Агровісник від 09 травня

Україну знов очікує рекордний врожай ріпаку, – експерти

Виробництво ріпаку в Україні знову може досягти рекордних показників, як і минулого року. Врожай цієї олійної в Україні в 2023 році може скласти близько 3,5-3,6 млн тонн.

Про це повідомляє АПК-Інформ, пише agro-business.com.ua.

«Не зважаючи на скорочення посівної площі під новий урожай олійної на 9%, збиральна площа, за попереднім прогнозом, може зрости на 8%», – відзначають аналітики.

Зазначається, що під минулорічний урожай ріпаку було засіяно максимальну за останні 12 років площу – близько 1,5 млн га, але значна частка посівів під олійною постраждала внаслідок бойових дій чи виявилася в окупації. Це майже на 17% скоротило площу, придатну до збирання.

За попередніми даними, розширення площ під час озимої сівби восени 2022 року спостерігалося в центральному регіоні країни, але першість серед областей, ймовірніше, утримають за собою Дніпропетровська та Одеська області.

У той же час експорт ріпаку в сезоні-2023/24 може бути ускладненим на тлі нових ризиків з боку ЄС – не лише в логістичному плані, а й через можливі більш ретельні перевірки якості української сировини.

Крім того, існує вірогідність продовження Європейською комісією тимчасових запобіжних заходів щодо імпорту ріпаку з України, які будуть діяти з 2 травня до 5 червня поточного року.

«Поки що ці обмеження значно не впливають на ринок, адже основні обсяги експорту олійної традиційно приходяться на серпень-грудень. Але в новому сезоні це буде серйозним викликом для даного сегменту, тому що 55% від загального експорту даної олійної у липні-квітні 2022/23 МР прийшлися якраз на Румунію, Польщу, Словаччину, Угорщину та Болгарію», – відмічають аналітики.

Втім, поки що прогноз АПК-Інформ щодо експорту ріпаку в 2023/24 МР є оптимістичним і складає близько 3,3-3,4 млн тонн (-3% до 2022/23 МР).

Закон про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників підтримали у парламенті

Верховна Рада України підтримала у першому читанні проект Закону № 8149 «Про об'єднання сільськогосподарських товаровиробників».

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.

Законопроект створює правову базу для нової форми непідприємницьких товариств, аналогів якої не існує в українському законодавстві – об’єднань виробників. Завдяки цьому вдасться суттєво зменшити адміністративне навантаження на виробників сільськогосподарської продукції, запровадити європейську модель саморегулювання та делегування державою частини владних повноважень.

Ці об'єднання матимуть можливість розробляти та затверджувати нові галузеві стандарти та настанови, допомагати в процесах виробництва продукції, промотувати вітчизняну продукцію та гарантувати споживачу її високу якість. Також вони отримають право брати участь у підготовці пропозицій до проектів нормативно-правових актів у відповідній сфері.

Документ розроблено з метою виконання євроінтеграційних зобов’язань України.

Український горох: як змінилося виробництво за період повномасштабного вторгнення

Станом на початок травня в Україні вже посіяно 128,6 тис. га гороху, це майже на 100 тис. тонн менше, аніж було на цей самий період в довоєнний 2021-ий рік, однак, трохи більше в порівнянні з минулим роком.

Про це повідомляють в Мінагрополітики, пише agravery.com.

Через повномасштабну війну Україна втратила значні площі посіву гороху, що призвело до чималих втрат урожаю цієї агрокультури. Йдеться про регіони, які були лідерами-виробниками гороху: Миколаївщину, Херсонщину, Запоріжжя, Донецьк, Харківщину. Останній врожай цієї культури в Україні був вдвічі меншим за довоєнний 2021-ий рік і становив лише 270 тис. тонн. Загалом це найнижчий показник за останні 10 років. У 2017-му, наприклад, виробництво гороху в Україні становило 1 млн тонн, це був один із найврожайніших років.

На світовій мапі Україна стояла поряд із гороховими лідерами: Канадою, росією, Китаєм, Індією, Австралією, Казахстаном. До прикладу, виробництво цієї культури в Канаді за 2022 рік становило 3,4 млн тонн, у росії – 3,6 млн тонн. Остання збільшила свій позаминулорічний показник за рахунок загарбницьких дій – окупації українських територій. Йдеться про ті ж Запоріжжя, Донеччину, Херсонщину.

Якщо у 2021-му році в Запоріжжі було зібрано 63,5 тис. тонн гороху, то у 2022-му цей показник був нульовим. Те ж саме стосується і Херсонщини та Донеччини, на яких у довоєнний рік було зібрано 16,9 тис. тонн та 22,4 тис. тонн відповідно, а в 2022-му був 0. 

