Агровісник від 10 лютого

Новий сезон тепличних огірків в Україні стартував у звичайні терміни

Незважаючи на подорожчання енергоресурсів, тепличні комбінати України вийшли на ринок із новим оборотом огірка.

Про це повідомляє EastFruit, пише agro-business.com.ua.

Ще на початку зими більшість представників тепличної галузі України не були впевнені у старті нового сезону через різке зростання вартості енергоносіїв, але на сьогоднішній день низка комбінатів із центральних, західних та північних областей вже вийшли на ринок з новим оборотом огірка.

Перші партії тепличних огірків на українському ринку з'явилися фактично в ті ж самі терміни, що й рік тому.

Але все ж таки подорожчання енергоресурсів внесло свої корективи у вартість продукції нового врожаю. Так, перші партії гладких огірків надійшли на ринок по 80-82 грн за кг (2,86-2,93 дол. за кг), що в середньому на 10% дорожче, ніж на перші партії цієї продукції минулого року. Більш різко зросла ціна на пухирчасті огірки, і при цьому зростання цін у даному сегменті продовжується. Так, станом на 9 лютого, тепличні комбінати готові відвантажувати огірок не дешевше за 90-95 грн за кг (3,22-3,40 дол. за кг), що в середньому на 17% дорожче, ніж за аналогічний період минулого року.

Зазначається, що розпочати сезон продажів тепличного огірка нового врожаю з таких високих цін українським тепличним комбінатам дозволило стрімке скорочення на ринку імпортної продукції, зокрема турецького огірка. Так, згідно з даними інтернет-порталу turkmenportal.com, з кінця січня Туреччину накрили дуже сильні снігопади, і на сьогоднішній день постачання плодоовочевої продукції з цієї країни ускладнене.

При цьому, більшість ключових гравців ринку сходяться на думці, що зі збільшенням вибірок огірка нового сезону в місцевих стаціонарних теплицях, ціни на цю продукцію все ж таки почнуть знижуватися.

Ціни на олійні знизилися

Тривалі вихідні в Азії з нагоди святкування нового року знизили торговельну активність на ринок пальмової олії, тоді як ціни на соєву олію продовжили зростати та сягнули 11-річного максимуму.

Про це повідомляє Грейн Трейд, пише agronews.ua.

На початку тижня квітневі ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії знизилися на 3% з рекордних 5617 рінггитів/т або 1342 дол./т до 5445 рінггитів/т або 1302 дол./т на тлі скорочення експорту з Малайзії у січні на 25% у порівнянні з груднем.

Ціни на сою та соєву олію минулого тижня на біржі в Чикаго продовжили стрімко зростати на прогнозах скорочення виробництв сої в Бразилії.

Протягом трьох тижнів березневі ф’ючерси на соєву олію в Чикаго подрожчали на 11,5% до 1455 дол./т, що є найвищим з 2008 року рівнем, проте за останні три сесії знизилися на 4% до 1389 дол./т.

Березневі ф’ючерси на сою дорожчають три тижні поспіль і за цей час виросли на 15% до найвищого з 2013 року рівня – 578 дол./т, зокрема за три останні сесії – на 1,2%.

Ціни на бразильську та американську сою на фізичних ринках сягнули 9-річного максимуму – 600-615 дол./т FOB. Проте Китай, що є основним світовим імпортером сої, зберігає спокій та не збільшує закупівлю сої в США через скорочення виробництва в Бразилії.

Стрімке зростання котирувань на пальмову та соєву олію не призвело до підвищення цін на чорноморську соняшникову олію, оскільки деякі покупці злякалися імовірної агресії Росії проти України та віддали перевагу закупівлі соєвої олії.

Ціни пропозицій чорноморської соняшникової олії з поставкою у лютому – березні виросли за три тижні лише на 30-40 дол./т до 1400-1405 дол./т FOB, але ринок очікує активізації попиту після завершення тривалих вихідних в Китаї.

Обсяги переробки соняшника в Україні та Росії за перші 5 місяців сезону значно нижчі, ніж торік внаслідок стримування продажів виробниками. Тому переробники найближчим часом очікують різкого збільшення пропозицій та суттєвого зниження цін на соняшник.

Сьогодні USDA оприлюднить оновлений баланс олійних культур та рослинних олій. Аналітики очікують, що в ньому буде знижено пропозицію сої та соєвої олії, а від того наскільки це буде зроблено залежатиме подальший ціновий тренд.

