Агровісник від 31 травня

Укрзалізниця та польський перевізник розглядають нестандартні варіанти для транспортування зерна

Укрзалізниця та найбільший польський перевізник PKP Cargo під час онлайн-наради 26 травня обговорили питання використання нестандартних варіантів для транспортування зерна, передає Rail.insider, пише agravery.com.

Йшлося передусім про використання для доправлення агропродукції не традиційних вагонів-зерновозів, а іншого рухомого складу. Зокрема, представник польського перевізника PKP Cargo Станіслав Войтович пояснив, що у Польщі наразі бракує зерновозів, призначених для курсування євроколією. Тож запропонував розглянути для транспортування піввагони, у яких можна розміщувати біг-беги із зерновими вантажами.

Про можливість організації таких перевезень повідомив і президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов. Головне, за його словами, узгодити транспортування із приймаючою стороною. “Якщо ми привеземо біг-беги у порт Гданськ, чи зможуть вони їх прийняти”, – зауважив він.

Тож залізничники домовилися розглянути можливість таких перевезень за заявками вантажовідправників, для збільшення транспортування зернових.

Також під час зустрічі йшлося про нестачу перевантажувальних потужностей на кордоні з Польщею. Одним із варіантів вирішення проблеми може стати використання мобільних комплексів для перевантаження зерна.

Окрім того, Станіслав Войтович повідомив про те, що на прикордонному переході Мостиська ІІ – Медика польська ветеринарна служба розпочала цілодобову роботу.

Президент підписав Закон щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції

25 травня 2022 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану» від 12 травня 2022 року №2246-IX.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Вказаний Закон покликаний максимально спростити вимоги з боку держави для ведення сільського господарства в умовах воєнного стану та зменшення бюрократичного навантаження на аграрний бізнес.

Зміни, які дасть документ:

• на період війни та протягом 90 днів з дня завершення спрощується держреєстрація пестицидів і агрохімікатів. Розширюється перелік добрив, які можуть ввозитись без держреєстрації;

• можливість ввезення в Україну здорових племінних тварин транзитом через території, де фіксуються випадки небезпечних хвороб тварин;

• оформлення фітосанітарного сертифіката в електронній формі. Розширюється перелік суб’єктів, які можуть відбирати зразки та проводити фітосанітарну експертизу. На період війни фітосанітарний сертифікат в Україні діє 30 днів;

• дозволяється відбирати зразки фахівцям приватних лабораторій та агрономам-інспекторам.

Для виробників органічної продукції закон дозволить до 1 липня 2024 року:

• реалізовувати органічну продукцію з іноземними сертифікатами для українських виробників, які не включені до Реєстру операторів;

• за іноземними стандартами можуть отримувати держпідтримку;

• до 1 січня 2024 виробникам, які працювали за стандартами ЄС, дають змогу перейти на українські стандарти виробництва без додаткового перехідного періоду, якщо вони сертифікуються в рамках одного і того органу сертифікації.

Євросоюз скасував мито на весь український експорт

24 травня Рада Євросоюзу ухвалила тимчасову лібералізацію торгівлі та інші торгові поступки щодо певних українських товарів: протягом року ввізне мито на весь український експорт до країн Європейського Союзу не сплачуватиметься.

Про це йдеться у пресрелізі європейського відомства, пише agropolit.com.

«Це означає, що протягом одного року ввізне мито на весь український експорт у Європейський Союз не платитиметься. Завдяки цим заходам ЄС зможе істотно підтримати економіку України. Неспровокована та невиправдана загарбницька війна росії проти України мала руйнівний вплив на виробничі потужності країни, транспортну інфраструктуру та її вихід до Чорного моря, а також на її ширші можливості торгівлі з рештою світу. Не можна недооцінювати наслідки як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні, з точки зору впливу на продовольчу безпеку», – ідеться у повідомленні.

Відповідно до рішення ЄС, на рік призупиняються:

• усі тарифи згідно з Розділом IV Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, встановлені Поглибленою та всеохопною зоною вільної торгівлі (ПВЗВТ), які ще не були лібералізовані. Призупинення охоплює, зокрема: промислову продукцію, що підлягає поступовому скасуванню до кінця 2022 року; фрукти та овочі, що підлягають системі вхідних цін, а також сільськогосподарську продукцію та перероблену сільськогосподарську продукцію, що підлягають тарифним квотам;

• стягнення антидемпінгових мит на імпорт з України;

• застосування загальних правил імпорту щодо імпорту походженням з України.

Євросоюз – найважливіший торговий партнер України, на частку якого у 2021 році припадало понад 40% із загального обсягу торгівлі товарами. У свою чергу Україна була 15 найбільшим торговим партнером ЄС, на частку якого припадало близько 1,2% із загального обсягу торгівлі ЄС.

Посівна-2022: cівба ярих зернових та зернобобових культур завершена на 78% від показників минулого року

Посівна в Україні продовжуються, ярої пшениці посіяно 98,5 % від показників минулого року, 95% площ прогнозованих під ярий ріпак, вже засіяно. Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Полтавська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області закінчили посівну ярої пшениці. В цілому сівба ярих зернових та зернобобових культур завершена на 78% від показників минулого року.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Вінницька, Волинська, Житомирська, Київська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області збільшили площі посіву ярої пшениці від 5% до 10%.

На 26.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 158,5 тис. га, що на 2 757,8 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).

За даними структурних підрозділів сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Так всіма категоріями господарств посіяно:

• ярої пшениці 189,3 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно
  
  175,4 тис. га.);

• ярого ячменю 928,4 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно
  
  1 337 тис. га.);

• ярого ріпаку 31,7 тис. га. (всього посіяно у 2021 році 33,2 тис. га.);

• вівса 156,9 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно
  
  177,9 тис. га.);

• гороху 125,9 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно
  
  231,1 тис. га.);

• гречки 57,7 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно
  
  51,3 тис. га.);

• проса 41,3 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 78,1 тис. га.);

• кукурудзи 4 405 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно
  
  5 140,1 тис. га.);

• цукрових буряків 182,1 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 224,7 тис. га.);

• соняшника 4 267,9 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно
  
  6 123,4 тис. га.);

• сої 1 151,7 тис. га. (за цей період в 2021 році було посіяно 1 219,2 тис. га.);

• картоплі 1 106,9 тис. га. (всього посаджено у 2021 році 1 283,1 тис. га.).

За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:

• озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, що 0,3 млн га менше від показника 2021 року;

• жита посіяно 109 тис. га, або на 63 тис. га менше;

• ячменю посіяно 969 млн га, що на 163 тис. га менше.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.