелені коридори” до низки портів

ВАР із провідними аграрними асоціаціями, які входять до ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулась до Виконавчого віцепрезидента, комісару з питань торгівлі Європейської комісії Валдіса Домбровскіса з проханням створити спрощений проїзд до портів країн Балтії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії та Словенії, пише agravery.com.

Асоціації висловили свою повагу та подяку за всебічну підтримку країнами ЄС та Європейською Комісією нашої держави в умовах військової агресії росії проти України.

Наразі, через зупинення дії “Зернової угоди” в Чорному морі зростає необхідність в збільшенні можливостей експорту агропродукції Шляхами солідарності орієнтовно на 1–1,5 млн тонн зерна щомісяця додатково. Наприклад, напрями до портів Балтійських країн (Клайпеда, Лієпая, Вентспілс, Рига), Німеччини (Росток, Гамбург), Нідерландів (Роттердам), Хорватії (Рієка), Італії (Трієст), Словенії (Копер) недостатньо задіяні, йдеться у зверненні.

“Основною перепоною до повноцінного використання вказаних напрямків та портів є відносна висока вартість перевезення в порівнянні до інших ближніх портів, зокрема Польщі, Румунії та Болгарії, яка наразі складає різницю у 30–40 євро/т. Така ситуація створює нерівномірне навантаження на наявну портову інфраструктуру країн ЄС”, – зазначили у ВАФ.

Аграрні асоціації закликали Виконавчого віцепрезидента, комісара з питань торгівлі Європейської комісії Валдіса Домбровскіса розглянути можливість запровадження “зелених коридорів”, які включатимуть:

• зниження вартості перевезення за цими напрямками;
• спрощення та пришвидшення процедур контролю щодо транзиту агропродукції;
• перенесення санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю з прикордонних пунктів пропуску на територію країни призначення вантажу.

Українські аграрні асоціації сподіваються на розуміння та підтримку Єврокомісією цієї ініціативи. 

Україна може до кінця року вивести на ринок Китаю низку нових агротоварів

Розширення ринків збуту для української сільськогосподарської продукції, зокрема на ринок КНР, є постійною і послідовною роботою Держпродспоживслужби та інших державних органів України, йдеться на agravery.com.

Так, у рамках Сьомого засідання Українсько-китайської Підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва відбулась зустріч т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольги Шевченко із керівництвом Головного митного управління Китайської Народної Республіки (GACC) за участі Заступника Міністра економіки України – Торгового представника України Тараси Качки.

У теплій та дружній атмосфері сторони обговорили умови та необхідні кроки для взаємної торгівлі, особливо відкриття нових товарних позицій для експорту української продукції, зокрема мед, борошно, рибна продукція, м'яса птиці, горох, свіжа лохина, кормів для продуктивних тварин (преміксів), тощо.

На сьогодні понад 900 українських підприємств мають право експорту власної продукції до Китаю, зокрема кукурудзи – 227 підприємств, молоко та молочні продукти - 35, соя – 55, ячмінь – 51, шроти та жоми – 48, яловичина - 6 і заморожена лохина та чорниця – 10.

Крім того, сторони домовились започаткувати обмін досвідом між ветеринарними фахівцями двох компетентних органів в рамках боротьби захворювання тварин.

За результатами зустрічі було досягнуто домовленості щодо відпрацювання та підписання протоколів на експорт українських товарних позицій до кінця року.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є узгодження санітарних і фітосанітарних заходів та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів у сферах безпечності харчових продуктів, здоров’я тварин, карантину та захисту рослин.

Затверджено новий порядок ведення Держреєстру пестицидів й агрохімікатів

Уряд затвердив Порядок ведення Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Реєстр стане ефективним механізмом зі збору та уніфікації даних про зареєстровані в Україні пестициди та агрохімікати, а також забезпечить вільний доступ до цієї інформації.

Про це повідомляє пресслужба Кабінету Міністрів України, пише superagronom.com.

«Уряд схвалив рішення, яке дозволить відмовитися від застарілого формату Excel-таблиць, які оновлюються в ручному режимі. Україна перейде до сучасного формату цифрових даних, які актуалізуються автоматично, на єдиному ресурсі. Це дозволить, з одного боку, посилити контроль та запобігти потраплянню на територію України не дозволених препаратів. З іншого – прискорити для імпортерів процедури ввезення та реєстрації пестицидів і агрохімікатів», – зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

Зазначається, що завдяки Реєстру, на ЕкоСистемі у вільному доступі буде вся інформація про препарат та назву його діючої речовини. Можна буде власноруч, не за наклеєними тарними етикетками, перевірити дані про діючу речовину препарату, її безпечність, способи використання та обмеження тощо, у декілька кліків, з будь-якого гаджета, у режимі 24/7.

Переглянути Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів можна за посиланням: https://superagronom.com/derzhavniy-reyestr-pesticidiv-i-agrohimikativ

Жнива-2023: українські аграрії намолотили майже 5,9 млн тонн нового врожаю

Станом на 21 липня в Україні намолочено 5 млн 882 тис. тонн зерна нового врожаю.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що аграрії всіх областей України провели збір ранніх зернових та зернобобових культур на площі 1495 тис. га при врожайності 39,4 ц/га, зокрема:

• ячменю обмолочено 577,2 тис. га, (врожайність – 39,0 ц/га), намолочено 2253,3 тис. тонн;
• пшениці обмолочено 831 тис. га (врожайність – 41,2 ц/га), намолочено 3420,2 тис. тонн;
• гороху обмолочено 85 тис. га (врожайність – 24,6 ц/га), намолочено 208,9 тис. тонн.

Зі збирання зернових лідирують сільгосптоваровиробники Миколаївщини – 344,8 тис. га, найбільший намолот на Одещині – 1297 тис. тонн.

Аграрії Тернопільщини та Вінниччини завершили збирання гороху.

Також сільгосптоваровиробники всіх областей проводять збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 563,5 тис. га, намолочено 1390,1 тис. тонн насіння при урожайності 24,7 ц/га.