Агровісник від 18 липня

Україна готова продовжувати «зернову угоду», треба відповідь Туреччини та ООН, – Зеленський

«Зерновий коридор» має працювати навіть без росії. Україна готується продовжувати експорт зерна.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський, повідомив його прессекретар Сергій Нікіфоров, пише latifundist.com.

«У нас були дві угоди: Україна, Туреччина, ООН; інша угода – росія, Туреччина, ООН. Тому, коли росія каже, що вона зупиняє, – вона зриває свої домовленості з Генсеком ООН Гутеррешем і з Президентом Ердоганом. Не з нами. У нас не було ніяких з ними домовленостей», – сказав Зеленський.

Він також повідомив, що дав розпорядження Міністерству закордонних справ після офіційного сигналу рф підготувати офіційну заяву України для ООН і до Туреччини, щоб отримати підтвердження, що вони готові продовжувати роботу ініціативи.

«Навіть без рф треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що вони готові, якщо Україна відпустить, а Туреччина буде пропускати, – то всі готові продовжувати постачання зерна», – додав Зеленський.

Україна має повернути в експлуатацію цього року до 35% замінованих земель сільгосппризначення

Україна зацікавлена в збільшенні кількості програм з гуманітарного розмінування, ініційованих міжнародними інституціями, та в розширенні вже діючих. Зокрема, в масштабуванні спільного проекту Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP), Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (FAO) та Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD) з розмінування земель дрібних фермерів та підтримки агровиробників.

Про це зазначила Перший віце-прем'єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко під час онлайн-зустрічі з Виконавчою директоркою Всесвітньої продовольчої програми ООН Сінді Маккейн, пише agravery.com.

Під час бесіди Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економіки України розповіла про хід реалізації урядових планів з першочергового повернення в господарську експлуатацію земель сільськогосподарського призначення. Як зазначила Юлія Свириденко, очищення сільгоспземель надзвичайно важливе для відновлення та подальшого розвитку економіки України. А також для забезпечення продовольчої безпеки в світі. Адже навіть сьогодні, попри війну, Україна продовжує постачати продовольство в країни, які перебувають на межі голоду. 

За її словами, Україна налаштована вже цього року повернути в експлуатацію до 35% земель сільгосппризначення зі 470 тисяч га, визначених для першочергового розмінування. Для пришвидшення очищення території – а всього потенційно забрудненими є понад 170 тисяч квадратних кілометрів нашої держави – Уряд працює над посиленням спроможностей операторів з розмінування.

Зокрема, як зазначила Юлія Свириденко, на платформі на підтримку України «United24» відкрито рахунок, кошти з якого будуть спрямовані саме на гуманітарне розмінування. Юлія Свириденко подякувала Сінді Маккейн за допомогу, яку надає Всесвітня продовольча програма ООН українцям та за реалізацію програм, зокрема з підтримки українського агросектору. Говорячи про програму з розмінування земель дрібних фермерів, яку WFP, FAO та FSD розпочали реалізовувати минулого місяця, Юлія Свириденко висловила сподівання на якнайшвидше масштабування проекту на інші регіони.

«Такі ініціативи, як проект з розмінування земель дрібних фермерів, який ви реалізуєте на Харківщині, допомагають Україні швидше очистити території, сільгоспвиробникам - знову вирощувати врожаї на своїх землях. Тож ми зацікавлені в розширенні проекту на інші регіони та в тому, щоб подібних ініціатив від міжнародних інституцій було більше», - зазначила Юлія Свириденко.

У свою чергу Сінді Маккейн підкреслила, що Всесвітня продовольча програма ООН повністю підтримує прагнення України якнайшвидше очистити території та й далі надаватиме допомогу, зокрема і в сфері розмінування.

«Нам важливо, щоб українські аграрії не втратили ще один сезон», - зазначила Виконавча директорка WFP.

Проект Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP), Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (FAO) та Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD) стартував в червні в Харківській області, як пілотний. Він передбачає очищення від вибухонебезпечних предметів земель дрібних фермерів, площа угідь яких не перевищує 300 га. В подальшому планується розширення проекту на Миколаївську та Херсонську області. Проект вартістю 100 млн доларів США потребує фінансування у розмірі 90 млн доларів США. За оцінками FAO та WFP, економічна вигода від реалізації проекту може становити до 60 млн доларів США на рік.

Верховна Рада прийняла за основу законопроект про електронні аграрні розписки

Верховна Рада України в першому читанні розглянула і прийняла за основу проект закону № 9266 «Про електронні аграрні розписки».

Про це повідомляє Мінагрополітики, пише latifundist.com.

Основна мета проекту – запровадження нового фінансового інструменту для кредитування сільськогосподарського виробництва.

«В умовах війни та блокування росією українських портів, що веде до скорочення надходжень аграрних підприємств, ключовою проблемою українських аграріїв стало отримання фінансування для збереження, відновлення та розвитку виробництва. Законопроект спрямований на вирішення цієї проблеми шляхом запровадження електронних аграрних розписок, як неемісійних цінних паперів», – йдеться у повідомленні.

При цьому законопроект не скасовує дію Закону України «Про аграрні розписки», тому традиційні паперові аграрні розписки продовжать використовуватись.

Ключові переваги електронних аграрних розписок:

• електронна аграрна розписка як неемесійний цінний папір є самостійним предметом обігу на ринках капіталу, відповідно кредитор зможе легко її продати та використати отримані гроші для подальшого кредитування аграріїв за новими електронними аграрними розписками;
• законопроект розширює як коло суб’єктів, які можуть видавати електронні аграрні розписки, за рахунок сільськогосподарських кооперативів так і види застав: продукція тваринництва та первинної переробки;
• спрощення та здешевлення порядку видачі, обігу та припинення електронної аграрної розписки у порівнянні з традиційними паперовими – аграрій зможе самостійно видати електрону аграрну розписку просто з особистого е-кабінету в Електронному аграрному реєстрі, не сплачуючи гроші за послуги нотаріуса;
• законопроект забезпечує надійність електронної аграрної розписки (якщо боржник не виконує зобов’язання за електронною аграрною розпискою, то кредитор може отримати виконавчий лист на відповідне стягнення, звернувшись до реєстру Електронних аграрних розписок).

Прийняття законопроекту допоможе виробникам сільськогосподарської продукції отримати ширший доступ до кредитів, також збільшить коло кредиторів, здатних фінансувати агросектор, та зменшити витрати на отримання грошей.

Жнива-2023: в Україні намолочено понад 2 млн тонн нового врожаю

У 22-х областях України триває збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Збір проведено на площі 643,8 тис. га при врожайності 33,6 ц/га, намолочено понад 2 млн 160 тис. тонн зерна нового врожаю.

Про це повідомляють в Мінагрополітики.

Так, у розрізі культур:

• ячменю обмолочено 352,4 тис. га (врожайність – 38,4 ц/га), намолочено 1352 тис. тонн;
• пшениці обмолочено 211,8 тис. га, (врожайність – 33,7 ц/га), намолочено 714,6 тис. тонн;
• гороху обмолочено 44,99 тис. га (врожайність – 20,8 ц/га), намолочено 93,7 тис. тонн.

Найбільше зібрали та намолотили зерна аграрії Одещини. Там обмолочено 242 тис. га та намолочено 746 тис. тонн.

Крім того, 12 областей розпочали збирання озимого ріпаку, якого обмолочено на площі 158 тис. га, намолочено 329,5 тис. тонн насіння при урожайності 20,8 ц/га.