Агровісник від 06 грудня

Україна експортувала у листопаді 7,2 млн тонн агропродукції

Попри війну та постійні обстріли енергетичної інфраструктури Україна продовжує експортувати аграрну продукцію та забезпечувати продовольчу безпеку світу, інформують у Комітеті з питань аграрної та земельної політики, пише agravery.com.

Так, за даними Мінекономіки у листопаді 2022 експорт агропродукції склав 7,2 млн тонн, вперше за період війни перетнувши позначку у 7 млн тонн. Цей показник практично такий, як у січні 2022 року, коли аграрний експорт слав 7,8 млн тонн.

Лідерами експорту виступають традиційні культури: кукурудза (2,5 млн тонн), пшениця (1,76 млн тонн), руда (783 тисячі тонн – вперше з початку року менше 1 млн тонн), ріпак (529 тисяч тонн), олія соняшникова (483 тисячі тонн – зростання проти жовтня на 28 тисяч тонн), насіння соняшнику (398 тисяч тонн), соя (384 тис. тонн).

Всього ж з початку роботи «зернового коридору» з 1 серпня по 27 листопада 2022 року за даними Українського клубу аграрного бізнесу вдалося експортувати 12,2 млн тонн продукції АПК нашим іноземним партнерам.

Водночас за 17-ий тиждень роботи «зернового коридору» з 21 по 27 листопада 2022 року через морські порти Одеської області було експортовано 601,5 тис. тонн агропромислової продукції, що на 39% менше відвантаження цим каналом тиждень тому.

При цьому кількість кораблів, що були завантажені за цей тиждень, становила 18, що на 13 одиниць менше попереднього тижня. Наразі можливості морських портів Одеської області використовуються лише на половину.

Все це через штучне затягування перевірок російською стороною, що веде до формування черг із суден для проходження контролю та суттєвого зменшення пропускної здатності даного каналу.

Українська продукція попрямувала в країни Європи (Іспанія, Нідерланди, Італія та інші) та Азії (Туреччина, Китай, Ізраїль та інші).

Розпочато реєстрацію отримання техніки із завантаження та розвантаження зернових рукавів

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) реалізують програму з надання аграріям засобів тимчасового зберігання зерна (зернових рукавів).

Про це повідомляє agrotrend.com.ua, пише agronews.ua.

Завдяки підтримці урядів Канади, Японії та Minderoo Foundation українські фермери отримають близько 31 000 зернових рукавів, місткістю 200 тон кожен, що забезпечить зберігання 30% від загальнонаціональної потреби.

У продовження цієї програми, Мінагрополітики та ФАО розпочинають реєстрацію для отримання 105 комплектів спеціальної техніки для завантаження / розвантаження зернових рукавів. Один комплект складається із 1 завантажувача, 1 розвантажувача та 1 бункера-перевантажувача, та надаватиметься у розрахунку для завантаження щонайменше 292 зернових рукавів.

Реєстрація відбуватиметься у два етапи: для отримувачів техніки та для обрання їх сільгоспвиробниками – до 7 грудня та до 11 грудня відповідно.

Перший етап триває з 30 листопада по 7 грудня, із назвою програми у ДАРі “Отримання від ФАО техніки для завантаження рукавів для зберігання зерна”. У межах цього етапу зареєструватись можуть потенційні отримувачі (оператори) техніки, які готові на комерційній основі надавати послуги із завантаження та розвантаження зернових рукавів. У заявці потрібно вказати інформацію про наявну техніку, область надання послуг та діапазон вартості послуг із завантаження-розвантаження рукавів.

Другий етап триватиме з 4 по 11 грудня, із назвою програми у ДАРі “Вибір отримувача техніки – надавача послуг із завантаження рукавів для зберігання зерна, отриманих від ФАО”. У межах цього етапу отримувачі зернових рукавів від ФАО можуть подати заявку на послуги із заповнення отриманих рукавів та обрати зі списку компанію-оператора, що, на їхню думку, повинна отримати техніку, а також зазначити кількість рукавів для завантаження обраним оператором.

Для зручності сільгоспвиробників, на сайті Мінагрополітики та ДАР буде опубліковано перелік зареєстрованих у ДАРі компаній-операторів, які сільгоспвиробник може вказати як отримувачів необхідної техніки.

Для підтримки роботи українського агросектору необхідне масштабне спрощене кредитування, – Микола Сольський

Наразі основною проблемою вітчизняного агросектору є мінімальна ліквідність агропродукції. Ціна продажу зерна – досить низька, логістика значно подорожчала, тому аграрії зазнають значних збитків. Усе це – наслідки, спричинені воєнним вторгненням.

