Агровісник від 12 квітня

Уряд створив Координаційну раду з питань логістики в агросекторі

Кабінет міністрів України створив Координаційну раду з питань логістики в сільському господарстві.

Про це йдеться у постанові Кабміну від 9 квітня 2022 року №427.

«Координаційна рада з питань логістики в сільському господарстві є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету міністрів України, утвореним з метою опрацювання питань логістичного забезпечення функціонування транспорту та дорожнього господарства», – йдеться в документі.

Основними завданнями ради є:

• сприяння забезпеченню координації дій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих держадміністрацій у сфері розвитку транзитного потенціалу і логістики;
• підготовка пропозицій та рекомендацій щодо:
  • формування та реалізації державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, розвитку транзитного потенціалу і логістики;
  • визначення механізму підвищення якості транспортних та інформаційних технологій логістичної інфраструктури;
  • вдосконалення логістики перевезень;
  • підвищення ефективності процедур здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон;
  • скорочення витрат на міжнародні та внутрішні перевезення товарів;
  • удосконалення моніторингу міжнародних перевезень;
  • зменшення часу на транспортування товарів до пункту призначення;
  • забезпечення кваліфікованим персоналом логістичної інфраструктури;
• визначення шляхів та механізмів розв’язання проблемних питань, що виникають під час реалізації державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, розвитку транзитного потенціалу і логістики;
• удосконалення нормативно-правової бази з питань транспорту, дорожнього господарства, державної митної та податкової справи, здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон та з інших питань, що належать до компетенції ради.

Крім того, рада відповідно до покладених на неї завдань:

• проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблем у процесі реалізації державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, розвитку транзитного потенціалу і логістики;
• вивчає результати діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до її компетенції, з метою прийняття рішень щодо надання відповідних пропозицій та рекомендацій;
• проводить моніторинг стану виконання органами виконавчої влади покладених на них завдань;
• бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;
• подає Кабінетові міністрів України розроблені за результатами своєї роботи рекомендації та пропозиції, зокрема з урахуванням пропозицій підприємств, установ та організацій щодо внесення змін до актів законодавства.

ADAMA: «Держава довіряє банкам. Банки аграріям – ні.»

Регіони, які забезпечують 35% виробництва пшениці в Україні наразі під загрозою – обмеження щодо логістики, доступу до ресурсів (паливо, насіння, засоби захисту) не дають повноцінно вступати в посівну, йдеться на ucab.ua.

Сьогодні найбільшої підтримки потребують зони, що постраждали/страждають від бойових дій. Та за цих умов банки надають підтримку лише в зонах, де все спокійно. Тому, що для них це – просто «бізнес», «розширення кредитного портфеля».

Постачальники готові фінансувати аграріїв у червоній і помаранчевих зонах, але не мають гарантій держави. Банки мають гарантії держави та постачальників, але надають перевагу зеленій зоні.

«Запропонована модель фінансування з боку компанії «Адама Україна», що полягає в розподілі ризиків, де за 20% фінансування, які не покриті гарантіями Держави, може поручитися сам постачальник ТМЦ (насіння, добрива, засоби захисту рослин та інші матеріали необхідні для забезпечення посівної), на закупівлю яких передбачено надання кредиту аграрію, є перспективною та доречною в ситуації, що склалася, але наразі не збільшить «ризик-апетиту» Банку щодо окремих клієнтів у регіонах зі складною поточною ситуацією. Тобто ми попередньо не прогнозуємо збільшення об’єму фінансування», – прокоментував один з провідних комерційних банків, лідер у агрокредитуванні.

Цікаво, про яке збільшення об’єму мова? Станом на 7 квітня Донецька, Житомирська, Луганська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Чернігівська області мають нуль кредитів за «Державною програмою портфельних гарантій 80%». Нуль із 20 млрд гривень, які держава надала банкам для цієї програми!

