Агровісник від 04 липня

Україна в цьому сезоні експортувала майже на 10% більше зерна

Україна за 2022/2023 маркетинговий рік, що триває з 1 липня по 31 червня, експортувала загалом 58,5 млн тонн сільгоспкультур, що на 9,1% перевищує показники минулого сезону, коли експортувати вдалось 53,6 млн тонн.

Про це повідомив голова Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, пише agronews.uа.

За його словами, загальний врожай ключових сільгоспкультур в 2022/2023 році склав 73,8 млн тонн, або на 30,6% менше за довоєнні 106,4 млн тонн.

В розрізі культур ситуація з експортом в нинішньому сезоні виглядає наступним чином: 

• пшениці експортовано на 9,2% більше – 17 млн тонн;
• кукурудзи – 29,5 млн тонн (+25,5%);
• ячменю – 2,7 млн тонн (в 2,12 рази менше); 
• рапсу – 3,4 млн тонн (+26%);
• насіння соняшника – 2,25 млн тонн (в 2,13 рази більше);
• соєвих бобів – 3,3 млн тонн (в 3 рази більше).

Крім того, в нинішньому сезоні вироблено 11,9 млн тонн соняшникової олії (+19%) до минулого сезону, а також 1,3 млн тонн соєвої олії (-13,3%).

Микола Горбачьов озвучив і прогнози на наступний 2023/2024МР, в якому очікується скорочення загального врожаю на 6,3% – до 69,1 млн тонн, тоді як його експорт знизиться майже на чверть (23,4%) – до 44,8 млн тонн.

За даними УЗА, врожай основних сільгоспкультур в Україні в 2022/2023 МР через російське воєнне вторгнення і тимчасову окупацію частини територій скоротився до рівня 2014/2015 МР – 69,1 млн тонн проти 69,3 млн тонн.

На Одещині збільшилась площа зрошуваних земель

Одеська область додатково отримала близько трьох тисяч гектарів зрошувальних земель і більшість цих земель підуть на вирощування овочевих культур. Цьогоріч Одещина забезпечуватиме Україну овочами та кавунами.

Про це розповіла директорка департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Алла Стоянова, пише agro-business.com.ua.

За її словами, це стало можливо завдяки реформі зрошення та збільшення меліоративних площ. Крім того, аграрії почали проявляти зацікавленість у зміні структури посівів.

Через підрив дамби на Каховській ГЕС наразі найбільша кількість зрошуваних земель – на Одещині. Загальна площа яких складає 226 тисяч гектарів, з яких фактично зрошуються 42 тис. га.

«Але минулого року завдяки реформі меліорації Одеська область додаткова отримала близько трьох тисяч гектарів зрошувальних земель, і більшість цих земель вже виділена або буде виділена під посів та вирощування овочевих культур. Внаслідок трагедії на Каховській ГЕС буде не вистачати не лише овочів, а й кавунів, але Одеська область здатна забезпечити себе, сусідні регіони, і мабуть, всю Україну цими культурами», – розповіла Алла Стоянова.

Вона також додала, що за прогнозами департаменту, в Україні та області не буде нестачі продуктів та підвищення цін навіть через підрив дамби Каховської ГЕС.

«Україна – це аграрна країна, і ми виробляємо в 5-6 разів більше харчової продукції, ніж споживаємо», – пояснила директорка департаменту.

З початку липня в Україні може подорожчати селітра

З липня ціни на аміачну селітру у європейських постачальників почали рости.

Про це пише kurkul.com із посиланням на «Інфоіндустрія».

Передумовами стали компенсаційні виплати аграріям Євросоюзу за високу вартість добрив та зростання попиту на добрива серед самих аграріїв.

Подорожчання не оминуло й Україну, болгарські постачальники підняли ціну селітри з 285 євро за тонну до 305 євро/т, FCA – Болгарія. Польські добрива й до цього були дорожче 300 євро/т, а литовські обмежені в кількостях. В результаті, замість здешевлення до 14000-15000 грн/т, українські постачальники селітри додали вартості товару аж до 16500 грн/т, але й це не остаточна вартість, адже з урахуванням доставки болгарська селітра коштує вже 16800 грн/т, це означає, що в липні селітра в Україні може подорожчати до 17000 грн/т, з доставкою.

Такі передумови є хоча б тому, що найбільші європейські заводи виробники аміачної селітри планують з липня підняти ціни.

Окрім того, з середини червня ціна на КАС, яка була знижена на 3,5 тис. грн (18%) від весняного рівня OSTCHEM 5 червня, протрималась всього тиждень. Вже 12 червня український виробник підняв ціну разом із селітрою на 500 грн (3%) до 16,5 тис. грн/т, СРТ.

Жнива-2023: аграрії Одещини приступили до збирання ріпаку

Станом на 30 червня аграрії Одещини приступили до збирання ріпаку, вони обмолотили 0,7 тис. га й намолотили 0,9 тис. тонн насіння при врожайності 12,9 ц/га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Станом на звітну дату, аграрії Одещини, Миколаївщини та Дніпропетровщини розпочали збирання озимих культур: ячменю, пшениці та гороху.

Збір проведено на площі 66,2 тис. га при врожайності 32,8 ц/га. Нового врожаю намолочено 216,9 тис. тонн зерна, зокрема:

• озимого ячменю – 205,5 тис. тонн, обмолочено – 61,5 тис. га при врожайності – 33,5 ц/га;
• гороху – 7,6 тис. тонн, обмолочено – 3,6 тис. га при врожайності – 21,1 ц/га;
• озимої пшениці – 3,8 тис. тонн, обмолочено – 1,1 тис. га при врожайності – 34,5 ц/га.

Зазначається, що зі збирання зернових та зернобобових культур лідирують сільгосптоваровиробники Одещини, які обмолотили 37,4 тис. га.

Щодо рівня врожайності, то попереду Миколаївщина з показником 34,7 ц/га.

Довоєнні податки повертаються – парламент ухвалив рішення

Верховна рада ухвалила закон про повернення довоєнної системи податків з 1 серпня, який передбачає скасування 2% податку для ФОПів та повернення 5%. У другому читанні законопроект підтримали 239 депутатів.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на РБК-Україна.

Ухвалена редакція проекту №8401 передбачає продовження мораторію на податкові перевірки до кінця війни. З 1 серпня дозволяються перевірки для підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо), грального бізнесу та фінансових послуг.

З 1 жовтня повертається відповідальність за порушення у сфері застосування РРО. Але є звільнення від фінансової відповідальності за порушення з РРО на прифронтових територіях (окрім торгівлі підакцизними товарами).

Крім того, законом також передбачено:

• «технічний борг» (який виник із 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року) не враховувати під час визначення можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі;
• зберегти право добровільної сплати єдиного податку і ЄСВ для прифронтових територій (у тому числі територій можливих бойових дій).

Таким чином, закон скасовує:

• можливість для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2% від суми доходу;
• можливість для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку І та ІІ груп не сплачувати єдиний податок;
• незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства;
• зупинення перебігу строків (подання податкової звітності, строків отримання податкової інформації контролюючими органами).