Агровісник від 17 травня

Польща спростила перетин кордону для українських вантажів із зерновими

16 травня у Варшаві міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський та віцепрем'єр-міністр, міністр сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі Генрік Ковальчик підписали спільну заяву, яка зафіксувала результати переговорів сторін щодо спрощення експорту українського зерна.

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики України, пише agravery.com.

У спільній заяві сторони зафіксували, зокрема:

• перегляд польською стороною вимог до ветеринарного контролю транзитних вантажів із зерном з України, що забезпечить можливість здійснення транзиту зерна у всіх пунктах пропуску на державному кордоні Польщі та України;

• забезпечення можливості транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата – Рава Руська, Медика – Шегіні, Кросьценко – Смільниця;

• збільшення кількості польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах до 19 осіб;

• роботу польських інспекторів у режимі 24/7 у найбільш завантажених пунктах.

«У спільній заяві ми з польською стороною закріпили результати нашої кількатижневої роботи. Заходи, передбачені заявою, дозволять значно спростити перетин кордону наших вантажів із зерновими та, відповідно, пришвидшити і збільшити обсяги експорту, що є пріоритетом у роботі Мінагрополітики в цей час», – зазначив М. Сольський.

Також на зустрічі окрема увага була приділена вирішенню питання транзиту через Польщу українських товарів тваринного походження категорій, які не авторизовані відповідно вимог ЄС (свинина, яловичина, баранина тощо). Компетентні органи двох країн мають напрацювати механізм безпечного та ефективного контролю за транзитом таких вантажів, а також отримати погодження Єврокомісії.

Україна може отримувати калійні добрива з Канади

Канада, так само як і ЄС, готується скасувати імпортні мита на українські товари впродовж наступних 12 місяців.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УКАБ.

Такі кроки робляться задля допомоги українській економіці через блокування морських портів росією та значного ускладнення експорту, що, в свою чергу, призводить не лише до значних втрат української економіки, а й до нестачі зернових культур та рослинних олій на світовому ринку.

Аналізуючи зовнішню торгівлю до початку війни, Україна мала незначні обсяги експортних поставок продукції АПК в Канаду, що зумовлено не лише значною територіальною віддаленістю даної країни, а й власним достатньо високим розвитком АПК.

Так, протягом 2021 року в Канаду було експортовано української продукції АПК

на 29,3 млн USD. При цьому 49 % експортної виручки становив яблучний сік, 18 % – олія соняшникова та 11 % – соєві боби.

Проте з початком військового вторгнення росії за сприянням білорусії, додаткові фактори можуть вплинути на особливості торгівлі між Україною та Канадою. Зокрема Канада є найбільшим світовим виробником та експортером калійних добрив. Ця країна виробляє близько 12 млн т даного виду добрив, займаючи таким чином 24 % світового виробництва.

В той же час, Україна імпортує калійні добрива, оскільки власне виробництво практично нерозвинене. В 2021 році в Україну було імпортовано 287,5 тис. т калійних добрив, і 69 % припадало саме на білорусь. По зрозумілим причинам, закупки з даної країни надалі здійснюватися не будуть.

Тому українським аграріям необхідно шукати альтернативних постачальників і Канада може стати одним із них. А скасування імпортних мит може стати додатковим фактором, так як підвищить конкурентоздатність української аграрної продукції на канадському ринку. Таким чином Україна зможе закуповувати калійні добрива в Канаді, в свою чергу відправляючи на тому ж транспорті свою аграрну продукцію, яка зараз в надлишку є на українському ринку.

Верховна Рада розблокувала відшкодування ПДВ для бізнесу

Верховна Рада на засіданні 12 травня ухвалила в цілому законопроект №7360 від 10.05.2022 р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії військового, надзвичайного стану”, яким повністю поновлюється робота Системи електронного адміністрування (СЕА) ПДВ.

Про це повідомляє Ярослав Железняк, пише agronews.ua.

За відповідний законопроект проголосували 276 народних депутатів. повідомив заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Желєзняк.

“Отже, можна буде без проблем реєструвати податкові накладні та рухатися до відновлення бюджетного відшкодування”, – зазначив Железняк.

За його словами, реєстрацію податкових накладних за лютий-травень 2022 року передбачено до 15 липня 2022 року.

Метою законопроекту є внесення змін до податкового законодавства та створення у період дії воєнного стану умов для належного забезпечення функціонування економіки шляхом відновлення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження податкових платежів.

Зокрема документом пропонується:

• відновити податковий обов’язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов’язки, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання податкової звітності, сплати податків;

• відновити камеральні та документальні перевірки податкової звітності;

• відновити відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету.

«Бізнес вже не перший місяць закликає відновити роботу СЕА ПДВ і поновити відшкодування, адже з початку війни це стало дуже великою проблемою для агробізнесу. Наслідком цього є відсутність значної частини обігових коштів, на які могли розраховувати підприємці, а також заниження ціни на експортовану агропродукцію на суму невідшкодування. Це негативно впливає на ситуацію з експортом продукції аграріями, яка накладається на ускладнену логістику та ряд інших проблем через війну», – зауважив заступник генерального директора УКАБ з адвокації Олег Нестеров.

Відшкодування ПДВ було припинено після запровадження у країні воєнного стану.

Посівна-2022: в Україні вже засіяли 3,3 млн га соняшника

Аграрії України, незважаючи ні на що, проводять посівну. У загальному результаті майже 90% прогнозованих під ярі культури ранньої групи площ, вже засіяно. На Волині, Вінниччині, Кіровоградщині та Дніпропетровщині засіяно ярої пшениці на 10-15% більше, від показників минулого року.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

За оперативними даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Так, станом на 12 травня, всіма категоріями господарств посіяно:

• ярої пшениці 187,5 тис. га  (2021 р. 192,1 тис. га);

• ярого ячменю 918,8 тис. га  (2021 р. 1 337 тис. га.);

• ярого ріпаку 26,7 тис. га (2021 р. 33,2 тис. га.);

• вівса 156,7 тис. га (2021 р. 177,9 тис. га.);

• гороху 123,9 тис. га  (2021 р.242,1 тис. га.);

• гречки 12,2 тис. га (2021 р. 84,0 тис. га.);

• проса 22,5 тис. га (2021 р. 78,1 тис. га.);

• кукурудзи 3 238,5 тис. га (2021 р. 5 474,8 тис. га.);

• цукрових буряків 181,4 тис. га (2021 р. 224,7 тис. га.);

• соняшника 3 290,6 тис. га (2021 р. 6 509,7 тис. га.);

• сої 728,6 тис. га (2021 р. 1 279,6 тис. га.);

• картоплі 1 013,8 тис. га ( 2021 р. 1 283,1 тис. га.).

У сільськогосподарських підприємствах проходить догляд за посівами.

За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:

• озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, що 0,3 млн га менше від показника 2021 року;

• жита посіяно 109 тис. га, або на 63 тис. га менше;

• ячменю посіяно 969 млн га, що на 163 тис. га менше.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.