Агровісник від 24 січня

Аграрії мають можливість забезпечити енергетичну стійкість країни, – Віталій Головня

В умовах енергетичної кризи, спричиненої російською агресією, в Україні гостро постало питання розвитку альтернативних джерел енергії, не задіяних раніше.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня підкреслив, що біоетанол і біогаз – це альтернативні види енергетики, які можуть забезпечити енергетичну стійкість України. Аграрний сектор, зокрема переробна галузь, має для цього значні можливості. Ефективне використання галузі переробки дозволить частково замістити традиційні види енергії, як на місцевому, так і на національному рівнях.

«Щоб галузь переробки розвивалася, потрібно впровадити певні законодавчі ініціативи. Зокрема, дозволити додавання біоетанолу до моторних палив. Відповідний законопроект готується до другого читання у Верховній Раді України. Додавання біоетанолу до моторних палив сприятиме зменшенню навантаження на зернову логістику та забезпеченню стійкості енергетики в цілому», – зазначив Віталій Головня.

За його словами, в Україні достатньо потужностей для переробки біоетанолу, спостерігається тенденція до їх зростання. Зокрема, завдяки приватизації спиртових заводів.

«Впевнений, що у 2023 році ми відчуємо, що спиртова галузь запрацювала. Заводи по переробці біометану – вертикально інтегровані. Тобто сировина після виробництва біоетанолу є похідною для виробництва біогазу. А з біогазу можна виробляти як електроенергію, так і очищати його до біометану», – підкреслив заступник Міністра.

Він також розповів, що наразі Мінагрополітики спільно з експертами готують проекти щодо врегулювання та розвитку галузі переробки, програм підтримки для виробників. Наразі вони користуються пільговим «зеленим тарифом» – механізмом, що стимулює використання поновлюваних джерел енергії.

Українська кукурудза стрімко дорожчає

Підвищувальна цінова динаміка домінувала з початку січня на українському експортному ринку фуражної кукурудзи.

Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ», пише agronews.ua.

«Кукурудза залишається найбільш активною експортною культурою (причому за всіма напрямками), що поруч зі стримуванням продажу аграріями на внутрішньому ринку та неможливістю завершення збирання врожаю в країні виступало головним чинником підтримки цін. Зокрема, станом на 12 січня дана зернова в Україні лишалась незібраною на 15% площ. Попри загострення конкуренції з боку бразильської зернової на ринку ЄС, зростанню цін сприяла активізація попиту Китаю, в напрямку якого кукурудза традиційно йде з премією», – зазначають аналітики.

Різке зниження аналітиками USDA прогнозу світового виробництва та запасів кукурудзи підтримало світові ціни, але його вплив на локальний ринок був вкрай обмеженим. Водночас прогноз експорту кукурудзи з країни підвищено на 3 млн т – до 20,5 млн т, додають експерти.

При цьому деякий тиск на ціни чинило заповнення ємностей зі зберігання та тимчасова зупинка приймання зерна (особливо кукурудзи) деякими терміналами портів Великої Одеси на тлі суттєвого скорочення заходження суден.

«Ціни трейдерів у портах Дунаю та Великої Одеси на кукурудзу залежно від умов постачання варіювалися в межах 180-220 дол. США/т СРТ-порт. Найбільш високі ціни, як і раніше, озвучували одиниці й переважно в портах Дунаю.

Також спостерігалась активізація попиту в порту Констанца (Румунія), де ціни на кукурудзу з постачанням у січні-лютому здебільшого становили 275-280 євро/т DAP/CIF», – підсумовується у повідомленні.

Зростання попиту на українську олію з боку Китаю підтримає ціни на соняшник

Ціни на соняшник в Україні значно різняться в залежності від регіону, умов поставки, відсотка олійності та розміру партії.

В цілому цінові показники мають тренд до зростання, який буде підтримано запитом з боку Китаю на закупівлю значної партії української соняшникової олії.

Про це йшлося під час щотижневого брифінгу, організованого аналітичним центром кооперативу «ПУСК», створеного у рамках ВАР, пише agravery.com.

«Ціни на соняшник на українському ринку стартують з 16500 грн/т, в середньому показники находяться у діапазоні 17300-17500 грн/т. В портах Одеси пропонують до 18000 грн/т. Можна відмітити наявність попиту на високоолеїновий соняшник, який торгується лотами 400-600 тонн близько18000-18600 грн/т. Є попит на український соняшник з боку Румунії та Болгарії у діапазоні 520-550 дол. США/т, ціни залежать від відсотка олійності», – повідомив аналітик кооперативу «ПУСК» Олексій Тартаковський.

