Агровісник від 11 січня

Україна експортуватиме органічні продукти до ЄС за новим законодавством

З 1 січня 2022 року в ЄС введено в дію новий Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) №2018/848 про органічне виробництво й маркування органічних продуктів. Про це повідомляє organicinfo.ua, пише agravery.com.

Якщо раніше система органічного законодавства складалась усього з кількох регламентів, в основі яких було три ключові Регламенти №834/2007, №889/2008 та №1235/2008, то в новому законодавстві всі нормативно-правові акти згруповані відповідно до розділів основного регламенту. Тобто, правила виробництва (рослинництво, тваринництво, харчові продукти, корми, аквакультура), репродуктивний матеріал рослин і насіння, контроль, торгівля з третіми країнами тощо.

Як і раніше, сфера дії органічного законодавства поширюється на такі три категорії: живі або неперероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі насіння та інший репродуктивний матеріал рослин; перероблені сільськогосподарські продукти для використання в якості харчових продуктів; корми.

«В окремому додатку до нового регламенту наводяться категорії інших продуктів, що відтепер можуть бути також сертифіковані за органічним законодавством. Мова йде про продукти, які тісно пов’язані з сільським господарством. До цього переліку ввійшли дріжджі для використання в якості харчових продуктів/кормів, мате, виноградне листя, серцевина пальмового дерева, пагони хмелю, кокони шовкопряда, натуральні гуми та смоли, ефірні олії, корки, бавовна, вовна, шкури, традиційні трав’яні препарати на рослинній основі. Вперше до переліку також внесено морську сіль та інші солі, що використовуються в харчових продуктах і кормах, хоча раніше сіль, як і вода, не підлягали сертифікації», – коментують фахівці.

Уточнюється, що сфера дії законодавства, як і раніше, не поширюється на діяльність закладів громадського харчування. В таких випадках можуть застосовуватись національні або приватні стандарти.

«Перехід від еквівалентності до рівнозначності безпосередньо стосується третіх країн, які експортують свою продукцію до ЄС, зокрема, й України. Існуватимуть паралельно дві системи, згідно яких можна буде здійснювати експорт органічної продукції до ЄС. Перша – це торговельні угоди з третіми країнами. Друга система – це рівнозначність стандартам ЄС. Якщо до цього часу українські виробники проходили сертифікацію відповідно до вимог, що еквівалентні стандартам ЄС, то вже незабаром від них вимагатиметься повна відповідність стандартам ЄС», – пояснюють експерти.

Так, протягом наступних перехідних трьох років органи сертифікації, що здійснювали діяльність у третіх країнах, повинні пройти акредитацію за новим законодавством ЄС. Це стосується і тих органів, які зараз працюють в Україні. Основна мета переходу на рівнозначність – посилення контролю та відповідальності у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

В Україні почала знижуватися ціна на соняшникову олію

В Україні з 30 грудня 2021 року було запроваджено державне регулювання цін на соціальні продукти. Тож у торговельній мережі змінилися ціни на олію. ЇЇ вартість знизилася, але поки що незначно.

Про це повідомляє biz.today.ua, пише agro-business.com.ua.

Минулого року соняшникова олія стала однією з рекордсменів щодо зростання ціни. Якщо ця тенденція продовжиться, то вже до середини цього року вартість літра соняшникової олії досягне 100 гривень і вище. Тому її було внесено до переліку соціальних продуктів, ціни на які підлягають державному регулюванню. І вже перший тиждень держрегулювання приніс свої плоди.

Ціни на олію у великих столичних торгових мережах знизилися. Під моніторинг потрапила вартість цього продукту у супермаркетах Ашан, Metro і Novus.

Так, рафінована олія «Олейна» 8 січня в середньому коштувала 56,36 грн, тоді як ще 4 січня середня ціна на неї була 59,30 грн.

Ціна на олію марки «Щедрий дар» теж знизилася. Так, наприкінці минулого року вона у середньому продавалося за 55,76 грн, а на 8 січня її вартість становила 54,70 грн.

Окрім того, постачальники, із початком держрегулювання, зобов’язані заздалегідь повідомляти Держпродспоживслужбу щодо подорожчання товару, яке планується.

