Агровісник від 24 травня

Експорт зерна: Литва та Велика Британія розглядають можливість організації морського конвою

Литва запропонувала створення військово-морської коаліції для зняття російської блокади з українського експорту зерна через Чорне море.

Про це 23 травня заявив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, запропонувавши план під час переговорів у Лондоні з британською колегою Ліз Трасс, повідомляє Європейська правда з посиланням на The Guardian, пише agro-business.com.ua.

«Часу дуже мало. Ми наближаємося до нового врожаю, і немає іншого практичного шляху експорту зерна, окрім як через чорноморський порт Одеса. Немає можливості зберігати це зерно і немає іншого адекватного альтернативного шляху. Вкрай важливо показати вразливим країнам, що ми готові вжити заходів, необхідних для того, щоб нагодувати світ», – сказав Г. Ландсбергіс.

При цьому він припустив, що військово-морська операція із супроводу (не під егідою НАТО) могла б захистити кораблі із зерном, коли вони прямують через Чорне море та повз російські військові кораблі. Крім Британії, необхідний захист могли б забезпечити країни, які постраждають від потенційної втрати зерна, такі як Єгипет.

Також план Литви вимагатиме розмінування частин Чорного моря для забезпечення безпечного проходу, а також угоди з Туреччиною, яка охороняє вхід до Чорного моря.

«Це буде невійськова гуманітарна місія, і її не можна порівнювати з безпольотною зоною. У цьому починанні використовуватимуться військові кораблі чи літаки або й те й інше, щоб гарантувати, що постачання зерна може безпечно залишити Одесу та дістатися Босфору без втручання Росії. Нам буде потрібна коаліція охочих – країн, які мають значну військово-морську міць, для захисту судноплавних шляхів, і країн, які від цього страждають», – пояснив міністр.

Зі свого боку Л. Трасс зазначила, що Британія хотіла б, щоб її військово-морські кораблі приєдналися до ескорту, якщо вдасться вирішити практичні питання, включаючи розмінування та надання Україні більшої дальності зброї для захисту портів від нападу Росії.

«Британія обговорює з союзниками цей план, і для його активації, ймовірно, буде потрібна згода США», – додала вона.

Запрацювала електронна платформа для фіксації збитків завданих аграріям російськими окупантами

В Україні запрацювала електрона платформа для фіксації та документації завданих збитків та шкоди аграріям російським повномасштабним вторгненням.

Про це повідомляють в Українському Клубі Аграрного бізнесу, пише agravery.com.

Зібрана інформація буде передаватись для опрацювання органами державної влади та подальшого відшкодування та компенсацій.

«24 лютого о 5 ранку життя кожного українця розділилося на «до» і «після». Війна поставила під загрозу, зокрема продовольчу безпеку світу. Російські війська цілеспрямовано мінують поля, викрадають та підривають сільськогосподарську техніку, знищують об’єкти аграрної інфраструктури. Оцінка завданих збитків – це важливий етап в подальшій відбудові аграрного потенціалу нашої держави», – повідомляється на сайті платформи.

Тому асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України створила електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України.

Водночас, генеральний директор УКАБ Роман Сластьон закликав представників аграрного бізнесу долучатися до цієї платформи, оскільки це створить більше можливостей для лобіювання та проведення адвокації необхідності компенсацій збитків для агросектору з тієї суми компенсацій чи репарацій, на які може розраховувати Україна.

ЄС рекордно збільшує імпорт та переробку соняшнику

Обсяг імпорту насіння соняшнику країнами Євросоюзу перевищує прогнози, в зв’язку з чим у квітні-липні його переробка може збільшитися на 1,3-1,4 млн т на рік (8,1 млн т в аналогічний період 2021 р.).

Про це повідомляє apk-inform.com, пише agronews.ua.

Найбільший приріст обсягів переробки соняшнику серед країн ЄС очікується в Румунії, Угорщині, Франції, Іспанії та Болгарії.

За оцінками експертів, у березні Євросоюз імпортував 100 тис. т соняшнику, що є найвищим показником за останні 15 місяців порівняно з 40 тис. т у лютому та 27 тис. т у березні минулого року. Основний обсяг було поставлено з Молдови (75 тис. т) та України (14 тис. т).

Варто зазначити, що обсяг експорту соняшнику з України в квітні досяг 105 тис. т, переважна більшість якого була поставлена до ЄС, а в травні високі обсяги відвантажень з України можуть зберегтися. Окрім цього, аналітики очікують, що в квітні-липні поточного року в ЄС може бути імпортовано близько 120-130 тис. т соняшнику з Аргентини.

Загалом від початку поточного МР (серпень-березень) Євросоюз імпортував 413 тис. т соняшнику, що значно нижче за показник в аналогічний період минулого МР (710 тис. т).

Посівна-2022: в Україні засіяли 188,6 тис. га ярої пшениці

Посівна в Україні продовжуються. У загальному результаті майже 98% площ прогнозованих під яру пшеницю вже засіяно.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області закінчили посівну ярої пшениці. В цілому сівба ярих зернових та зернобобових завершена на 75% від показників минулого року.

Станом на 19.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 158,4 тис. га, що на 2 757,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).

За оперативними даними сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Сівба ярої пшениці за показникми до попереднього року складає 98%.

Так всіма категоріями господарств посіяно:

• ярої пшениці 188,6 тис. га;

• ярого ячменю 927,5 тис. га;

• ярого ріпаку 28,4 тис. га;

• вівса 156,8 тис. га;

• гороху 124,8 тис. га;

• гречки 37,4 тис. га;

• проса 32,1 тис. га;

• кукурудзи 4 170,2 тис. га;

• цукрових буряків 182 тис. га;

• соняшника 3 940,3 тис.;

• сої 982,7 тис. га;

• картоплі 1 074,6 тис. га.

За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.: 

• озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га,

• ячменю посіяно 969 млн га.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.