Агровісник від 27 червня

В Україні можуть зібрати 46 млн тонн зернових, – Тарас Висоцький

Врожай зернових в Україні цього року очікується на рівні близько 46 млн тонн, що на 5-7% менше, ніж торік, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на interfax.

«Станом на сьогодні є прогноз середньозважений: очікується, що зернових буде зібрано близько 46 млн тонн. Це, на жаль, менше, ніж минулого року. Зменшення становить приблизно 5-7%», – сказав він в ефірі національного телемарафону.

Водночас Висоцький зазначив, що внутрішнє споживання зернових становить 18 млн тонн.

«Тому, навіть збираючи 46 млн тонн, це все одно в 2,5 рази більше, ніж внутрішня потреба, відповідно якогось ризику для дефіциту зернових для внутрішніх цілей на сьогодні немає», – наголосив перший заступник міністра.

У середині березня Мінагрополітики спрогнозувало скорочення загального валового збору зернових і зернобобових культур у сезоні 2023 року до 44,3 млн тонн проти 53,1 млн тонн попереднього сезону.

Ціни на сільгоспземлі в Україні поволі зростають

Станом на 1 червня з моменту відкриття ринку землі було укладено понад 145 тис. угод купівлі-продажу земельних ділянок сукупною площею майже 325 тис. га, що становить близько 1% від усіх сільгоспземель на підконтрольних Україні територіях.

Про це йдеться в аналітичному звіті про стан ринку земель в Україні, підготовленому експертами KSE Агроцентру за підтримки Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, пише agro-business.com.ua.

Ціни на сільськогосподарські землі поволі зростають: у 2023 році середньозважена ціна становила 35,4 тис. грн/га. Це на 13,5% більше, ніж у 2022 році і майже на 22% більше, ніж у 2021 році. Найдорожчою з початку 2023 року була земля в Київській та Львівській областях.

«Отже, земельний ринок в Україні попри воєнний стан залишається ліквідним і привабливим для інвесторів. Найвищі показники ліквідності спостерігаються переважно у центральних областях України, де частка сільгоспземель в обігу перевищує 1%», – йдеться у дослідженні.

Водночас проведений аналіз вказує на дві системні проблеми: низький рівень реєстрації цін у Державному реєстрі речових прав та заниження ціни на землю при проведенні транзакцій.

Зокрема, співвідношення між цінами купівлі-продажу та вартістю оренди на електронних земельних аукціонах на рівні 1:4,5 свідчить, що зареєстровані ціни угод купівлі-продажу є удвічі нижчими від ринкових.

Україна представила план зростання виробництва зернових та олійних до 150 млн т

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький презентував Стратегію розвитку агропромислового комплексу на наступні десять років на міжнародній Конференції з питань відновлення України, що відбулася в Лондоні.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики, пише latifundist.com.

Документ передбачає повну вертикальну інтеграцію, локалізацію та імпортозаміщення українського агросектору.

«Стратегія розвитку агропромислового комплексу України передбачає повну вертикальну інтеграцію із забезпеченням виробництва необхідних матеріально-технічних ресурсів і засобів виробництва. Також зростання виробництва зернових та олійних до 150 млн тонн за 10 років, нарощування внутрішньої переробки та виробництва продукції тваринництва та садівництва. Загальний інвестиційний портфель складає 57 млрд доларів», – розповів Тарас Висоцький.

Як зазначив перший заступник Міністра агрополітики, в Стратегії закладено відновлення зрошення для сільськогосподарських земель, що постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС. Також – поступове заміщення імпортних харчових продуктів на внутрішньому ринку. Крім того, в Стратегії передбачено розвиток зеленої енергетики – повна переробка вторинних відходів і вироблення до 10 млрд м3 біометану.

Нагадаємо, сільське господарство стане одним з п'яти секторів економіки, на якому зосередиться Фонд розвитку України (UDF).

Посівна закінчилась – розпочались жнива

Аграрії Одещини та Миколаївщини розпочали збирання озимого ячменю. Жнива вже проведено на площі 4,8 тис. га при врожайності 26,5 ц/га. Наразі намолочено 12,6 тис. тонн зерна нового врожаю.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Лідерами з обмолоту є сільгосптоваровиробники Одещини із показником 4 тис. га. У той же час, за рівнем урожайності попереду аграрії Миколаївщини – 32,0 ц/га.

Сівбу ярих культур в Україні завершено. Всього посіяно 12,75 млн га зернових, зернобобових та олійних культур, а також 213 тис. га цукрового буряку. Зокрема, зернових та зернобобових посіяно 5 млн 672 тис. га, з яких:

• ярої пшениці – 280 тис. га;
• ярого ячменю – 821,9 тис. га;
• гороху – 139,3 тис. га;
• вівса – 150,1 тис. га;
• кукурудзи – 4 043,5 тис. га;
• гречки – 120,7 тис. га;
• проса – 51,1 тис. га.

Сівбу соняшнику проведено на площі 5 307,5 тис. га, сої – 1 779,8 тис. га.

Першу у світі безплотинну ГЕС планують побудувати на Закарпатті

На Закарпатті запатентували першу у світі безплотинну ГЕС, її планують побудувати на одній із гірських річок області.

Про це повідомила пресслужба Закарпатської облради на своїй сторінці у Facebook, йдеться на agro-business.com.ua.

«Представники ГО "Гідро Енерго Екологія Карпат", яку у 2019 році заснували четверо мукачівців, першими у світі запатентували безплотинну гідроелектростанцію. Підтвердження на патент надійшло днями від Інституту інтелектуальної власності США (Патентне відомство США)», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що свою розробку автори планують втілити на Закарпатті.

Для пілотного проекту розглядається кілька локацій: на річці Латориця – від села Латірка до Мукачева в районі сіл Ганьковиця, Підполоззя, а також вздовж русла річки Уж – від Ужка до Ужгорода на ділянках з необхідними перепадами і об’ємами води.

За словами голови ГО Івана Котурбача, безплотинна ГЕС вирішує 2 питання: відведення води при підтопленні ділянок під час паводків та власне вироблення електроенергії.

Свій проект члени громадської організації презентували голові Закарпатської обласної ради Володимиру Чубірку. У разі його погодження, а також якщо знайдеться інвестор, перш ніж розпочати будівництво, відбудеться ряд необхідних процедур: оцінка впливу на довкілля, розробка кошторису та громадські слухання.

Зазначається, що пілотний проект має невелику потужність – до 50кВт/год. Його задача – продемонструвати роботу і безпечність для природи, далі можна говорити про більші потужності.

Автори розробки переконують, що безплотинна ГЕС у 20 разів дешевша за дериваційну та у сотні разів – за плотинну.

В Інституті екології Карпат НАН України (м.Львів) вчені вже оцінили проект та вважають його безпечним. Національний університет водного господарства та природокористування (м.Рівне) також дав заключення про екологічність та доцільність використання авторської розробки мукачівців на території Карпатського регіону.