Якщо мають намір підвищити його ціну на 5-10%, то повідомити про це потрібно не пізніше ніж за три дні. Якщо ціну на продукт хочуть підвищити до 15%, то повідомити про це слід не пізніше як за 14 днів до підвищення. Ну, а якщо постачальник взагалі має намір підвищити ціну більш ніж на 15%, то він має повідомити про це не пізніше як за місяць.

Урожай цукрових буряків в Україні зріс майже на 30%

У 2021 році помітно покращилося виробництво цукрових буряків. Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства, відомо, що за рік аграрії зібрали 10,6 млн тонн продукту, а це на 2,3 млн тонн (28,7%) більше, ніж минулого року (2020, 8,2 млн тонн ).

Про це повідомляє Перший Діловий, пише agronews.ua.

При цьому зазначається, що середня врожайність у країні склала 46,9 тонн/га, що краще ніж у 2020 році на більш ніж 6 тонн.

Найбільше зібрали аграрії Львівської області, урожай цукрових буряків тут становив 55,6 тонн/га.

Виходячи з валового виробництва, лідерами стали Вінницька область – 2,4 млн тонн, Хмельницька область – 1,5 млн тонн, Полтавська область – 1,07 млн тонн.

До речі, експерти пояснюють високі ціни на цукор у 2021 році тим, що минулий сезон був збитковим, оскільки зросли ціни на енергоносії, метал, мішки та інші необхідні матеріали для виробництва. До того ж, сезон відзначився несприятливими для врожаю погодними умовами, а посіяно всього було 206 тисяч гектарів.

У 2021 році посівна площа збільшилася до 226,6 тисячі гектарів і високій урожайності сприяла погода. Відповідно, зросла продуктивність цукрових буряків.

Китай повертається до масштабного виробництва кукурудзи

Згідно з нещодавно оприлюдненими офіційними даними уряду Китаю, у 2021 р. країна виробила 273 млн тонн кукурудзи, що на 12% більше, ніж у 2020 р. Виробництво цієї сільгоспкультури, схоже, відновилося після п’ятирічної перерви.

Про йдеться на superagronom.com із посиланням на видання Dim Sums.

У 2015 році, коли китайські аграрії отримали величезний урожай кукурудзи і був значний її надлишок, міністерство сільського господарства країни запропонувало скоротити виробництво королеви полів на користь інших культур – бобових, зернових та кормових.

За даними Dim Sums, за перші 10 місяців 2021 року країна імпортувала 26 млн тонн кукурудзи. Це втричі більше, ніж за аналогічний період 2020 року – 7,8 млн тонн. Деякі експерти зазначають, що це одна з головних причин зростання цін на зернові та олійні культури у 2021 році.

Наголошується, що наразі китайський уряд повернувся до активного стимулювання виробництва кукурудзи. Президент Китаю Сі Цзіньпін, схоже, стурбований можливим продовольчим ембарго США, йдетсья у блозі Dim Sums.

«Ми не повинні дозволяти іншим ставати на заваді для вирішення основної проблеми національного виживання – харчування», – сказав Сі Цзіньпін у нещодавній заяві.

Китайські аграрії у 2021 р. засіяли кукурудзою 107 млн акрів (43,3 млн га), що всього на 4 млн акрів менше 2015 року.

При цьому, аналітик MarketsFarm Брюс Бернетт не стурбований тим, що Китай повернеться до свого колишнього статусу потужного виробника кукурудзи з переповненими державними запасами врожаю, навіть з урахуванням того, що це значно впливає на світові ціни.

«Я не розглядаю це як постійний профіцит, який нависне над ринками», – сказав він.

Це пояснюється тим, що попит на кукурудзу в Китаї продовжує постійно підвищуватись через зростаючу чисельність населення країни та покращення раціону харчування.

Також зазначається, що Китай продовжить імпортувати кукурудзу, зокрема через складнощі в логістиці. Існує великий географічний розрив між тим, де кукурудза в Китаї вирощується на півночі, і тим, де вона споживається тваринницьким сектором країни на півдні, тому в багатьох випадках вигідніше імпортувати врожай у іноземних постачальників, таких як США.

Крім того, пан Бернетт сказав, що п'ятирічне затишшя у виробництві в Китаї також частково спричинене несприятливими погодними умовами, які можуть знову виникнути в будь-який момент.