Агровісник від 27 грудня

Мінагрополітики України розпочало збір заявок на включення підприємств до переліку об’єктів критичної інфраструктури

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочинає прийом заявок від підприємств для включення їх до переліку об’єктів критичної інфраструктури. Це передбачено відповідною постановою КМУ (№1384 від 16 грудня 2022 р.), йдеться у повідомленні міністерства, пише аgronews.ua.

«Згідно прийнятої постанови визначаються об’єкти критичної інфраструктури, де виробництво сільськогосподарської продукції визначено, як важливий елемент. Мінагрополітики закріплене як уповноважений орган, який може розглядати і фіксувати перелік об’єктів критичної інфраструктури. Об’єкти, які є критично важливі для продовольчої безпеки, матимуть додаткові інструменти для гарантій отримання електроенергії», – зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.

Наразі у Міністерстві аграрної політики та продовольства України створено робочу групу з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури в секторі харчової промисловості та агропромислового комплексу.

З метою ідентифікації підприємства як об’єкта критичної інфраструктури, а також його категоризації, йому необхідно подати згідно з пунктом 8 розділу V Методичних рекомендацій щодо категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затверджених наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 15 січня 2021 р. №23, дані щодо:

• належності об’єкта критичної інфраструктури до певного сектору(ів) (підсектору(ів)) критичної інфраструктури;

• типу основної послуги (основних послуг), яку(і) об’єкт критичної інфраструктури надає;

• повної назви організації, форми власності, ЄДРПОУ власника (розпорядника) об’єкта критичної інфраструктури, місцезнаходження організації;

• керівника, власника (розпорядника) об’єкта критичної інфраструктури (прізвище, ім’я, по батькові, номери контактних телефонів, e-mail);

• найменування об’єкта критичної інфраструктури, фактичної адреси місцезнаходження об’єкта критичної інфраструктури;

• отримання об’єктом критичної інфраструктури основних послуг від інших об’єктів критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування об’єкта критичної інфраструктури;

• надання об’єктом критичної інфраструктури основних послуг іншим об’єктам критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування інших об’єктів критичної інфраструктури;

• рівнів негативного впливу, які особа, суспільство, навколишнє природне середовище, економіка, національна безпека та обороноздатність країни можуть зазнати внаслідок порушення або припинення функціонування об’єкта критичної інфраструктури відповідно до критеріїв, зазначених у додатках 1 і 2 до Методики.

Документи з супровідним листом довільної форми надсилаються на поштову адресу міністерства: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24 або на e-mail: agro-ki@minagro.gov.ua.

Кабмін змінив порядок блокування податкових накладних після протестів бізнесу

Кабінет міністрів на засіданні у п’ятницю, 23 грудня, вніс зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Про це представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук йдеться на Цензор.нет, пише agravery.com.

Як уточнили у прес-службі Міністерства фінансів, зміни направлені на усунення непорозумінь між платниками податку та контролюючими органами.

Новими положеннями передбачається:

• розширення ознаки безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, зокрема, виключено з моніторингу податкові накладні та розрахунки корегування, в яких обсяг постачання/корегування не перевищує 5 тис. гривень. Водночас обсяг операцій у поточному місяці за такими податковими накладними/розрахунками коригування, не перевищує 500 тис. гривень;

• зміну форми рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості та рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника;

• критерії ризиковості стосовно неподання декларацій з ПДВ та неподання фінзвітності застосовуватимуться з урахуванням можливості/неможливості подання такої звітності в умовах воєнного стану (пп. 69.1 п. 69 Податкового кодексу);

• запровадження довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Коди визначатимуться ДПС та будуть розміщуватися на офіційному веб-сайті ДПС;

• показники, за якими визначається позитивна податкова історія, визначено для платників податку, які перебувають на спрощеній системі оподаткування четвертої групи єдиного податку (сільськогосподарські підприємства);

• розширено показник позитивної податкової історії платника податку на додану вартість щодо одночасного виконання умов досягнення обсягів постачання за поточний період, зокрема, збільшити вимоги до обсягу постачання з 500 тис. грн до 1 млн. грн та на одного отримувача з 50 тис. грн. до 100 тис. гривень;

• запроваджено разову автоматичну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, що були зупинені у період з 14 жовтня 2022 року до дати набрання чинності запропонованими змінами, якщо прийнято рішення про врахування таблиці даних платника податку, у якій зазначені коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які відображені у поданих на реєстраціях податкових накладних / розрахунках коригування.

