Агровісник від 02 травня

Єврокомісія і п’ять країн Східної Європи погодили позиції відносно імпорту української агропродукції

Єврокомісія і п’ять країн Східної Європи (Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія) досягли принципової домовленості щодо вирішення проблеми обмеження імпорту з України сільськогосподарських продуктів.

Про це заявив прем’єр Польщі Матеуш Моравецький, передає АПК-Інформ з посиланням на RMF FM.

Як зазначив голова польського уряду, угода буде включати зобов'язання вказаних країн щодо відмови від одностороннього блокування імпорту продовольства з України. При цьому, угода передбачає, що країни відмовляться від повної блокади імпорту української агропродукції, яка буде замінена на заборону постачання п’яти позицій - пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику та соняшникової олії до цих країн. Транзит вказаної продукції буде дозволено.

Можливий термін вказаної заборони пан Моравецький не уточнив. Разом з тим він виразив надію, що кінцевий варіант угоди буде підписано протягом найближчих днів.

Крім того, Єврокомісія проведе подальше розслідування відносно можливості імпорту таких видів продукції, як молоко, м'ясо птиці и яйця, на забороні поставок яких з України наполягала, зокрема, Польща. Якщо на думку Єврокомісії проблема підтвердиться, при поставках цієї продукції з України можуть бути запроваджені захисні митні збори.

Також Єврокомісія виділить 100 млн євро на підтримку фермерів п'яти країн, з яких Польща отримає майже 40 млн євро.

Введення Туреччиною мита на імпорт зерна майже не зачепить українську продукцію

З 1 травня 2023 року Туреччина планує для всіх країн-експортерів відновити мито на імпорт ключових зернових культур. Воно становитиме 130% й поширюється виключно на такі культури: пшеницю, ячмінь, кукурудзу, жито, овес та сорго.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.

Туреччина є великим імпортером української пшениці. Проте, більшої частки українського зерна це мито не стосується, оскільки наша продукція ввозиться до Туреччини переважно для продажу в треті країни, і за неї мито не сплачується.

У Туреччині діє два митних режими на імпорт:

1. Перший для продукції, яка використовується для внутрішнього споживання. Якраз для такої продукції Уряд Туреччини і оголошував тимчасову нульову ставку мита. Наразі термін дії цього пільгового режиму закінчився. Митна ставка 130% повертається.
2. Другий, для продукції, яка йде на продаж в треті країни до чи після переробки. Для цього режиму мито не сплачується. 

Україна поставляє продукцію до Туреччини переважно за другим митним режимом. Якщо говорити у відсотках, то зерна за першим режимом, на який повертається мито, до Туреччини йде близько 5% від усього експорту до цієї країни. 

За даними Державної митної служби України, за підсумками першого кварталу 2023 року Туреччина імпортувала української пшениці на 168,8 млн доларів – це 17,7% від усього її імпорту.

Унікальні генетичні зразки насіння з Харкова перевезли у безпечне місце

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за підтримки Європейського Союзу (ЄС) перемістила колекцію унікальних генетичних зразків насіння рослин з Харкова на Захід країни.

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики, пише kurkul.com.

«Обсяг і різноманітність генетичного матеріалу рослин, що міститься в колекції насіння, та відсутність дублікації матеріалу в жодному іншому насіннєвому банку, робить її унікальною і важливою для сільського господарства України та глобальної продовольчої безпеки», – зазначили у відомстві.

Згідно з оцінками, станом на 2021 рік, в Україні зберігається понад 150 000 генетичних матеріалів рослин, що належать до 544 видів сільськогосподарських культур та 1 802 зразків рослин. Колекція містить 39 000 унікальних генетичних зразків, які походять з України. Науковці вважають, що збереження українських колекцій пшениці, тритикале, ячменю, гороху, нуту, кормових культур помірного поясу та соняшнику є критично важливим для світового рослинництва.

Харківський національний генетичний банк рослин опинився під загрозою втрати, коли у травні 2022 року під час обстрілів було пошкоджено інфраструктуру, сільськогосподарську техніку та частину робочих колекцій насіння на польових дослідних станціях.

Водночас попри влучення рашистських снарядів у будівлі Національного центру генетичних ресурсів рослин у Харкові, зразки вдалося врятувати – співробітники установи заздалегідь їх продублювали. 

Щоб зберегти сільськогосподарську спадщину України, ФАО та ЄС об'єднали зусилля для переміщення колекції в безпечне місце на заході України, на відстань понад 1 000 км. У межах складної операції декілька національних органів влади, включаючи Національну академію аграрних наук України, Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин та Глобальний трастовий фонд з різноманіття сільськогосподарських культур, співпрацювали для каталогізації насіння та логістики для транспортування.

«ФАО відіграє ключову роль у підтримці відновлення агропродовольчих систем України, враховуючи значний досвід і компетентність Організації як у гуманітарній сфері, так і в контексті розвитку. Ця ініціатива робить важливий внесок у забезпечення майбутнього виробництва продовольства та стійких засобів до існування в Україні, а також підтримує критично важливу роль, яку вона відіграє для глобальної продовольчої безпеки», – зауважив П’єр Вотьє, голова офісу ФАО в Україні. 

Кожен зразок насіння, що зберігається в генетичному банку, є унікальним додатковим інструментом, доступним для селекціонерів, дослідників та фермерів у боротьбі зі зміною клімату та продовольчою безпекою. У той час, коли світ стикається з безпрецедентною втратою сільськогосподарського біорізноманіття на фермерських полях, як ніколи важливо забезпечити збереження різноманіття сільськогосподарських культур, включаючи різноманіття, яке зберігається в генетичних банках.

Посівна-2023: аграрії 13 областей України розпочали сівбу сої

Станом на 28 квітня, українські аграрії розпочали сівбу сої, зокрема 13 регіонів уже посіяли 18,8 тис. га. Зернових та зернобобових культур уже засіяно 1 млн 368 тис. га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, станом на звітну дату, посіяно:

• ярої пшениці – 206,1 тис. га;
• ярого ячменю – 639,0 тис. га;
• гороху – 121,2 тис. га;
• вівса – 112,2 тис. га;
• кукурудзи – 252,7 тис. га;
• гречки – 0,33 тис. га;
• проса – 4,5 тис. га;
• інших зернових та зернобобових – 32 тис. га.

За минулий тиждень всього посіяно 362,3 тис. га зернових та зернобобових культур, у лідерах сільгосптоваровиробники Сумщини – 70,9 тис. га.

Сівбу цукрових буряків проводять аграрії 14 областей, посіяно – 96,1 тис. га.

Соняшник сіють у всіх областях України, наразі посіяно – 490,2 тис. га.