Вагомим фактором, що буде впливати на зростання цін на соняшник, буде зростання попиту з боку Китаю на українську соняшникову олію.

«Очікується, що Китай закупить 100-150 тис. тонн олії в Україні, це суттєва партія, і це буде сприяти зростанню цін на соняшник. Китай змушений повертатися на український ринок, бо рф є нестабільним гравцем. Україна ж зарекомендувала себе як надійний постачальник на світовому ринку олії», – зазначив аналітик.

Названо основні проблеми весняної посівної 2023

Навесні Україну чекає друга посівна в умовах повномасштабної війни. Серед основних викликів: нестача обігових коштів, дорогі ресурси, проблема з логістикою та ін.

Про це пише Kurkul.com.

Мінагрополітики прогнозує, що посівні площі ярих культур зменшаться на 20% від показника у 2021 році. Прямими чинниками називають: продовження окупації, бойові дії та заміновані поля.

Водночас Українська зернова асоціація прогнозує, що посівні площі скоротяться приблизно на 40%, а отже, майже удвічі зменшиться обсяг виробництва зерна, якщо порівнювати з довоєнними роками.

Як розповіли експерти ВАР, українських фермерів навесні очікують однакові проблеми: 

• дорогі добрива і нестача коштів для їх купівлі (до відсутності обігових коштів призвів непроданий врожай, в окремих господарствах зерно на складах лежить ще з 2021 року);
• низькі ціни на агропродукцію та проблеми із логістикою;
• масове блокування податкових накладних.

Аграрії на деокупованих територіях чи в зоні бойових дій, окрім цього, мають проблеми, пов’язані із бойовими діями та замінуванням.

Ще однією особливістю весняної посівної стане відмова від сівби пшениці на користь олійних культур.

Як розповіла очільниця ФГ «Сокіл-Агро» Галина Осадчук, що минулого року господарство засіяло 100 га пшеницею, цьогоріч планують сіяти культуру лише на тих полях, де потрібна сівозміна.

«Пальне купила, насіння теж. А ось добрив ще не купляла, бо не продала врожай минулого року. Ціна на добрива зросла до 37,5 тис. грн за тонну. Для порівняння торік купляли по 18 тис. грн/т, а у 2021 році добрива коштували 9 тис. грн/т. Пшениця врожаю 2021 та 2022 року не продана у зв’язку з низькою ціною. Іноді вдається продати по $100 за тонну. Тому цього року наше господарство зосередиться на вирощуванні соняшнику та сої. А ось ярої пшениці та ячменю не буде», – зазначила фермерка.

В центрі України ситуація схожа. Фермери вважають, що ціна добрив не виправдовує бажаного ефекту від їх використання.

«Сьогодні добрива коштують дорого. Ми зекономили та недобрали до потреби 10-20%. Ми розуміємо, що без підживлення врожай буде меншим. Будемо сіяти кукурудзу, соняшник, буряк і сою. Але кукурудзи будемо вирощувати менше, маємо великі залишки, оскільки зернову важко експортувати», – зауважив керівник ТОВ «Кишенці» Кейс Хузінха.

Також падіння темпів продажів фіксують аграрії півдня. Окрім, цього заважає працювати масове блокування податкових накладних. А ось змінювати структуру посівів не збираються.

«Із проблем, які дійсно докучають – погана реалізація та блокування податкових накладних. Одні накладні вдається розблокувати, інші – ні. Вже є рішення суду про розблокування, але податківці не хочуть їх виконувати. Структуру посівів змінювати не буду, бо працюємо за певною технологією», – розповів керівник ТОВ «ЮГ Агро сервіс» Анатолій Запорожан з Одещини.

Найгірша ситуація в аграріїв деокупованих областей та тих, що розташовані близько до фронту. Тамтешнім фермерам проблем додають обстріли та заміновані поля.

«Я ще нічого не купував для проведення весняної посівної. З 3000 гектарів, в мене 1000 га замінована. Заявку для проведення саперних робіт залишив відразу після деокупації. У сусідів ситуація ще гірша, всі їх землі «засіяно» вибухівкою. Будемо шукати вихід самостійно, бо сьогодні дешевше купити поле, чим його розмінувати. Розглядаємо можливість купити дрон, який шукає міни, чи орендувати спеціальну машину», – зазначив керівник ПП «Явірське» Олег Гірман з Харківщини.