Агровісник від 30 грудня

Мінагрополітики відкрило дані про 13 млрд грн держпідтримки за останні три роки

Агросектор показав найвищий рівень зростання за 11 місяців 2021 року в порівнянні з іншими галузями економіки й становить +16,7%. Про це на своїй сторінці у Facebook написав Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, пише agronews.ua.

«Агросектор продовжує залишатися локомотивом економіки, гарантом стабільної експортної виручки та продовольчої безпеки України та світу, осередком створення десятків тисяч робочих місць та мільярдних наповнень місцевих бюджетів», – написав Міністр.

За його словами, цьогоріч понад 10 тисяч агропідприємств та 55 тисяч аграріїв отримали від держави 4,6 млрд грн.

«Ми застосували нові підходи і зробили основний акцент саме на малих та середніх с/г товаровиробниках. На галузях, які потребували ще більшої уваги від держави: тваринництві, садівництві, переробці с/г продукції, с/г машинобудування. Станом на зараз державна підтримка вичерпана на 100%», – зазначив Роман Лещенко.

Він наголосив, що стала аграрна політика дає можливість формувати рекордні показники врожайності, а також забезпечити більше 30 тисяч нових робочих місць в календарному році. Він зауважив, що в наступному році в пріоритеті залишаться переробка, тваринництво, садівництво та меліорація, адже саме в цих сферах створюється найбільша кількість робочих місць. До того ж вони є найбільш капіталомісткі з точки зору створення доданої вартості.

Крім того, в фокусі буде новий напрямок – агрострахування. Який допоможе аграріям більш впевнено здійснювати діяльність, не дивлячись на природні та фінансові негаразди. Новий напрям держпідтрмики як меліорація, вже дав можливість запустити пілотні проекти в різних областях і буде масштабований після запуску об’єднання водокористувачів в 2022 році в Україні.

Міністр повідомив, що фінансові обсяги держпідтримки зберігаються на рівні 2021 року. «Ми працюватимемо над розширенням кредитування аграріїв, яке має сягати мінімум 100 млрд грн. Для цього ми також запустимо в 2022-му Державний аграрний реєстр – електронну систему, яка відкриє всі дані про державну підтримку аграріям та допоможе зі ще більшою поінформованістю фермерів щодо нових програм та можливостей отримання коштів», – підкреслив Роман Лещенко.

Також він додав, що на сайті Мінагрополітики з’явився новий дашборд, де в режимі реального часу відображаються всі дані за виплатами держпідтримки: програми, напрями, суми, кількість отримувачів, статистика за областями.

«Усе до кінцевого бенефіціара за останні три роки. Йдеться про більш ніж 13 млрд грн  виплачених державних коштів – усе прозоро й доступно відображено за посиланням», – зазначив Міністр.

На Сумщині запустили елеватор потужністю 100 тис. тонн

На Сумщині у селі Степанівка відкрито елеватор ТОВ «Ханзе Агрі Україна» потужність якого становить 100 тис. тонн одночасного зберігання зерна та олійного насіння.

Про це повідомляє прес-служба Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА, пише agravery.com.

«На Сумщині послуги з приймання та зберігання зерна надають 42 елеватори, місткість яких становить понад 2,8 млн тонн, з них 12 – сільгосппідприємств загальною потужністю 676 тис. тонн. Потреба інфраструктури ринку зерна потребує модернізації та реконструкції наявних потужностей та введення в дію нових потужностей зі зберігання й доробки зерна», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що у регіоні щороку будуються нові елеватори та модернізуються вже існуючі. У листопаді 2021 року завершено будівництво елеватора ТОВ «Ханзе Агрі Україна» в с. Степанівка Сумського району.

«Елеватор здатний приймати зерно в обсязі 4 тис. тонн за добу, відвантажувати: залізничним транспортом – 3,5 тис. тонн за добу; автотранспортом – 1,5 тис. тонн за добу. На елеваторі знаходиться лабораторія, яка сертифікована за міжнародними стандартами якості ISO 9001:2015. Працюють дві сушарки: потужністю 2,5 тис. тонн за добу, яка працює на газовому опаленні та потужністю тисяча тонн за добу – на альтернативному виді палива», – додають у департаменті.

Таким чином, створено 45 робочих місць, що сприяє підвищенню рівня зайнятості сільського населення, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів.

