Агровісник від 22 листопада

Через те, що пропозиція перевищує попит на західних кордонах України дедалі дешевшає кукурудза

На західних кордонах України триває подальше зниження цін попиту імпортерів на кукурудзу.

Про це повідомила керівниця відділу зернових то олійних ринків ІА «АПК-Інформ» Анна Танська, пише agravery.com.

«Попри офіційні заяви про відсутність дефіциту ємностей зі зберігання, тиск на ціни й надалі чинить насичення локального ринку пропозицією зерна врожаю-2022 на тлі нестачі елеваторних потужностей і дорожнечі їхніх послуг, а також необхідності поступової реалізації збіжжя, що перебуває в альтернативних пристосуваннях з обмеженим періодом зберігання. До того ж, за підрахунками KSE та Мінагрополітики, через війну Україна вже втратила елеваторних потужностей об’ємом майже 10 млн тонн», – пояснила експертка.

Також вона зазначила послаблення попиту на українську зернову європейських імпортерів, що також сприяло збереженню знижувального цінового тренду. Проте пожвавлення закупівель кукурудзи трейдерами в портах Великої Одеси на тлі пролонгації «зернової угоди» ще на 120 днів надало деяку підтримку ціновій ситуації.

«Крім того, через сформовані низькі ціни на локальному ринку, погодний чинник, зумовлені війною складнощі з проведенням польових робіт і з пальним (його нестача і висока вартість) перспектива перезимівлі великої частки кукурудзи у полях України стає все більш імовірною. Наразі, за оперативними даними зібрано лише 50% зернової. Все це перешкоджає більш стрімкому зниженню цін. Також не варто забувати про втрату врожаю в ЄС через посуху. Проте логістичне навантаження на найближчі місяці вже майже розписано, а укладати контракти на більш віддалені періоди ризикують не всі», – зазначила А. Танська.

Зокрема, за підсумками минулого тижня ціни імпортерів на фуражну кукурудзу із поставкою у грудні на кордоні з Польщею, Румунією, Словаччиною і Угорщиною знизилися до відповідно 205-220, 220-230, 215-240 і 225-240 євро/т DAP, а в порту Констанца – до 250-275 євро/т CIF.

В Україні запустили 6 інвестиційних проектів з агропереробки від Національної інвестиційної ради

Національна інвестиційна рада при президентові України запустила шість проектів з агропереробки для виробництва етанолу, лимонної кислоти, глюкози, фруктози, біодизелю та дріжджів.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю АgroPolit.com заявила секретар Національної інвестиційної ради при президентові України Галина Янченко, пише agropolit.com.

«Якщо говоримо про економічний ефект для країни та привабливість для інвестора, то потрібно робити фокус саме на глибоку переробку. Оскільки наші дослідження ще восени минулого року показали усі цифри. Саме максимально глибока переробка (біопереробка) дасть значний економічний ефект для країни та високорентабельний бізнес для інвестора», – сказала вона.

Експерт зазначила, що ціль проектів – переробляти нашу сировину (кукурудзу, пшеницю, сою, ріпак тощо) в продукцію з високою доданою вартістю.

«Ідеться про такі продукти як: паливний етанол (біоетанол), біодизель, лимонна кислота, молочна кислота, глюкозно-фруктозні сиропи, дріжджові екстракти тощо», – сказала Янченко

За її словами, ці всі продукти які мають в рази вище додану вартість, аніж сировина та дають середньорічний приріст (CAGR – англ. Compound annual growth rate) від 4.5% до 10% протягом 12-15 років.

Термін реєстрації заяв аграріїв на отримання держдопомоги подовження до 30 листопада

Урядом прийнято рішення про подовження до 30 листопада поточного року терміну реєстрації заяв аграріїв у Державному аграрному реєстрі на отримання державної допомоги, збільшивши при цьому (на 100 млн гривень) загальний обсяг підтримки фермерів та інших виробників сільськогосподарської продукції.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики, пише agro-business.com.ua.

«З 1 вересня 2022 року, тобто початку реалізації програми, у Державному аграрному реєстрі, наказом Мінагрополітики затверджено до виплат 13 960 заявок, що дозволило розподілити майже мільярд гривень протягом одного місяця», – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що кількість бажаючих учасників програми постійно зростає і наразі становить понад 33 тисячі потенційних отримувачів державної підтримки. Відтак, прийняте рішення дозволить більшій кількості сільгосптоваровиробників отримати кошти.

