Агровісник від 28 лютого

Затверджено критерії з визначення критично важливих сільгосппідприємств

Критерії затверджені наказом Мінагрополітики від 21.02.2023 № 223 про “Критерії з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період” (із змінами, внесеними наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 лютого 2023 року №242), пише agravery.com.

Визначення підприємств, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період, здійснюються за такими критеріями:

• підприємства, які обробляють землі с/г призначення на площі не менше 1000 га або мають застрахованих працівників не менше 50 осіб;
• підприємства основним видом діяльності, станом на 1 січня 2022 року, є КВЕД, який зазначено у наказі Мінагрополітики від 21.02.2023 № 223.

Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, яке має важливе значення в галузі сільського господарства національної економіки в особливий період, є відповідність двом критеріям, наприклад:

• підприємство має не менше 1000 га оброблюваних с/г угідь, і відповідність до КВЕДів визначених наказом Мінагрополітики від 21.02.2023 № 223 (із змінами, внесеними наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 лютого 2023 року № 242);
• підприємство має не менше 50 застрахованих працюючих осіб, і відповідність до КВЕДів, визначених наказом Мінагрополітики від 21.02.2023 № 223 (із змінами, внесеними наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 лютого 2023 року № 242).

Наразі підприємства, що обробляють понад 1000 га можуть подавати заявки на визначення підприємства критично важливим через ДАР, інші підприємства подають заявки на визначення підприємства критично важливими в установленому порядку. 

В Україні готують другий етап реформи зрошення

Законопроект, який стосується вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності (№7577 від 21.07.2022 р.), минулого тижня було представлено Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що ухвалення законопроекту є другим етапом реформи в сфері гідротехнічної меліорації, яка реалізується відповідно до Стратегії зрошення та дренажу в Україні, план дій за яким розроблено до 2030 року.

«Цей законопроект відкриває можливості для залучення інвестицій у проекти з модернізації державних меліоративних систем, що призведе до скорочення втрат води та зниження експлуатаційних витрат на обслуговування інженерної інфраструктури; запроваджує ефективний механізм тарифоутворення та ринкові стимули раціонального водокористування», – ідеться у повідомленні.

Так, законопроект передбачає:

• створення операторів об’єктів меліоративних систем державної власності – державних некомерційних підприємств;
• залучення до управління оператором усіх зацікавлених сторін, що користуються послугами меліоративної системи, через включення їх представників до складу наглядових рад операторів;
• забезпечення фінансової прозорості та унеможливлення крос-субсидування однієї системи за рахунок іншої;
• побудову ефективної політики тарифоутворення на послуги оператора з подачі або відведення води.

«Реалізація законопроекту дозволить збільшити площі земель, на яких застосовується зрошення, та відновити осушення, де воно економічно та екологічно ефективне. Собівартість поливу та осушення земельних ділянок за рахунок скорочення втрат води та споживання електроенергії зменшиться, а ризики припинення подачі/відведення води під час вегетаційного сезону будуть мінімізовані. При цьому також повинні зменшитися і витрати держави на адміністрування системи гідротехнічної меліорації», – зауважили у відомстві.

Посівна 2023: скільки земель засіє агросектор?

Про третю посівну кампанію під час війни, ситуацію щодо замінування сільськогосподарських земель та бронювання аграріїв розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі всеукраїнського марафону «Єдині новини», йдеться на minagro.gov.ua.

Він наголосив, що аграрії готуються навесні засіяти ті площі, які не вдалося реалізувати за озимими культурами в тому числі через несприятливі погодні умови.

«Наразі ми спостерігаємо зниження міжнародних цін на мінеральні добрива. Це той фактор, який також має допомогти нам весною надолужити площі, які не були засіяні восени. Ми маємо вийти як мінімум на площі, які були посіяні у 2022 році», – сказав Тарас Висоцький.

Щодо замінованих площ, то ситуація, за його словами, на Харківщині та Херсонщині залишається складною. Там заміновано понад 1 млн га території.

«Їх можна розділити на два типи. Перший – там, де була лінія фронту, це 80%-90% замінованих площ. Другий – в тилу, там менший відсоток. Щодо останніх, є план все ж встигнути засіяти. А ті 200-300 тис. га, які були на лінії зіткнення, на жаль, цього року ще не вдасться ввести в обіг», – зауважив Тарас Висоцький.

Крім того, перший заступник Міністра підкреслив, що наразі одним із ключових завдань Мінагрополітики є відпрацювання механізму бронювання працівників агросектору. 

«Ми розуміємо, що фахові працівники агросектору у більшості випадків також дуже цінні для Збройних сил України. Нам потрібно буде знайти складний, але все ж компроміс, між продовженням діяльності аграріїв та підтримкою ЗСУ», – резюмував він.

Цибуля стала найдефіцитнішим овочем у світі

І в Україні, і в Європі, і в Азії набирає обертів «овочева лихоманка». Найбільш проблемною стає ситуація з цибулею, цінники на яку зараз просто зашкалюють.

Про це розповів керівник проекту «АПК-інформ: овочі та фрукти» Олександр Хорев, передає ctrana.news, пише kurkul.com:

• цибуля може стати дефіцитом.
• в Україні вартість у магазинах досягає 100 грн/кг.
• найдорожче цибуля коштує на Філіппінах – 13 дол. США/кг.

В Україні гуртова вартість цибулі досягла 40 грн/кг – це 4,5 рази дорожче, ніж минулого сезону. За словами Олександра Хорева, найближчим часом цінники піднімуться ще на 20% – до 50 грн/кг. У роздробі цибулю вже продають по 60-80 грн/кг, а в деяких супермаркетах і по 100 грн/кг. З урахуванням подальшого подорожчання максимальні цінники у магазинах можуть становити 100-120 гривень.

«Дехто може продавати і по 200», – прогнозує експерт.

Але проблеми із цибулею наразі є не лише в Україні.

«У Європі, де через посуху врожай цибулі скоротився на 10%, цінники теж активно зростають, хоча вони нижчі, ніж в Україні. Скажімо, у Польщі цибуля дешевша, ніж у нас, на 7-10%, що активізувало її імпорт. Тим часом дефіцит продукції на європейському ринку продовжує наростати», – зазначається у повідомленні.

Проте справжня «цибульна паніка» сталася на Філіппінах. Там цибуля зараз офіційно найдорожча у світі: цінник злетів за останні кілька місяців ушестеро, до 13 доларів за кілограм. Це втричі дорожче за курятину і більше, ніж заробляє за день середньостатистичний громадянин цієї країни. Причини ажіотажу ті ж, що й в інших регіонах: різке зниження врожаю та «змова» спекуляція.