Україна та Туреччина підписали угоду про зону вільної торгівлі 

В Києві 3 лютого відбулось підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною. Документ став результатом 15-річних перемовин та відкриває чимало можливостей для українського бізнесу.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економіки України, пише agravery.com.

«В рамках угоди, Україна зможе безмитно ввозити до Туреччини більше 10 тис. товарів, а ще на 1,3 тис. отримає тарифні квоти та зменшення мит. Збільшиться не лише експорт сировини, але й продукції з глибокою переробкою і більшою доданою вартістю», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що буде знято проблему додаткових мит, які Туреччина час від часу запроваджувала протягом кількох останніх років. Це стосується усіх товарів, а не лише категорій з нульовим митом. Українські експортери заощадять близько 370 млн дол. річних митних платежів. Обсяг експорту до Туреччини збільшиться орієнтовно на 313 млн дол. в рік. Одночасно в експортних галузях будуть створені нові робочі місця.

«Металурги матимуть змогу наростити експорт щонайменше на 411 тис. тонн щорічно. Саме така квота на 167 товарів зафіксована в угоді. По 510 з 840 металургійних товарів взагалі встановлюється нульове мито. Перед вітчизняною легкою промисловістю відкриється доступ до турецької сировини. Це означає, що вироблений з неї товар буде вважатися українським і зможе потрапити на ринки країн Європи і Середземномор’я (регіон дії конвенції Пан-Євро-Мед) за нульовою митною ставкою», – додають у міністерстві.

Крім того, Україна зберігає мита на вивіз металобрухту, вживані автомобілі та секонд-хенд, та встановлює трьох і п’ятирічні перехідні періоди дії мит на транспортні засоби і продукцію легкої промисловості. Це дозволить захистити вітчизняного виробника.

«Ми не лише посилимо свою економічну присутність в регіоні Пан-Євро-Мед, але й використаємо його як місток для освоєння нових ринків. В тому числі – в Перській затоці та Південно-Східній Азії. Зміцнимо стратегічне партнерство України і Туреччини, а також взаємини з країнами Чорноморського басейну. Це надважливо, враховуючи активізацію агресії з боку Російської Федерації», – наголошує Юлія Свириденко, перша віце-прем'єр-міністр – міністр економіки України.

Ситуація на ринку добрив є непростою не тільки в Європі, але й у Бразилії та США



Ситуація на ринку добрив непроста не тільки в Європі, але також в Бразилії і США, що обумовлюється значною волатильністю цін на енергоносії.

Таку думку озвучив Жолт Вінце (Zsolt Vincze), заступник віце-президента провідної американської інвестиційної компанії R.J.O'brien, пише apk-inform.com.

«У США в 2021 р. фіксувалися сильні заморозки, особливо в окремих регіонах штату Техас і південних регіонах США. Далі було різке зростання цін на природний газ на фізичному ринку. Пізніше аналогічна ситуація спостерігалася в Європі, що вилилося в призупинення роботи деяких заводів з виробництва добрив через високі ціни на газ. Тобто це мало прямий вплив на ринок добрив», – пояснив він.

За словами Ж. Вінце, також значний вплив зробило те, що США ввели заборону на імпорт добрив з Білорусі з політичних причин, а в Росії були введені обмеження на експорт продукції, що теж сприяло зростанню цін на світовому ринку.

При цьому більш високі ціни на добрива в США автоматично спричинять за собою зростання витрат на виробництво кукурудзи – до понад 200 дол./га для американських аграріїв, що є істотним збільшенням.

Як зазначив експерт, така ж ситуація з цінами відзначається і в Бразилії, при цьому у фермерів інша стратегія. Вони ведуть бартерну торгівлю з великими компаніями, такими як Bunge, Cargill, ADM та іншими зернотрейдинговими компаніями, за принципом «я даю 70 мішків зерна – ви мені добрива і хімікати».

«Ситуація, що склалася на ринку добрив, призведе не тільки до зростання цін за рахунок більш дорогої продукції, але і посилення конкуренції за культуру в сівозміні. Оскільки для аграрія для залучення великих площ під культуру і збільшення виробництва потрібно підвищити ціну на кінцевий продукт, що і сталося вже в грудні 2021 р.», – додав Ж.Вінце.