Про це у своєму виступі під час круглого столу «Нагальні потреби українського агросектору для стійкості та відновлення» розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, йдеться на minagro.gov.ua.

Захід було організовано за підтримки Європейського Союзу та Світового банку. У зустрічі взяли участь представники уряду, парламенту, профільних асоціацій виробників сільськогосподарської продукції, об’єднань громад та міжнародні партнери, які обговорили нагальні потреби українського агросектору, а також перспективи надання підтримки агровиробникам у 2023 році.

За словами Миколи Сольського, проблеми АПК надзвичайно гострі та потребують невідкладного вирішення.

Міністр також розповів про низку ключових факторів, які цього року дозволили підтримати агроринок.

Перше – робота зернового коридору, яка дозволила відновити експортні можливості агросектору.

Друге – спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів. Основною заставою було зерно і держава надавала гарантію банку за позичальника.

Третє – спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах.

Четверте – реалізація програми допомоги малим агровиробникам, яка фінансувалася коштом бюджетної підтримки Європейського Союзу. Розподіл підтримки відбувався лише онлайн, через Державний аграрний реєстр. За умовами програми, безповоротну допомогу могли отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів.

Микола Сольський відзначив і надану міжнародними партнерами допомогу в зберіганні збіжжя. Це програма з надання фермерам рукавів для зберігання зерна була реалізована спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за підтримки урядів Японії й Канади. У рамках програми, крім рукавів, аграрії можуть отримати комплект техніки для завантаження зерна.

Також Міністр розповів про роботу програм безповоротних грантів на створення садів і теплиць за принципом співфінансування. Микола Сольський зауважив, що за сприяння Світового банку на реалізацію зазначених програм наступного року вже передбачене фінансування.

Крім того, Міністр висловив сподівання щодо можливості реалізації масштабної програми кредитування аграріїв на наступний рік. Він зазначив, що спрощене кредитування надасть аграріям фінансову підтримку, необхідну для підготовки та проведення посівної. Наразі стосовно цього ведуться переговори.

Окремо Микола Сольський окреслив прогнози щодо роботи агросектору на наступний сезон. Зокрема, за його словами, очікується зменшення площі посіву кукурудзи. Це спричинено високою вартістю азотних добрив, пізнім збором поточного урожаю, а отже, й неможливістю якісної підготовки с/г угідь на наступний сезон. Натомість українські аграрії надаватимуть більшу перевагу соняшнику і сої. Спостерігається зменшення площ під посіви пшениці та ячменю. Водночас ріпак має утримати торішні показники.

Жнива-2022: найбільше зерна намолотили аграрії Вінниччини

Станом на 1 грудня 2022 року збирання зернових та зернобобових культур в Україні проведено на площі 9,4 млн га (85%) при врожайності 44,4 ц/га, намолочено 41,9 млн тонн зерна.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

У розрізі культур, станом на звітну дату, обмолочено:

• пшениці – 4,7 млн га (100%), при врожайності 41,2 ц/га намолочено 19,4 млн тонн;

• ячменю – 1,6 млн га (100%), при врожайності 35,1 ц/га намолочено 5,6 млн тонн;

• гороху – 111,5 тис. га (100%), при врожайності 23,4 ц/га намолочено 261 тис. тонн;

• кукурудзи на зерно – 2,5 млн га (60%), при врожайності 61,3 ц/га намолочено

15,5 млн тонн;

• гречки – 115 тис. га (98%), при врожайності 13,6 ц/га намолочено 157 тис. тонн;

• проса – 42,9 тис. га (96%), при врожайності 23,2 ц/га намолочено 99,5 тис. тонн.

Крім того, збирання соняшника проведено на площі 4,6 млн га, (97%) намолочено 9,9 млн тонн насіння при врожайності 21,7 ц/га.

Сою зібрано на площі 1,5 млн га (98%), намолочено 3,6 млн тонн при врожайності 24,2 ц/га.

Збирання ріпаку проведено на площі 1,1 млн га (100%), намолочено 3,2 млн тонн насіння при врожайності 28,9 ц/га.

Цукрових буряків викопано на площі 173,5 тис. га (97%), накопано 8,6 млн тонн солодких коренів при врожайності 498 ц/га.

Аграрії Миколаївщини та Одещини завершили збирання цьогорічного урожаю всіх сільськогосподарських культур, а Вінниччини, Волині, Житомирщини, Тернопільщини та Чернігівщини цукрових буряків.

Найбільше зернових та зернобобових культур намолотили сільгосптоваровиробники Вінниччини – 3,7 млн тонн. На другому місці Кіровоградщина – 3,4 млн тонн. Третю позицію займає Дніпропетровщина – майже 3 млн тонн.

Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Хмельниччини – 67,4 ц/га.