Агровісник від 02 лютого

В Мінагрополітики визначили заходи для попередження та мінімізації випадків загибелі бджіл

Попередження отруєння бджіл є спільним завданням влади, бджолярів та сільгоспвиробників.

Про це заявив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України, під час засідання робочої групи щодо заходів профілактики отруєння бджіл, передає прес-служба Мінагрополітики, пише agravery.com.

Зауважимо, що ключовими питаннями наради стало обговорення основних причин отруєння бджіл, заходів профілактики отруєння бджіл, механізмів встановлення факту отруєння бджіл, обов’язків фізичних осіб та суб'єктів господарювання, які застосовують засоби захисту рослин.

«Важливо, що ми проводимо нараду до початку активного льоту бджіл та до старту весняної посівної кампанії і оброблення полів. Наразі наша спільна ціль – забезпечити злагоджену взаємодію всіх учасників процесу, що дозволить запобігти випадкам отруєння та загибелі бджіл при застосуванні пестицидів для захисту рослин від шкідливих організмів. Важливо напрацьовувати в експертному середовищі конструктивні рішення для вирішення нагальних проблем галузі бджільництва», – розповідає Висоцький.

За його словами, стимулювання розвитку бджільництва сприяє збільшенню кількості пасік, простежуваності продукції бджільництва, підвищенню її якості та конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Також галузь важлива для розвитку малого підприємництва.

«При кожній громаді функціонують комісії, до складу яких входять аграрії, бджолярі, фахівці Держпродспоживслужби, правоохоронці, представники органів місцевого самоврядування, які мають встановлювати факти загибелі бджіл, в тому числі ініціювати питання щодо покарання за неконтрольоване використання хімічних засобів й за отруєння бджіл. Наразі створено 1032 таких комісій», – додає заступник міністра.

Також учасники наради обговорили алгоритм взаємодії пасічників, аграріїв та органів місцевої влади, обов’язковість дотримання всіх умов під час здійснення обробки полів засобами захисту рослин, питання відповідальності за неналежне використання аграріями агрохімікатів.

«За підсумками наради було визначено ряд заходів, які необхідно здійснити для попередження та мінімізація випадків загибелі бджіл, зокрема: проведення інформаційної кампанії щодо роз’яснення вимог законодавства в ОТГ, продовження роботи членів робочої групи щодо напрацювання змін до законодавства з метою створення сприятливого клімату для ведення діяльності у галузі бджільництва, продовження співпраці з Нацполіцією та Держпродспоживслужбою щодо недопущення порушень законодавства у частині застосування пестицидів та агрохімікатів», – підсумували у міністерстві.

Оприлюднено ТОП-10 постачальників агропродукції до України

До України за підсумками 2021 р. було ввезено агропродукції на 8,2 млрд дол., що на 19% більше, ніж роком раніше, коли імпорт склав близько 6,9 млрд дол.

Про це з посиланням на дані Держмитслужби поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов, говориться у повідомленні інституту, пише agronews.ua.

За його словами, країни-члени ЄС торік утримали свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України.

Вартість поставок з Європи збільшилася з 3,55 млрд дол. попереднього року до

4,2 млрд дол. у 2021 році. Частка європейських країн перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51,6%.

У той же час обсяги імпортних поставок продовольства з країн Азії склали 1,53 млрд дол. (18,7%), Латинської Америки – 634 млн дол. (7,8%), СНД – 43 млн дол. (4,2%) та Африки – 342 млн дол. (4,2%).

«Перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до України утримує Польща. Торік вона продала в нашу країну сільськогосподарських товарів на суму

883 млн дол., що майже на 7% перевищило її показник 2020 р.», – говориться у повідомленні.

Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали: Німеччина (586 млн дол.); Італія (586 млн дол.); Туреччина (520 млн дол.); Франція (351 млн дол.); Нідерланди (334 млн дол.); Індонезія (328 млн дол.); Норвегія (314 млн дол.); США (288 млн дол.); Іспанія (264 млн дол.).

«Несподіванкою 2021 року стала Індонезія, яка потрапила до ТОП-10 постачальників агропродукції до України й посіла сьоме місце у списку, витіснивши з нього Китай. Загалом на ці 10 країн торік припало понад 54% усього імпорту», – зазначають експерти.