Кошти, що надаються в рамках програм допомоги Європейського Союзу на підтримку суб’єктів господарювання агропромислового комплексу, використовуються за напрямами:

• бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 гектар) для провадження сільськогосподарської діяльності;

• спеціальна бюджетна дотація за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності.

Нагадується, що учасниками програми можуть бути лише ті виробники сільськогосподарської продукції, котрі зареєстровані у Державному аграрному реєстрі та відповідають її критеріям. Адже розподіл підтримки відбуватиметься лише онлайн через ДАР.

За умовами програми, безповоротну допомогу можуть отримати аграрії, які мають від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів. Перші можуть отримати – 3100 грн на один гектар оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення, але не більше 372 тис. гривень. Другі – 5300 грн на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача, але не більше 530 тис. гривень.

Важливо! Можливість подання заявок відновиться після того, як набере чинності відповідна постанова. Потенційним заявникам радять перевіряти інформацію в ДАР.

Осіння посівна-2022: в Україні ще триває сівба озимих зернових культур

Сільгосптоваровиробники продовжують сівбу озимих зернових культур, яких посіяно 4,4 млн га, або 94% до прогнозу.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Так, у розрізі культур, посіяно:

• пшениці – 3,8 млн га, або 94%;

• ячменю – посіяно 613 тис. га, або 91%;

• жита – посіяно 79,2 тис. га, або 93%.

За попередній тиждень посіяно 61 тис. га озимих на зерно.

Лідерами по сівбі пшениці є Одещина, Полтавщина та Хмельниччина. Жита найбільше посіяли на Рівненщині, а ячменю – на Одещині.

Аграрії Вінниччини, Волині, Київщини, Полтавщини, Тернопільщини та Буковини завершили сівбу озимих зернових культур, близькі до завершення Житомирщини, Хмельниччини, Кіровоградщини, Львівщини та Чернігівщини.

Сільгосптоваровиробники всіх областей України завершили сівбу озимого ріпаку, якого посіяно 999 тис. га, або 104% до прогнозу.

Жнива-2022: аграрії Миколаївщини першими завершили збирання цьогорічного урожаю

Станом на 17 листопада збирання зернових та зернобобових культур в Україні проведено на площі 9 млн га (81%) при врожайності 43,4 ц/га, намолочено 39,1 млн тонн зерна.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Так, у розрізі культур, зібрано:

• пшениці обмолочено 4,7 млн га (100%), при врожайності 41,2 ц/га намолочено 19,4 млн тонн;

• ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), при врожайності 35,1 ц/га намолочено 5,6 млн тонн;

• гороху обмолочено 111,5 тис. га (100%), при врожайності 23,4 ц/га намолочено 261 тис. тонн;

• кукурудзи на зерно обмолочено 2,1 млн га (50%), при врожайності 58,1 ц/га намолочено 12,3 млн тонн;

• гречки обмолочено 115 тис. га (98%), при врожайності 13,7 ц/га намолочено 156 тис. тонн;

• проса обмолочено 42,6 тис. га (95%), при врожайності 23,1 ц/га намолочено 98 тис. тонн.

Крім того, збирання соняшника проведено на площі 4,5 млн га, (96%) намолочено 9,8 млн тонн насіння при врожайності 21,7 ц/га.

Сою зібрали на площі 1,5 млн га, (97%) намолочено 3,6 млн тонн при врожайності 24 ц/га.

Збір ріпаку завершений на площі 1,1 млн га, (100%) намолочено 3,2 млн тонн насіння при врожайності 28,9 ц/га.

Цукрових буряків викопано на площі 161 тис. га, (90%) накопано 7,9 млн тонн солодких коренів при врожайності 494 ц/га.

Аграрії Миколаївщини першими завершили збирання цьогорічного урожаю всіх сільськогосподарських культур, намолотивши майже 2 млн тонн зернових та зернобобових. Однак лідерами є Вінниччина та Кіровоградщина, там намолотили більше 3 млн тонн зерна кожна.

Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Хмельниччини – 64,8 ц/га.