Агровісник від 05 липня

Україна у червні збільшила експорт агропродукції на 30%

За червень 2022 року Україні вдалося експортувати 2,7 млн тонн продукції АПК альтернативними шляхами через блокування морських портів російськими військами. Це на 30% більше, ніж в травні.

Про це повідомляє УКАБ, пише agro-business.com.ua.

Щодо структури експорту цієї продукції в червні, то вона виглядала наступним чином:

зернові культури: 1,4 млн тонн (кукурудза – 86%, пшениця – 10%, ячмінь – 3%). Приріст до показника минулого місяця: +23%;

олійних культур – 642,5 тис. тонн (насіння соняшнику – 84%, сої – 14%, ріпаку – 2%). Приріст: +52%.

рослинні олії – 298,5 тис. тонн (соняшникова олія – 94%, соєва – 6%). Приріст: +45%.

макухи після вилучення рослинних олій – 139,1 тис. тонн (соняшникова – 81%, соєва – 19%). Приріст: +20%.

Експерти відзначають, що найбільші темпи приросту демонструють олійні культури, а точніше насіння соняшнику.

«Для українського ринку насіння соняшнику ніколи не було експортно орієнтованою культурою. Практично весь обсяг перероблявся в Україні, а тоді вже експортувалася соняшникова олія. Ситуація зараз змінилася і почав зростати саме експорт насіння», – йдеться у повідомленні.

Стосовно географії експорту, то вона суттєво змінилася з початку війни. Якщо до війни основними покупцями української продукції були Китай, Індія, Нідерланди та Єгипет. Зараз основними країнами-покупцями продукції АПК є європейські країни, які поруч знаходяться з Україною: Румунія, Польща, Болгарія, а також Туреччина.

«Хоча з кожним місяцем обсяги експорту альтернативними шляхами зростають, однак темпи все ще залишаються низькими та не можуть замінити морські шляхи. Тому експорту агропромислової продукції необхідно надавати пріоритет при здійсненні відвантажень не морськими шляхами, щоб вберегти такий важливий напрямок економіки України, доки не розблоковані морські порти. Без налагодження експорту всієї виробленої продукції в аграріїв не буде достатньо коштів як для збору вже посіяних культур, а тим паче для наступної посівної 2023 року», – додали експерти УКАБ.

Протягом 2021/22 маркетингового року Україна експортувала 61,52 млн тонн зернових та олійних культур загальною вартістю 22,2 млрд дол. США.

Земельна реформа: за рік українці продали землі на 7 млрд грн

За рік функціонування в Україні ринку громадяни уклали понад 105 тис. земельних угод. Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич, пише agropolit.com.

«За рік роботи ринку землі в Україні укладено понад 105 тисяч правочинів. Це не тільки договори купівлі-продажу земель, а й дарування та довічне утримання», – сказав він.

Було укладено 88 тисяч угод купівлі-продажу на суму понад 7 млрд грн.

За словами Дмитрасевича, до 24 лютого було укладено понад 102 тисячі земельних угод й відчужено близько 245 тис. га сільськогосподарських земель (при цьому загальна площа таких земель становить 32,5 млн га).

Бачимо, що ці цифри не є високими. Ми розуміємо, що реформа пішла стримано», – зауважив замміністра.

За його даними, середньозважена ціна гектара на сьогодні становить 37,9 тис. грн – це, у середньому, на 30% перевищує стартову ціну.

Очікувалося, що протягом 2022 року вартість землі внаслідок відкриття ринку збільшиться ще до 15%, однак, на жаль, війна вносить свої корективи», – додав заступник міністра.

Він також наголосив, що через війну майже три місяці не працювала низка реєстрів, однак із відновленням їхньої роботи пожвавився і земельний ринок: упродовж першого тижня після відновлення роботи реєстрів було укладено 300 земельних угод, за другий – 900 угод, за третій – майже 1700 угод.

Світове виробництво сої та ріпаку може зрости до нових рекордів – прогноз

Згідно з червневим прогнозом аналітиків Oil World, світове виробництво ключових олійних культур – сої та ріпаку – у 2022/23 МР може збільшитися до нових рекордних значень – до 385,1 млн тонн та 72,8 млн тонн відповідно.