Також внесеними змінами передбачено пом’якшення критеріїв ризиковості здійснення операцій:

• шляхом доповнення коефіцієнта націнки 1,5 у формулу визначення залишку товару, в межах якого можна реєструвати розрахунок коригування на зменшення суми податкових зобов’язань;

• не вважатиметься ризиковою операція, за якою складено розрахунок коригування за операціями з постачання електричної енергії, природного газу, теплової енергії.

Олія, соя, м'ясо птиці й не тільки: Китай зацікавлений в імпорті з України

Україна і Китай поглиблюватимуть торгово-економічні відносини в аграрній галузі та розглянуть можливості розширення номенклатури українського експорту.

Про це йшлось під час зустрічі керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України із послом Китайської Народної Республіки в Україні Фань Сяньжуном, передає прес-служба відомства.

Зазначається, що під час зустрічі міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський підкреслив продуктивність багаторічної співпраці між країнами та висловив занепокоєння щодо затримок оформлення дозвільних документів на експорт кукурудзи та сої до Китаю на наступний рік. Він наголосив, що наразі важливо завершити процедуру та затвердити список експортерів задля їх подальшої роботи.

Міністр також запевнив, що Україна в умовах війни повністю забезпечує внутрішню продовольчу безпеку та має потенціал до збільшення експорту, в тому числі до Китаю.

Фань Сяньжун підтвердив зацікавленість Китаю у співпраці з Україною. Зокрема, в імпорті української агропродукції: олії, сої, гороху, м'яса птиці, кормів для тварин та ін.

Сторони домовились шукати нові можливості для розширення торгівлі між країнами, поглиблення зв’язків між підприємцями, відкриття нових статей експорту.

Жнива-2022: аграрії Хмельниччини – лідери по врожайності зернових

Станом на 22.12.2022 збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 10,1 млн га (90%) при врожайності 46,4 ц/га, намолочено 46,6 млн тонн зерна.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

У розрізі культур:

• пшениці обмолочено 4,7 млн га (100%), при врожайності 41,2 ц/га намолочено 19,4 млн тонн;

• ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), при врожайності 35,1 ц/га намолочено 5,6 млн тонн;

• гороху обмолочено 111,5 тис. га (100%), при врожайності 23,4 ц/га намолочено 261 тис. тонн;

• кукурудзи на зерно обмолочено 3,1 млн га (75%), при врожайності 64,2 ц/га намолочено 20,2 млн тонн;

• гречки обмолочено 115 тис. га (98%), при врожайності 13,7 ц/га намолочено 157,4 тис. тонн;

• проса обмолочено 43,5 тис. га (99%), при врожайності 22,9 ц/га намолочено 99,7 тис. тонн.

Найбільше пшениці намолотили аргарії Одещини та Дніпропетровщини – понад 1,6 млн тонн, лідером по збору кукурудзи є Полтавщина, там намолотили 2,8 млн тонн. Гречки найбільше на Житомирщині – 29,6 тис. тонн.

Крім того, збирання соняшника проведено на площі 4,6 млн га (99%), намолочено 10,1 млн тонн насіння при врожайності 21,8 ц/га.

Збирання сої проведено на площі 1,5 млн га (99%), намолочено 3,7 млн тонн при врожайності 24,2 ц/га.

Ріпак зібрали на площі 1,1 млн га (100%), намолочено 3,2 млн тонн насіння при врожайності 28,9 ц/га.

Цукрових буряків викопано на площі 179,7 тис. га (100%), накопано 9 млн тонн солодких коренів при врожайності 501 ц/га.

Аграрії Миколаївщини, Одещини та Буковини завершили збирання цьогорічного урожаю всіх сільськогосподарських культур, близькі до завершення – Волинь, Закарпаття, Івано-Франківщина.

Сільгосптоваровиробники Вінниччини намолотили 3,9 млн тонн зерна.

Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Хмельниччини – 70,2 ц/га.