Значно зменшилося виробництво гороху через бойові дії на Миколаївщині: замість 22,4 тис. тонн, як це було у 2021-му, там зібрали 14,9 тис. тонн. Подібна історія з Харківщиною: урожай цієї агрокультури там зменшився на 9 тис. тонн – до 10,9 тис. тонн.

До 2019 року основним імпортером українського гороху була Індія. Ця країна імпортувала в різні роки від 385 тис. тонн до 149 тис. тонн. Однак після 2019-го Індія через низькі внутрішні ціни на зернобобові культури встановила низку обмежувальних дій і станом на 2022-ий рік вийшла на повне самозабезпечення цією культурою відповідно до власних потреб в 1 млн тонн.

Наразі активно обговорюється можливість експорту українського гороху до КНР. У минулому місяці між Мінагрополітики, представниками компетентного органу Китаю General Administration of Customs of the People's Republic of China (GACC), Держпродспоживслужби та Посольства України в КНР відбулися відповідні перемовини. Тому, можливо, невдовзі українські виробники гороху зможуть отримати можливість його експорту в Китайську Народну Республіку.

Останні роки ринок гороху почав стрімко розвиватися. Доказ цьому є той факт, що в минулому році світовий ринок горохового протеїну, за інформацією Research and Markets, досяг 1683 млн дол. США. Прогнозується, що він буде далі зростати і може сягнути 5086,9 млн дол. США до 2028 року.

Розвиток цієї культури у світі зумовлений кількома факторами. По-перше, гороховий протеїн, який видобувається з гороху, належить до типу високоякісного білка і є значно кориснішим за соєвий. Через це його активно почали використовувати в харчовій промисловості та для виробництва кормів. Тож для України це добрий сигнал збільшувати площі посіву гороху з подальшою його переробкою та створенням доданої вартості там, де це дозволяють кліматичні умови.

По-друге, горох дуже позитивно впливає на родючість ґрунту, фіксуючи в ньому азот, а отже, наступники в сівозміні потребуватимуть менше азотних добрив, що здешевлює їхнє виробництво, особливо в нинішніх умовах здорожчання добрив.

Підписано Меморандум 2.0 про взаєморозуміння між Мінагрополітики та компаніями «Сингента» та «Адама Україна» щодо співробітництва в аграрній сфері

4 травня 2023 року було підписано Меморандум 2.0 про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України, ТОВ «Сингента» та ТОВ «Адама Україна».

Це є засвідчення компаній-постачальників та Міністерства свого наміру продовжувати сприяти забезпеченню продовольчої безпеки в Україні та за її межами, надаючи всебічну підтримку українським господарствам і виробникам, до вже підписаного 5 липня 2022 року Меморандуму.

Співробітництво і надалі здійснюватиметься у формі спільної підтримки та заходів, інвестування і реалізації проектів, в тому числі законодавчих ініціатив, спрямованих на приведення у відповідність законодавства України до законодавства Європейського Союзу в агропромисловому комплексі.

Зокрема, ТОВ «Сингента» та ТОВ «Адама Україна» підтверджують свій намір надалі здійснювати підтримку малих фермерських господарств у період дії воєнного стану шляхом надання продукції компаній та забезпечувати постачання на ринок України високоякісних засобів захисту рослин і насіння на комерційних умовах зазначених компаній.

Також компанії-постачальники продовжуватимуть з-поміж інших комерційних умов забезпечувати сільськогосподарських виробників, які знаходяться на території України, продукцією на умовах повного або часткового відстрочення платежу та в рахунок виконання виробниками умов різних видів забезпечення виконання зобов’язань.

Про деталі Меморандуму йдеться на minagro.gov.ua за посиланням: https://bit.ly/41mXPJw

Посівна-2023: в Україні посіяно перший мільйон гектарів кукурудзи

Станом на початок травня всіма категоріями господарств України посіяно 2 млн 320 тис. га зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, станом на 5 травня, посіяно:

• ярої пшениці – 235,9 тис. га;
• ярого ячменю – 712,1 тис. га;
• гороху – 128,6 тис. га;
• вівса – 132,2 тис. га;
• кукурудзи – 1059 тис. га;
• гречки – 3,1 тис. га;
• проса – 8,4 тис. га;
• інших зернових та зернобобових – 40,9 тис. га.

Зазначається, що за минулий тиждень всього посіяно 952,4 тис. га зернових та зернобобових культур, у лідерах сільгосптоваровиробники Кіровоградщини – 129 тис. га.

Сівбу цукрових буряків проводять аграрії 14 областей, посіяно – 179,2 тис. га.

Соняшник сіють аграрії всіх областей, посіяно – 1485 тис. га, найбільше на Полтавщині – 235,9 тис. га.

19 областей проводять сівбу сої, посіяно – 173,6 тис. га.