Агровісник від 06 червня

Україна готова експортувати зерно Чорним морем і без участі росії в зерновій угоді – Сольський

Україна буде готова продовжити експорт зерна через Чорне море в рамках «плану Б», без участі росії, якщо москва вийде з поточної угоди про експорт зерна і вона розвалиться.

Про це 2 червня заявив міністр аграрної політики України Микола Сольський, йдеться на latifundist.com з посиланням на Reuters.

За його словами, росія вже заблокувала використання головного чорноморського порту України «Південний» та, незважаючи на угоду, дозволяє лише одному судну на день доставляти українське продовольство з нього до певних країн.

«Останні дії, які відбуваються там протягом вчорашнього, позавчорашнього, сьогоднішнього дня, більше говорять про те, що насправді лише юридично виглядає так, що цей коридор працює, а насправді там нічого особливого не відбувається», – говорить Сольський.

Міністр заявив, що, якщо ситуація залишатиметься без змін й надалі, то «ми будемо готові до плану Б, який залежить від нас, залежить від ООН», а також додав, що «план Б» виключає четверту сторону (росію) у цих відносинах».

Сольський зазначив, що український уряд може запропонувати страхові гарантії для компаній-перевізників. Для цього вже створений спеціальний страховий фонд у розмірі близько $547 млн для компаній, чиї судна будуть заходити в українські чорноморські порти за новою угодою.

«Якщо нас повністю заблокують, а це вже майже сталося, то перевізники можуть йти цим коридором, маючи гарантоване страхування від нашого уряду», – зазначив Сольський.

Він додав, що судновласники можуть бути «достатньо впевненими» в тому, що українські військові та ППО «можуть виконати свою роботу».

Міністр додав, що Україна все ще сподівається, що нинішня «зернова угода» буде працювати, незважаючи на наявні труднощі, в той час як будь-який новий варіант потребуватиме нової угоди або нового формату.

«Оскільки з юридичної точки зору перший формат працює і у нас є на нього надія, ми будемо намагатися зробити так, щоб він працював, і вже якщо нам нічого втрачати, то, очевидно, ми будемо обговорювати деталі «плану Б», – сказав міністр.

Окрім того, ООН хоче провести переговори щодо розширення «зернової угоди», щоб включити до неї більше українських портів та інших вантажів.

Єврокомісія пом'якшила обмеження на імпорт українського зерна та буде поступово його скасовувати

Європейська комісія послабила обмеження на імпорт українських агротоварів до п'яти європейських країн та пообіцяла поступово їх скасувати.

Про це йдеться в повідомленні Європейської комісії, пише latifundist.com.

«До 15 вересня 2023 року ЄС поступово скасовує виняткові та тимчасові запобіжні заходи, прийняті 2 травня 2023 року щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України», – зазначили в Єврокомісії.

Поетапна відмова дозволить значно покращити шляхи Солідарності та вирішити проблеми з експортом українського зерна.

Торговий представник України Тарас Качка заявив, що новий регламент ЄК передбачає звуження обмежень, які діяли з 2 травня. Загалом обмеження охоплювало 21 товар на рівні 8 знаків (груп відповідно до українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності).Тепер обмеження стосуватимуться лише 6 з 21 товару. З-під дії заборони виведено увесь матеріал для сівби, тверді сорти пшениці, спельту, гібриди кукурудзи, пише Європейська правда.

Обмеження, яке діяло до 5 червня стосувалося пшениці, кукурудзи, ріпака та насіння соняшника. Воно було спрямоване на усунення логістичних проблем, пов'язаних із цими товарами в Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.

Єврокомісія продовжила ці обмеження до 15 вересня, виключивши зі списку деякі товари.

Раніше міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський заявив, що продовження Єврокомісією заборони на імпорт з України чотирьох сільгосптоварів після 5 червня призведе лише до збільшення проблем, через те, що її спробують використати росіяни в своїх інтересах.

Знищення Каховської ГЕС може підірвати глобальну продовольчу безпеку

Підрив Каховської ГЕС став ударом росіян, завдяки якому окупанти хочуть підірвати глобальну продовольчу безпеку.

