Агровісник від 20 вересня

Експорт через порти Чорного моря підтримує ціни на ріпак в Україні

Закупівельні ціни на ріпак в портах України залишаються доволі високими, незважаючи на зниження котирувань на світових біржах та цін попиту з боку європейських споживачів.

Про це повідомляє Електрона зернова біржа України, пише agravery.com.

Міжнародні трейдери збільшили обсяги закупівель в портах Одеси та Чорноморська, внаслідок чого закупівельні ціни на ріпак виросли до 17000-17500 грн/т або 475-480 дол. США/т з доставкою в порт. Тоді як ціни попиту з поставкою на DAP Польща, Румунія чи Болгарія протягом тижня знизилися до 530-550 дол. США/т.

Сезонне збільшення пропозицій ріпаку на європейському ринку та підвищення прогнозу виробництва в ЄС експертами Strategie Grains посилюють тиск на ціни, особливо з огляду на активний імпорт на початку сезону.

У 2022/23 МР станом на 11 вересня ЄС імпортував 1,16 млн т ріпаку, що на 40% перевищує торішні темпи.

Листопадові ф'ючерси на паризькій MATIF з початку тижня впали ще на 2,7% до 581,75 євро/т або 582,11 дол. США/т, втративши за місяць 8,7% та практично відповідають торішньому рівню 587 євро/т або 693,2 дол. США/т. Проте доларова ціна значно нижча внаслідок падіння курсу євро, що негативно вплине на перспективи канадських експортерів.

Статистичне бюро Канади 14 вересня знизило прогноз виробництва каноли в країні у 2022 р. з 19,5 до 19,1 млн т, але підвищило прогноз на 2021 р. з 12,8 до 13,8 млн т, що дещо пом'якшить ситуацію.

Листопадові ф'ючерси на канолу на біржі у Вінніпезі протягом тижня знизилися з 800 CAD/т до 786 CAD/т або 594 дол. США/т (-3,7% за місяць), тоді як рік тому вони сягали 875,7 CAD/т або 690,3 дол. США/т (на 15.09.2021 р.).

Обсяг світової пропозиції ріпаку у порівнянні з неврожайним 2021 роком значно виріс, тому різниця між цінами на ріпак та сою скоротилася з 50% до 14%.

У поточному сезоні ціни на ріпак залежатимуть від ринку сої, що залишається під тиском зниження врожаю у США. На котирування впливатимуть і ціни на нафту, які для марки Brent знизилися на 3% до 91 $/барель.

Проте в Україні попит на ріпак з боку експортерів залишиться стабільним, з огляду на високу маржу торгівлі, тому закупівельні ціни істотно не знизяться.

Зараз погода в Україні сприяє сівбі озимого ріпаку, і станом на 12 вересня ним засіяно 841 тис га або 87% від запланованих площ у порівнянні з 1,16 млн га у 2021 р.

Українські аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим, – Висоцький

Через складну логістику зернових, сільське господарство переорієнтовується, фермери все більше роблять ставку на олійні культури.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький для видання DW, передає прес-служба Мінагрополітики, пише agro-business.com.ua.

«Війна змушує нас шукати альтернативні та нестандартні рішення для експорту української агропродукції. Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту рослинної олії. Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті рослинної олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність – до двох мільйонів тонн олії на рік», – зазначив перший заступник міністра.

Як підкреслив Тарас Висоцький, такої лінії немає ніде в світі. Новий транспортний коридор має запрацювати вже наступного року.

Він зазначив, що українські аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже наразі не зрозуміло, як буде діяти надалі «зернова угода», укладена в липні за посередництва ООН і Туреччини. Тому аграрії все більше сіють ріпак, який, соняшник і сою.

«Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно відповідатиме минулорічній. Ріпак уже посіяно на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури», – підкреслив Тарас Висоцький.

У семи областях України розпочато посів озимої пшениці, жита, ячменю та ріпаку. Проте Мінагрополітики очікує, що цієї осені аграрії скоротять посівні площі зернових на 25-35%.

«У випадку з житом скорочення площ очікувати не варто, тому що вирощування орієнтоване на внутрішній український ринок. Однак інша ситуація з озимою пшеницею та ячменем. Через блокаду портів ще залишилися запаси минулорічного врожаю», – сказав Тарас Висоцький.

Дощі у вересні припинили розвиток ґрунтової засухи

Дощі останніх днів першої декади вересня на більшості площ кардинально покращили ситуацію, розвиток ґрунтової засухи в Україні припинився, повідомили в Укргідрометеоцентрі.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на АПК-Інформ.

Як зазначили експерти, у звітний період відбулося суттєве поповнення вологозапасів, у тому числі й у південних областях, склалися сприятливі умови для вчасної сівби озимих зернових культур.