У структурі зарубіжних поставок до України товарів аграрного сектору традиційно домінують кілька груп продуктів: риба та морепродукти (874 млн дол.); плоди, ягоди та горіхи (835 млн дол.); алкогольні та безалкогольні напої (719 млн дол.); тютюнові вироби (602 млн дол.); різні харчові продукти (559 млн дол.); какао-продукти (442 млн дол.); олії (378 млн дол. США); насіння й плоди олійних культур (376 млн дол.). Ці продукти сформували близько 59% вартості імпорту агропродукції до України, зауважив Микола Пугачов.

Сільське господарство України адаптується до глобальних змін клімату - Роман Лещенко

«До діалогу навколо теми сталого використання землі та збереження наявних сільськогосподарських угідь в умовах глобальних змін клімату має долучитися вся міжнародна спільнота», – акцентував увагу міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час своєї промови на 14-й Берлінській Міністерській конференції з питань сільського господарства.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на minagro.gov.ua.

Вона відбулася в рамках Глобального форуму з питань продовольства та сільського господарства (GFFA) 28 січня 2022 року.

«Сільське господарство має адаптуватися до нових кліматичних умов. Це не просто потреба, це вимога для всіх країн світу, які хочуть посідати лідерські позиції в сфері аграрного розвитку та робити свій внесок у продовольчу безпеку нашої планети», – наголосив міністр учасникам заходу.

Він розповів, що Уряд України продовжує надавати системну підтримку аграрному сектору, сконцентрувавши її на найбільш важливих галузях.

«Ми стратегічно сьогодні обрали для себе декілька ключових напрямів: це насамперед відновлення та модернізація зрошувальних систем, підтримка малих та середніх фермерських господарств, стимулювання інноваційної діяльності аграріїв. Це допоможе нам розвивати сільське господарство нашої держави, забезпечуючи стабільні врожаї та реагуючи на виклики глобальних змін клімату», – підкреслив Роман Лещенко.

За результатами Міністерської конференції з питань сільського господарства було ухвалено підсумкове комюніке, яке містить рекомендації щодо покращення сталого використання землі.

Садівники просять скасувати ПДВ на фрукти



Садівники просять державу скасувати ПДВ на фрукти та доплачувати господарствам, коли ті вимушені продавати вирощене нижче від собівартості. Інакше галузі загрожує колапс.

Відповідне звернення садівники направили до Кабінету міністрів України, повідомляє пресслужба асоціації «Укрсадпром».

Про це пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що подорожчання енергоносіїв, добрив і препаратів для захисту саду в комплексі зі зниженням закупівельної ціни на вирощене та надмірним податковим навантаженням ставить українські садівничі господарства на межу виживання.

«Світове подорожчання енергоносіїв, що відбулося у останньому кварталі 2021 року, не оминуло й Україну. Як наслідок, матеріально-технічні ресурси, необхідні садівникам для продукування товарних партій плодів, стрімко подорожчали. Так, коли ще рік тому за кіловат електроенергії для своїх фруктосховищ садівничі господарства платили близько 3 грн, то у грудні 2021 – січні 2022 року тариф зріс до 7 грн. Удвічі, порівняно з аналогічним періодом минулого року, подорожчало пальне для самохідної техніки, ціни ж на азотні добрива взагалі сягнули небачених висот», – пояснюють в асоціації.

При цьому ціна основної плодової культури в Україні катастрофічно впала – вона нині навіть не покриває собівартості вирощування яблук.

Крім того, коронавірус пригальмував економічний розвиток, унаслідок цього населення збідніло і знизилося споживання фруктів.

До цього додаються напружені стосунки з торговими мережами, які встановлюють занижену закупівельну ціну на садовину, відтерміновують розрахунки з фермерами, а також встановлюють невигідні для садівників умови доставки та повернення плодів.

Як заявила співвласниця ФГ «Перлина Поділля» Олена Пастух, у садівництві нині склалася критична ситуація. Вона підкреслює, що держава має відреагувати на ситуацію в галузі, запобігши колапсу за прикладом сусідньої Польщі, де садівникам компенсували різницю між собівартістю плодів і закупівельною ціною, яку за офіційно продані плоди платить переробний завод.

«Оскільки садівники виробляють важливу харчову продукцію (свіжі фрукти є обов’язковим складником раціону для дітей і дорослих), держава, зважаючи на рекордне подорожчання енергоносіїв і добрив, має нас підтримати – так само, як підтримує решту виробників харчів. Садівничі господарства мають бути включені у перелік виробництв, що платять за енергоносії фіксовану пільгову ціну», – підсумувала Олена Пастух.