Агровісник від 10 січня

Світові ціни на кукурудзу і пшеницю сягнули нового рекорду – ФАО

Новий рекорд продемонстрував індекс цін на зернові у 2022 році і склав 154,7 пунктів. Цей показник на 17,9% вище за показник 2021 року і на 8,8% перевищило найвищий середньорічний показник 2011 року.

Про це повідомляє ФАО, пише agropolit.com.

Індекс цін на зернові за рік зріс на 17,9%.

Ціни на кукурудзу досягли нового рекорду і зросли на 24,8%.

Зростання було зумовлене суттєвим порушенням функціонування ринків.

Як повідомляється, у 2022 році світові ціни на кукурудзу і пшеницю досягли нового рекордного рівня і були на 24,8% і 15,6% вище за середні ціни за підсумками 2021 року.

«Таке зростання було зумовлене цілою низкою факторів, у тому числі суттєвим порушенням функціонування ринків, зростанням невизначеності, вищими цінами на енергоресурси та виробничі ресурси, несприятливими погодними умовами в деяких головних країнах-постачальниках, а також високим світовим попитом на продовольство», – йдеться в повідомленні.

Соя здорожчала у перший новорічний тиждень на 300 грн/т

За даними ІА «АПК-Інформ», переважання підвищувальної цінової динаміки на українському ринку ГМ соєвих бобів, яке спостерігалось протягом останнього місяця 2022 року, зберігалось і в перший тиждень нового року.

Про це йдеться на agravery.com.

Більшість аграріїв, як зазначали оператори ринку, дещо стримували продаж олійної на внутрішньому ринку, адже вважали поточну цінову кон’юнктуру невигідною. Тому більшість переробників були готові підвищувати закупівельні ціни, потребуючи поповнення обсягів сої. Однак низка представників переробної індустрії при цьому не проявляли активного інтересу до закупівель олійної, оскільки мали достатні запаси для роботи в середньостроковій перспективі.

Так, ціни попиту на ГМ соєві боби в Україні з початку тижня під впливом вищезазначених факторів зросли на 200-300 грн/т і станом на 6 січня фіксуються в межах 13500-16000 грн/т СРТ.

USAID надала українським портам генератори

Українські порти отримали 12 генераторів великої потужності. Це – перший транш грантової донорської допомоги від Фонда Говарда Дж. Баффета (HGBF) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) українським портовикам.

Про це повідомляє пресслужба Адміністрації морських портів України на своїй сторінці у Facebook, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що найближчим часом очікується отримання наступних партій генераторів, які дозволять забезпечити роботу підприємства.

«Енергетична незалежність – теж форма незалежності, яка зараз для нас важлива. Країна-агресор своїми терористичними атаками нищить цивільну інфраструктуру, зокрема і енергетичну. Відсутність енергопостачання для портів означає практично, повну зупинку усіх виробничих процесів. А це значить – уповільнення темпів перевалки вантажів, зокрема і гуманітарних, з продовольством для найбідніших країн. Генератори потрібні нам як стратегічний резерв, який забезпечить безперебійну роботу усіх філій ДП "АМПУ" та підприємств морської галузі. Ми дуже вдячні нашім західним партнерам, які надали донорську допомогу у отриманні необхідного альтернативного джерела живлення. Це пожертвування допоможе забезпечити продовження експорту української агропродукції в умовах війни, допомагаючи мінімізувати вплив конфлікту на глобальну продовольчу безпеку», – коментує Олексій Востріков керівник ДП «АМПУ».

В умовах військової агресії з боку рф, ДП «АМПУ» веде активну взаємодію з проектом USAID економічна підтримка України (USAID ERA) та іншими організаціями, в частині пошуку донорів для отримання матеріально-технічної допомоги, яка потенційно дозволить збільшити експортний потенціал Дунайського регіону (мобільні навантажувачі для зерна та насіння, зернові насоси, тимчасові склади для зберігання зерна, річ стакери, морські катери для лоцманів, буксири тощо) та забезпечити безперервний режим роботи підприємства та українських портів в умовах наслідків від російських ракетних ударів (портативні дизельні генератори тощо).

Перший український аграрний супутник EOS SAT-1 вийшов на зв’язок

Компанія EOS Data Analytics успішно запустила перший супутник першого у світі агро-орієнтованого сузір’я, повністю створеного у межах групи проєктів Noosphere.

Про це пише latifundist.com із посиланням на AIN.UA.

Супутник передав телеметрію та дані щодо стану систем, що підтверджує початок його роботи на орбіті.