Про це повідомляє АПК-Інформ, пише agravery.com.

Зокрема, аналітики прогнозують збільшення світового виробництва соєвих бобів в 2022/23 МР на 34 млн тонн у порівнянні з показником поточного сезону за умови сприятливих погодних умов в основних країнах-виробниках олійної.

Так, в США валовий збір сої прогнозується на рівні 125,7 млн тонн (+5 млн тонн на рік), в Бразилії – 144 (+18) млн тонн, Аргентині – 45 (+3,2) млн тонн, Парагваї – 10 (+6) млн тонн, КНР – 18,2 (+1,8) млн тонн.

Окрім цього, аналітики прогнозують збільшення світової переробки соєвих бобів в 2022/23 МР до 323,8 млн тонн порівняно з 318,26 млн тонн в 2021/22 МР.

Кінцеві запаси соєвих бобів в майбутньому МР можуть збільшитися на 12,3 млн тонн до 98 млн тонн.

Світове виробництво ріпаку в 2022/23 МР може зрости за рахунок відновлення урожаю олійної в Канаді – до 19,6 млн тонн порівняно з 12,6 млн тонн в 2021/22 МР, а також збільшення валового збору в ЄС – до 18,62 (17,39) млн тонн. Однак, в Австралії врожай може знизитися до 6,5 (7) млн тонн, в Індії – до 10,1 (10,3) млн тонн, в Україні – до 2,6 (3,13) млн тонн.

Обсяги світової переробки ріпаку в майбутньому сезоні можуть зрости до 68,1 млн тонн проти 64 млн тонн у поточному МР, а запаси – до 7,55 (5,33) млн тонн.

Жнива-2022: в Україні розпочалось збирання ріпаку

В Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

На даний час збір урожаю проведено на площі 131,5 тис. га (1%) при врожайності 22,3 ц/га, намолочено 293,8 тис. тонн зерна нового врожаю в т.ч.:

озимого ячменю обмолочено 106 тис. га при врожайності 23,5 ц/га намолочено 248,4 тис. тонн;

озимої пшениці обмолочено 21,8 тис. га, при врожайності 18,1 ц/га намолочено 39,4 тис. тонн;

гороху обмолочено 3,8 тис. га, при врожайності 5.2 ц/га намолочено 1.95 тис. тонн;

Крім того сільгосптоваровиробники Одещини розпочали збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 1 тис. га, намолочено 1,4 тис. тонн насіння.

Борщ визнали нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО

Український борщ (елемент «Культура приготування українського борщу») внесений до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомила Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України на сторінці у Facebook, пише agro-business.com.ua.

«Рішення ухвалили 1 липня на п’ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО», – говориться у повідомленні відомства.

Члени Комітету в рішенні відзначили, що український борщ виконує функцію соціальної інтеграції та згуртованості, яка служить об'єднанню народу України, незалежно від віку, статі чи походження, додали у Держспецзв’язку.

«У березні минулого року Міністерство закордонних справ України внесло на розгляд ЮНЕСКО, підготовлене експертами Мариною Соботюк та Євгеном Клопотенко разом з Міністерством культури та інформаційної політики України номінаційне досьє щодо українського елементу "Культура приготування Українського Борщу" до репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства», – нагадала Еміне Джапарова, заступниця міністра закордонних справ на своїй сторінці у Facebook.

Вона додала, що за правилами ЮНЕСКО, номінація була включена в чергу на розгляд у 2023 році.

«Проте, розпочата росією війна проти України за оцінками Організації створила загрозу цьому об’єкту культурної спадщини і було прийнято рішення розглянути українську номінацію на включення до іншого переліку – Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони», – підкреслила Еміне Джапарова.

Вона зауважила, що це безпрецедентна практика для ЮНЕСКО коли номінація, яка включена до черги Репрезентативного списку розглядатиметься у надтерміновому порядку та буде включена до іншого Списку Організації.