Весь світ бачить справжній героїзм не лише ВСУ, а й аграріїв України, які попри всі виклики та загрози виходять у поля на посівну. Весь світ розраховує на пшеницю, кукурудзу з України. За прогнозами, є реальна загроза голоду в Африці та Азії цього року. Кожен має докласти максимум зусиль, щоб підтримати «аграрний фронт».

Несподівано виявилося, що під час війни банки, українські банки, просто не бажають виходити із зони комфорту.

Звертаємося до керівників фінансових установ України та закликаємо змінити своє ставлення до аграріїв. Ми всі зараз в одному човні. Ваша зона комфорту не забезпечить продовольчої безпеки у воєнний час. Якщо хтось із банківського керівництва вважає, що політика відсторонення від проблем війни допоможе просто пересидіти скрутні часи не втручаючись, то це величезна помилка, яка може призвести до катастрофи.

Cтало відомо, на які прикордонні переходи краще везти зерно

Аграрним підприємствам, які мають намір експортувати свою продукцію залізницею через західні кордони, радять уникати прикордонних переходів «Ізов», «Ужгород» та «Чоп». Адже там через перезавантаженість пунктів вантажам доведеться чекати 2-3 тижні.

Про це під час онлайн-наради повідомив заступник директора Департаменту з комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов, пише agro-business.com.ua.

Він нагадав, що наразі Україна має 12 прикордонних переходів по суходолу.

«По цих переходах зараз в середньому ми передаємо 116-120 вагонів щодоби. Але в останній час цей показник виріс до 290-300 вагонів», – зауважив Валерій Ткачов.

За його словами, серед 12-и переходів масово задіяно лише 3. Тому виникають певні проблеми із накопиченням вантажів.

Фахівець уточнив, що наразі перехід «Мостицька-2» недовантажений по зернових, олійних та шроту. На переході «Рава-Руська» також можна передавати по декілька составів із агропродукцією щодоби.

А ось перехід «Ягодин» зерновий бізнес вже опанував й наразі туди рухається близько половини вагонів із зерном від загальної кількості вантажів. Тим не менш, щодоби з «Ягодину» може відправлятися по декілька составів з агропродукцією.

Перехід «Ізов експортний» перезавантажений, на що Валерій Ткачов звернув увагу агровиробників, адже через накопичену кількість вагонів вантажі можуть стояти по три тижні.

«Перехід «Вадул-Сірет» почали відкривати для себе зерновики. Тут ми можемо передавати 4-5 составів щодоби», – констатував він.

На перехід «Дякове» рухається половина зернових вагонів із загальної кількості вантажів – він також є недозавантаженим.

Перехід «Ужгород» фахівець радить не задіювати через перезавантаження. Це ж стосується й прикордонного переходу «Чоп».

Посівна-2022: у 23 областях України розпочали посів основних ярих культур

Станом на 7 квітня прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 13,6 млн га, що на 3,2 млн га менше від показника минулого року (16,9 млн га).

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

За оперативними даними структурних підрозділів військових адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку до сівби ярих культур приступили 23 області України, окрім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Так всіма категоріями господарств посіяно:

• ярої пшениці – 113,5 тис. га;
• ярого ячменю – 550,8 тис. га;
• ярого ріпаку – 11,6 тис. га;
• вівса – 81 тис. га; гороху – 82,5 тис. га;
• гречки – 0,2 тис. га;
• проса – 0,2 тис. га;
• кукурудзи – 13,6 тис. га;
• цукрових буряків – 55,2 тис. га;
• соняшника – 108,1 тис. га;
• сої – 14,1 тис. га;
• картоплі – 43,2 тис. га.

«У сільськогосподарських підприємствах продовжується підживлення озимих сільськогосподарських культур азотними мінеральними добривами та догляд за посівами», – додають у міністерстві.

За оперативною інформацією областей посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,7 млн га. в т. ч.: озимої пшениці та тритикале посіяно – 6,5 млн га; жита – 159 тис. га; ячменю– 1 млн га.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1,02 млн га, що на 143 тис. га більше від показника 2021 року.