Супутник EOS SAT-1 – власна розробка компаній, що входять до Noosphere серійного підприємця у галузі ІТ та космічних технологій Макса Полякова.

Угрупування EOS SAT налічуватиме сім невеликих оптичних супутників компанії EOS Data Analytics, яка постачає аналітику на основні ШІ супутникових зображень для підтримки впровадження методів сталого сільського господарства та екологічного моніторингу лісових угідь.

Апарат був побудований та оснащений двома вискоточними камерами DragonEye українсько-південноафриканської компанії-виробника космічної оптики Dragonfly Aerospace, двигун супутника розробила українська компанія SETS (Space Electric Thruster Systems), а компанія Flight Control Propulsion забезпечила 3-D друк деталей та виготовлення елементів корпуса.

Після досягнення повної функціональності до 2025 року EOS SAT охоплюватиме до 100% країн із найбільшою площею сільськогосподарських угідь та лісів, що становить 98,5% таких земель на всій планеті.

EOS SAT допоможе агробізнесам контролювати ріст культур і виявляти спеку, холод, нестачу води, поширення бур’янів, напади шкідників та інші проблеми, що загрожують посівам. Компанії також зможуть оптимізувати використання ресурсів на основі карт продуктивності та вегетації, наданих супутниковим угрупованням, перевіряти ефективність нових засобів захисту рослин або добрив, керувати зрошенням, оцінювати врожайність, а також позбутись зайвих перевірок полів, таким чином зменшуючи використання палива, та багато іншого.

EOS SAT-1 відстежує до одного мільйона квадратних кілометрів щодня, використовуючи 11 агроорієнтованих діапазонів. До 2025 року угруповання щоденно спостерігатиме за площами до 12 мільйонів квадратних кілометрів. Його супутникові камери створюватимуть панхроматичні та багатоспектральні зображення, використовуючи 13 діапазонів, орієнтованих на сільське господарство.

Жнива-2022: за перший тиждень січня аграрії намолотили 700 тис. тонн кукурудзи

Станом на 6 січня 2023 року збирання зернових та зернобобових культур в Україні проведено на площі 10,7 млн га (93%). За врожайності 46,4 ц/га намолотили 49,5 млн тонн зерна. Зокрема, кукурудзи за перший тиждень нового року намолотили 700 тис. тонн.

Про це повідомляє AgroTimes з посиланням на оперативні дані Мінагрополітики.

Зазначається, що нині в полі лишається ще 19% врожаю кукурудзи. Всього її зібрали з площі 3,4 млн га (81%) і намолотили 22,1 млн тонн за врожайності 64,8 ц/га. Така врожайність на 0,2 ц/га вища, ніж була станом на кінець грудня.

Середня урожайність кукурудзи поступається показнику 2021 року на 12 ц/га (у 2021 зернову зібрали з середньою врожайністю 76,8 ц/га). В цілому ж валовий збір кукурудзи врожаю 2022 станом на зараз нижчий від попереднього на 20 млн тонн.

Головні причини недобору врожаю – скорочення площ під зерновою через війну, несприятливі погодні умови та затримка збирання.

Окрім того, у розрізі культур:

• пшениці обмолочено 4,979 млн га (100%), намолочено 20,2 млн тонн (врожайність – 40,5 ц/га);

• ячменю обмолочено 1,7 млн га (100%), намолочено 5,8 млн тонн (врожайність – 34,7 ц/га);

• гороху обмолочено 118 тис. га (100%), намолочено 269 тис. тонн (врожайність – 22,8 ц/га);

• гречки обмолочено 116 тис. га (98%), намолочено 158,5 тис. тонн (врожайність – 13,7 ц/га);

• проса обмолочено 44,7 тис. га (99%), намолочено 101,8 тис. тонн (врожайність – 22,8 ц/га).

Збирання соняшника проведено на площі 4,8 млн га, (99%) намолочено 10,5 млн тонн насіння при врожайності 21,7 ц/га; сої – на площі 1,5 млн га, (100%) намолочено 3,7 млн тонн при врожайності 24,3 ц/га; ріпаку – на площі 1,1 млн га, (100%) намолочено 3,2 млн тонн насіння при врожайності 28,6 ц/га.

Цукрових буряків викопано на площі 180 тис. га, (99%) накопано 9 млн тонн солодких коренів при врожайності 501 ц/га.

Аграрії Миколаївщини, Одещини, Буковини та Вінниччини завершили збирання цьогорічного урожаю всіх сільськогосподарських культур.

Сільгосптоваровиробники Вінниччини намолотили 4 млн тонн зерна.

Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Хмельниччини – 70,9 ц/га.