Про це заявив голова Офісу президента України Андрій Єрмак, пише agropolit.com.

«Ця катастрофа вплине на систему зрошення на півдні України. Росіянам потрібен голод у країнах світу, зокрема в Африці», – зазначив Андрій Єрмак.

За його словами, знищення Каховської ГЕС є найбільшою рукотворною та техногенною катастрофою у світі за десятиліття. Андрій Єрмак підкреслив, що вона вбиває екологію, а також матиме негативний вплив на життя тисяч людей у найближчі роки.

«Божевільна мета – зупинити наступ Сил оборони і уникнути поразки та ганьби керує кремлівськими злочинцями. Вони готові до всього, щоб підняти ставки в цій війні. Нинішня Росія – це глобальна загроза. Тільки силою можна вирішити цю проблему», – сказав Андрій Єрмак.

Слід зазначити, що російські окупанти влаштували підрив дамби Каховської ГЕС вночі 6 червня. З цієї причини президент України Володимир Зеленський зібрав екстрене засідання Ради національної безпеки і оборони України.

В Енергоатомі зазначили, що підрив росіянами Каховської ГЕС може вплинути на роботу Запорізької атомної електростанції. Там додали, що наразі ситуацію вдається контролювати.

Посівна-2023: в Україні посіяно понад 12 млн га ярих зернових та олійних культур

Сівба ярих культур підходить до завершення. Зокрема, вона вже закінчилася на Полтавщині та Кіровоградщині. Станом на перший день літа українські аграрії вже посіяли 5 млн 472 тис. га зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

У розрізі культур, станом на 1 червня, посіяно:

• ярої пшениці – 269,5 тис. га;
• ярого ячменю – 766,1 тис. га;
• гороху – 136,1 тис. га;
• вівса – 145,6 тис. га;
• кукурудзи – 3 892,5 тис. га;
• гречки – 106,1 тис. га;
• проса – 46,1 тис. га;
• інших зернових та зернобобових – 109,7 тис. га.

Зазначається, що за минулий тиждень всього посіяно 193,6 тис. га зернових та зернобобових культур.

Сівбу цукрових буряків проведено на площі 213,1 тис. га.

Що стосується олійних культур, то соняшника посіяно на площі 5 042,8 тис. га, сої – 1 739,3 тис. га.

Українське рішення з фіксації збитків внаслідок війни визнали одним із найінноваційніших в світі

Українське рішення з фіксації збитків агросектору внаслідок війни, увійшло до п’ятірки фіналістів міжнародного конкурсу інновацій. Його представили на щорічній конференції «SID-US», що проходила 24 травня у Вашингтоні.

Про це повідомляє пресслужба Програми USAID АГРО пише agro-business.com.ua.

Щороку у Вашингтоні проходить міжнародна конференція та конкурс інновацій «SID-US». Його мета – визначити рішення та розробки, що здатні допомогти світу протистояти глобальним викликам. На жаль, війни досі лишаються одним із найбільших випробувань.

Попри війну та постійну небезпеку, українці створюють інноваційні рішення. Так, цьогоріч українське рішення для фіксації збитків агросектору внаслідок війни, розроблене експертами Програми USAID АГРО та Всеукраїнською Аграрною Радою увійшло до п’ятірки фіналістів конкурсу інновацій.

«Належна доказова база про збитки, завдані аграріям, має важливе значення для міжнародних судів та механізмів компенсацій. Методології їх фіксації в Україні не було, тож експерти ВАР та Програми USAID АГРО її розробили», – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що вона містить інструкції з фіксації пошкоджень, шаблони документів, відеоприклад процесу документування та інтерактивну мапу руйнувань агросектору України, яка вже містить дані про 534 об’єкта та 1100 доказів про злочини російських військ проти агропідприємств.

Участь у конференції «SID-US» – це ще одна нагода привернути увагу міжнародної спільноти до війни в Україні та нищівних втрат українських аграріїв, які попри все продовжують виконувати свою місію у забезпеченні продовольчої безпеки світу.

Інтерактивна мапа руйнувань доступна за посиланням: https://u.to/q_u1Hw