Агровісник від 14 березня

Мінагрополітики презентувало проект Закону про державне регулювання сфери захисту рослин

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький презентував основні положення проекту Закону про державне регулювання сфери захисту рослин (реєстр. № 8340 від 09.01.2023) на засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.

Про це йдеться на minagro.gov.ua.

Документ спрямований на те, щоб консолідувати розпорошене законодавство в один закон; надати сфері захисту рослин сучасного європейського регулювання; по максимуму її цифровізувати та дерегувалювати; вирішити проблеми з обігом засобів захисту рослин. Також удосконалюється захист території нашої держави від шкідливих організмів. Крім того, його норми встановлюють додатковий захист для бджіл.

Дерегуляція

У напрямі демонополізації та дерегуляції передбачено прозорі та чіткі механізми делегування на:

• видачу паспортів рослини;
• здійснення техогляду обладнання для застосування ЗЗР;
• навчання щодо поводження з ЗЗР;
• здійснення лабораторних досліджень;
• маркування дерев’яного пакувального матеріалу.

Скасовується карантинний сертифікат та за прикладом ЄС запроваджується паспорт рослини для простежуваності при її переміщенні територією України.

Система державного контролю буде комплексною (по всьому ланцюгу обігу рослин, насіння і ЗЗР); прозорою (всі оператори ринку зареєстровані і підконтрольні); з ризик-орієнтованим підходом (ефективна, без надлишкових перевірок бізнесу).

Передбачено створення інформаційно телекомунікаційної системи для обробки та автоматизованого обміну даними щодо державного контролю.

Імпортний контроль

Законопроектом також пропонується змінити підходи до контролю на кордоні при імпорті рослин, насіння та ЗЗР, аби його осучаснити, посилити та привести у відповідність до правил ЄС.

Обіг засобів захист рослин

Запроваджується обов’язковий облік та звітність щодо обігу й застосування ЗЗР. Буде створено електронну систему завчасного сповіщення про застосування ЗЗР.

Крім того, законопроект створює можливість виявити та відреагувати на фальсифіковані ЗЗР на будь-якому етапі їх обігу.

До обладнання для застосування ЗЗР, що понад п’ять років, як введене в експлуатацію, буде застосовуватися обов’язковий техогляд.

Також проект закону вводить заборону на авіаційний метод внесення ЗЗР, крім окремих чітко визначених випадків та обов’язкового отримання дозволу на це.

Врегульовується можливість внесення ЗЗР дронами.

«Законопроект № 8340 перезавантажує сферу захисту рослин. Він одночасно матиме позитивний вплив і на фітосанітарну безпеку, і на ведення бізнесу та створення для нього нових можливостей, і на розвиток технологій, і в цілому на здоров’я рослин та людей. Важливою стратегією документа є ідентичне з ЄС регулювання цієї галузі і державний контроль, що спростить українським аграріям вихід на зовнішні ринки», – резюмував Тарас Висоцький.

Як українці будуть сплачувати мінімальне податкове зобов'язання у 2023 році

У 2023 році власникам паїв та користувачам земельних ділянок доведеться сплачувати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) за свій пай.

Про це пише AgroPolit.com у своєму матеріалі.

Якщо ділянка землі не перебуває в офіційній оренді, сплачувати податкове зобов’язання потрібно її власнику. При наявності офіційного договору оренди – сплачувати має орендар.

Мінімальне податкове зобов'язання на гектар земельної ділянки стягується на підставі відповідного положення закону 1914-ІХ. Мова йде про мінімум податків, який агровиробник має передавати у бюджет з кожного гектару землі.

Мінімальне податкове зобов'язання розраховується як різниця між сумою сплачених податків та нормативно-грошовою оцінкою землі у 4%. Розрахунок МПЗ відбудеться після здачі річних декларацій, а також вирахування відповідної різниці.

Мінімальне податкове зобов’язання складається з податку на прибуток від реалізованої власної сільськогосподарської продукції, ПДФО, військового збору. МПЗ для фізичних і юридичних осіб розраховується відповідно до нормативної грошової оцінки одного га землі, сумарної площі ділянки і кількості місяців використання землі. Варто наголосити, що в 2023 році в перший раз МПЗ треба буде сплатити за 2022 рік.

Ключове питання весняної посівної – пролонгування кредитної програми «5-7-9», – Денис Марчук

В Україні вже стартувала весняна посівна кампанія, між тим аграрії не зможуть задіяти всі потенційно можливі площі. Головні причини недосіву – брак фінансових ресурсів через непролонгування пільгової кредитної програми для сільгоспвиробників та значні площі замінування орних земель.

Про це розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук під час брифінгу в «Укрінформ», пише agravery.com.

«На півдні України аграрії вже вийшли в поля. Проте окрім війни в сільгоспвиробників виникає багато проблем, головною з яких є брак фінансових ресурсів. 95 млрд грн було виділено минулого року на кредити «5-7-9». Наразі банки вимагають з аграріїв повернення коштів, в той час як минулого сезону виробники мали обмежені можливості реалізації продукції. Держава дає сигнали, що пільгові кредити будуть продовжені, але поки агросектор в очікуванні, адже на посівну потрібно близько 40 млрд грн», – зазначив Денис Марчук.

Заступник голови ВАР додав, що крім продовження програми також важливо збільшити максимальний обсяг кредиту, який може отримати одна юридична особа до 180 млн грн.

У найгірших умовах опинилися аграрії на окупованих і деокупованих територіях.

«Близько 5 млн га земель в Україні вимагають розмінування. Найбільше від мін потерпають аграрії Херсонської, Миколаївської, Харківської, Донецької, Луганської областей. Вже розпочато розмінування Миколаївської області, де з 300 тис. га планується першочергово розмінувати 3,5 тис. га під посів овочевих культур», – повідомив Денис Марчук.

За його словами, великою проблемою проведення весняної посівної на окупованих територіях є невизначеність з питанням легалізації господарської діяльності. Для цього важливо прийняти два законопроекти: № 7646 та №7647, які перебувають на розгляді в правоохоронному комітеті ВРУ.

Вино з України здобуло вищу нагороду на престижному міжнародному конкурсі

Вино з Одеського чорного винограду під новим українським брендом Big Wines Big Art одержало перше золото на одному з найавторитетніших винних конкурсів світу – Mundus Vini, який пройшов у Німеччині.

Це доволі вражаючий старт для такого символічного і важливого проекту, написала на своїй сторінці у Facebook винна блогерка Наталія Бурлаченко, йдеться на agro-business.com.ua.

Для етикетки вина виробники використали картину видатного українського художника Івана Марчука «Пробудження». На думку блогерки, творіння митця насправді має чудодійну силу, як і українське вино.

«Ще тільки 23 лютого 2023 року була презентація нашого українського вина BIG WINES BIG ART Ivan Marchuk limited edition, як ми маємо іншу приголомшливу новину: наше вино – перше українське вино від Vinos de La Luz BIG WINES BIG ART Ivan Marchuk limited edition – отримало золото на престижному міжнародному конкурсі Mundus Vini», – поділилася вона.

Також Наталія Бурлаченко зазначила, що вино зроблене з українського автохтонного сорту винограду Одеський чорний або Аліберне, вирощеного на Одещині.

Нагадується також, що з 2014 року площі виноградних насаджень в Україні зменшились на 14 тис. га.