Агровісник від 14 лютого

Програми підтримки аграріїв будуть працювати, –Олександр Гайду

Програми підтримки аграріїв у 2023-му році будуть продовжені. Про це заявив народний депутат, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду під час комітетських слухань, пише agravery.com.

Участь у заході взяли народні депутати, міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський, представники Мінекономіки, профільних асоціацій, фермери. За словами Олександра Гайду, у 2022-му році прямі збитки і непрямі втрати у сільському господарстві перевищили 40 млрд. доларів. Але українські аграрії продовжили працювати. Деякі галузі навіть збільшили експорт, як наприклад, молочна.

«Минулого року ми з народними депутатами та Мінагрополітики підтримали наших фермерів державними програмами, грантами, залучали міжнародну допомогу, аби ті, хто годує Україну та світ, могли і далі це робити», – зазначив Олександр Гайду.

Під час зустрічі аграрії розповіли про проблеми, які лишаються і цього року: труднощі з логістикою, зменшення обсягу виробленої продукції та здешевлення сировини, здорожчання палива, проблеми з енергопостачанням, замінування територій. Усе це наслідки повномасштабного вторгнення росії.

Аби мінімізувати негативні наслідки для підтримки фермерів у 2023 році працюватиме кредитна програма «5-7-9», на яку передбачено 67 мільярдів гривень, ще 1 мільярд гривень планується спрямувати на гранти для бізнесу, в тому числі на сади та теплиці, ще 200 мільйонів гривень на зрошення земель.

В той же час міжнародні партнери – представники Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні, Світового банку проінформували про підтримку фермерів на цей рік, аби більше підприємців могли скористатися цими можливостями.

Зокрема, планується міжнародна допомога на придбання сушарок і генераторів для аграріїв, для підтримки тваринництва та на розвиток альтернативних джерел електроенергії. 

«Дякуємо аграріям за роботу під час воєнного стану. Підтримуємо аграріїв – підтримуємо продовольчу безпеку усього світу», – підкреслив Олександр Гайду.

Січень приніс рекордний рівень експорту української сої

У січні 2023 року українськими компаніями були експортовані 406 тис. тонн сої, що є найвищим місячним експортом за останні роки. У порівнянні з попереднім місяцем експорт сої збільшився на 50 тис. тонн, а в порівнянні з січнем минулого року – удвічі.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

У січні 2022 року український експорт сої склав лише 135 тис. тонн загальний експорт сої значно зріс з листопада 2022 року. Основною причиною збільшення експорту сої є збільшення загального врожаю до 3,7 млн тонн у 2022 році, що є найвищим показником з 2017 року.

У 2022 році Україна вивантажила майже 2 млн тонн сої, що можна порівняти з показником минулого року, але перевищує його на 80%. Також нагадується, що за рахунок високої ціни за 1 тонну сої в порівнянні з зерновими культурами, витрати на логістику за 1 тонну сої нижче, ніж для культур, таких як кукурудза або пшениця.

Оцінки говорять, що експортний потенціал сої в сезоні 2022/23 становить близько 2 млн тонн, а ще 1,6-1,7 млн тонн будуть перероблені. Активний експорт сої на початку сезону призведе до зменшення пропозиції сої для переробки в подальші місяці, що знизить маржу переробки в другій половині сезону.

Наразі, експорт соєвої олії продовжує бути досить стійким – в січні його обсяг склав 24 тис. тонн, що відповідає показнику попереднього місяця. Середній щомісячний експорт соєвої олії у 2022 році в Україні перебував на рівні близько 20 тис. тонн.

Роз’яснення до нового Порядку бронювання військовозобов’язаних для підприємств, установ та організацій агропромислового комплексу: як це зробити та куди звертатись

Від 27 січня вступила в дію Постанова Кабінету Міністрів України № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Про це йдеться на minagro.gov.ua.

Документом затверджено новий Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі – Порядок), а також Порядок та Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Хто може подати заявку на бронювання?

Відповідно до Порядку бронювання під час дії воєнного стану підлягають військовозобов’язані працівники, які працюють на:

• підприємствах, установах та організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
• підприємствах, установах та організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
• підприємствах, установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Куди подавати заявку на бронювання?

1. Підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення) (такий орган визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Як, правило, це обласні військові адміністрації чи районні військові адміністрації.

2. Підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, подають список до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому.

3. Підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

Підприємства, установи та організації, які є критично важливими для національної економіки в галузі сільського господарства, тобто після отримання рішення про відповідність підприємства критеріям і визначення його критично важливим для функціонування економіки у галузі сільського господарства в особливий період (відповідного наказу Мінагрополітики), подають список до Мінагрополітики через кабінет бронювання.

При цьому звертаємо увагу, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.

Як отримати статус критично важливого підприємства, зокрема, у галузі сільського господарства?

Щоб отримати статус критично важливого підприємства, зокрема, і у галузі сільського господарства, необхідно відповідати трьом і більше критеріям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №76:

• загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро;
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. №83;
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, або обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;
• відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал не менший від розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р;
• підприємство є резидентом Дія Сіті.

Надалі підприємство, установа чи організація для отримання статусу критичного важливого у галузі сільського господарства звертається до Мінагрополітики.

До звернення додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал.

Мінагрополітики розглядає звернення на відповідність підприємства, установи чи організації визначеним критеріям та за результатами розгляду приймає одне з таких рішень:

• про відповідність підприємства критеріям і визначає його критично важливим для функціонування економіки у галузі сільського господарства в особливий період;
• про невідповідність підприємства критеріям.

Підтвердження статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється підприємством не рідше, ніж один раз на рік.

Польські аграрії отримають компенсацію від уряду через український експорт зерна

Польські фермери отримають доплату від уряду Польщі через великі обсягу українського зерна в ЄС. Підтримка полягатиме в субсидіях на продані пшеницю і кукурудзу.

Про це заявив журналістам міністр сільського господарства і розвитку села Польщі Хенрік Ковальчик, пише agropolit.com із посиланням на «АПК-Інформ».

Розмір субсидій буде залежати від відстані воєводства від портів, оскільки це впливає на ціну зерна. Зараз готується відповідна постанова уряду.

«Таким чином, найвищими будуть субсидії для фермерів з воєводств, що межують з Україною, де ситуація найбільш складна: Підкарпатського і Люблінського, де фермери зможуть отримати 250 злотих (близько 57 дол. США) до продаваної тонни пшениці. У Малопольському, Свентокшиському, Мазовецькому, Підляському воєводствах фермери отримають доплату в розмірі 200 злотих (близько 45,5 дол. США). Сільгоспвиробники з інших регіонів отримають 150 злотих (близько 34 дол. США) доплати до тонни зерна. При цьому допомога буде поширюватися на 60% врожаю на площі посівів до 50 га», – зазначив міністр сільського господарства Польщі.

При цьому Польща не буде зупиняти експорт зерна з України, а от якісні обмеження можливі.