«Агрометеорологічні умови для завершення вегетації пізніх культур та початку росту і розвитку посіяного озимого ріпаку на території країни складалися неоднорідно. Вони були цілком задовільними для збирання врожаю пізніх та технічних культур, підготовки площ під сівбу озимини, накопичення цукрів у плодах та коренеплодах», – вказали в Укргідрометеоцентрі.

Згідно з оглядом, накопичення продуктивних вологозапасів у ґрунті під сівбу озимих культур урожаю 2023 р. в більшості днів відбувалося незадовільно через дефіцит опадів. На багатьох площах, де 0-10 см шар ґрунту був повністю сухий, а в орному шарі містилося 1-5 мм продуктивної вологи, складалися критично несприятливі умови зволоження для сівби озимини.

Виробники ягід у Грузії використовують мобільний холодильник, який працює на енергії сонця

Швидке охолодження ягоди відразу після збирання – один із ключових етапів післязбирального доопрацювання, який гарантує якість ягід протягом максимального часу після збирання. Але не всі фермери можуть собі дозволити холодильник через невеликий обсяг виробництва або відсутність джерела електроенергії поблизу насаджень.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на EastFruit.

Грузинська асоціація виробників ягід (Georgian berry growers association) знайшла вихід зі становища та запропонувала своїм членам використовувати мобільний холодильник на базі мікроавтобуса, який працює на енергії сонця. Інновацію було представлено на Ягідному Форумі-2022, який пройшов у Батумі 14-15 вересня.

Сонячні панелі забезпечують електрикою заряджання акумуляторів. Постійна напруга, що подається від інвертора, забезпечує досягнення заданих температур в холодильній камері, здатної автономно працювати в діапазоні від -2 до +4 градуси протягом 1-1,5 годин. У вимкненому режимі камера продовжує тримати температуру протягом 5 годин.

Спеціальні вентилятори забезпечують попереднє охолодження, перешкоджають утворенню конденсату, що дозволяє зберегти товарний вигляд та якість ягоди. Якщо ягоди почали збирати на світанку і сонце ще не вийшло, можна підготуватися і підзарядити акумулятори від звичайної електрики, і включити холодильник, а потім вже на полі переключити систему охолодження на сонячні панелі, так як система гібридна.

Переобладнаний мікроавтобус містить 500-600 кг ягоди одночасно. У 2021 році мобільний холодильник обслуговував 3 фермери і перевіз 2 т ягоди за сезон, а в 2022 році вже 6 фермерів скористалися послугами для транспортування 8 т малини та ожини до місцевих супермаркетів.

За словами директора Асоціації Елісо Гвініашвілі, вартість мобільного холодильника залежить від обраної моделі обладнання, його потужності та габаритів.

«Вартість моделі, яку ми виробляємо, становить 8500 дол. США. З них 60% – це вартість охолоджувальної системи, яка працює на сонячних панелях. Дане рішення замінює машину-рефрижератор, прекулер та холодильний склад для малих фермерів та відмінно виконує свою функцію. Розширення парку таких холодильників дозволить членам Асоціації ефективно налагодити дистрибуцію суниці, малини та ожини на місцевому ринку».

Жнива-2022: в Україні зібрали 26 млн тонн нового врожаю

Станом на 15 вересня 2022 року збирання зернових та зернобобових культур в Україні проведено на площі 6 млн 770 тис га (61%) при врожайності 38,4 ц/га, намолочено 26 млн тонн зерна.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Так, станом на звітну дату, у розрізі культур зібрано:

• пшениці обмолочено 4,7 млн га (99%), при врожайності 41,0 ц/га намолочено 19,2 млн тонн;

• ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), при врожайності 34,7 ц/га намолочено 5,5 млн тонн;

• гороху обмолочено 109,4 тис. га (98%), при врожайності 22,9 ц/га намолочено 250,7 тис. тонн;

• кукурудзи на зерно обмолочено 12,2 тис. га (0,3%), при врожайності 52,3 ц/га намолочено 63,7 тис. тонн;

• гречки обмолочено 40,5 тис. га (34%), при врожайності 14,4 ц/га намолочено 58,5 тис. тонн;

• проса обмолочено 25,9 тис. га (58%), при врожайності 22,7 ц/га намолочено 58,6 тис. тонн.

Крім того, триває збирання соняшника та сої. Соняшник аграрії зібрали на площі 478 тис. га,(10%), намолотили 924 тис. тонн насіння при врожайності 19,3 ц/га. Збір сої проведено на площі 71,5 тис. га, (5%) намолочено 172 тис. тонн при врожайності 24,1 ц/га.

Збирання ріпаку завершено – на площі 1 млн 92 тис. га, (100%) намолочено 3,1 млн тонн насіння при врожайності 28,6 ц/га.

Вже другий тиждень триває копання цукрових буряків, вже накопано 334 тис. тонн солодких коренів при врожайності 537 ц/га, площа – 6,2 тис. га, (3,5%).