«Цей сучасний елеватор забезпечить потреби як безпосередньо власників, так і надаватиме послуги з доробки, зберігання та подальшої реалізації зерна іншим суб'єктам господарювання регіону», – підкреслили у відомстві.

Зміна клімату найсильніше вдарить по 5 областях України – дослідження

Черкаська, Херсонська, Кіровоградська, Полтавська та Вінницька області зазнають найбільших втрат унаслідок зміни клімату, такий результат дослідження Світового банку щодо впливу зміни клімату на ключові сектори економіки України, проведеного з ініціативи Мінекології.

Про це пише agro-business.com.ua з посиланням на Green Deal.

"Найбільші втрати доходів домогосподарств та найбільше зростання бідності та нерівності через зниження вартості сільськогосподарського виробництва прогнозується у Харківській, Кіровоградській, Львівській, Луганській та Житомирській областях", – йдеться у резюме дослідження.

Так, за даними дослідження, вивчалися переважно два сценарії – RCP 4.5 та RCP 8.5. Вони передбачають глобальне підвищення температури до 2100 року: на 2,4°C – при боротьбі з викидами вуглецю (за сценарієм RCP 4.5) і на 4,3°C – без достатніх заходів такої боротьби (за сценарієм RCP 8.5).

Відповідно до RCP 8.5 аналітики припускають зниження врожайності в Україні ячменю, кукурудзи та соняшника на 10-30% до рівня 2010 року у 2030-2050 рр.

Водночас у звіті прогнозується зростання врожайності озимої пшениці на 20-40% до середини століття порівняно з базовим періодом 2010 року переважно у північній та північно-західній частині країни.

У звіті уточнюється, що непередбачуваність моделей опадів, особливо після 2050 року за сценарієм RCP 8.5, створює необхідність приділяти більше уваги прогнозованим змінам на місцевому рівні.

З іншого боку, експерти зазначають, що кліматично збалансовані стратегії управління водними ресурсами можуть підвищити загальну врожайність в Україні на 20-40%, зокрема до 80% – для кукурудзи та до 40-80% – для соняшника. Згідно з дослідженням, щорічна вигода від підтримки оптимального водного балансу може становити 264-504 млн. дол. США. Найбільші вигоди від раціонального управління водними ресурсами припадуть на кукурудзу як критично важливий експортний товар. Вони оцінюються у 92,7 млн. дол. США.

В Австралії завершили розробку робота для вилову шкідників і хвороб

В Австралії розробили та презентували останню версію робота-пастки для відловлювання шкідників і хвороб.

Машина відловлює шкідників та спори грибів, ідентифікує їх та попереджає про загрозу, йдеться на hortidaily.com, пише superagronom.com.

Робот Sentinel 7 вартістю 100 тис. дол. США оснащений пробовідбірниками повітря великого об’єму для збору спор грибів, що переносяться повітрям. Машина також оснащена кількома всмоктувальними пастками, які втягують комах, що знаходяться у безпосередній близькості (на відстані до 80 км) та мігруючі види комах, які переносяться за допомогою вітрових течій.

Керівник відділу досліджень і розробок компанії Hort Innovation Байрон де Кок відмітив, що розробка тривала більше, ніж два роки у співпраці вчених з виробниками.

«Небажані шкідники рослин піддають ризику промисловість, садівництво та лісове господарство вартістю 32 млрд. дол. США. Завдяки цьому проєкту ми змогли створити мобільний блок, простий у використанні, а головне, – дійсно ефективний у виявленні та виловленні шкідників. Інноваційний пристрій має автоматичну онлайн-панель, яка надає дані виробникам для перегляду в режимі реального часу», – Байрон де Кок, керівник відділу досліджень і розробок Hort Innovation.

Старший науковий співробітник Південно-австралійського науково-дослідного інституту, доктор Рохан Кімбер, відзначив що запуск Sentinel 7 знаменує еволюцію ідеї модернізації моніторингу шкідників і хвороб рослин.

«Sentinel 7 – це зручний, мобільний та оптимізований пристрій спостереження, який дає сільськогосподарському виробництву можливість адаптуватися до динамічних умов вирощування та залишатися на передовій у боротьбі зі шкідниками та хворобами», – відзначив доктор Рохан Кімбер, с.н.с. Південно-австралійського науково-дослідного інституту.

Випробування робота проводилися на овочевій фермі Річарда Кобблдіка, який відмітив користь апаратного забезпечення iMapPESTS в управлінні загрозами епізоотіїв.

«Мені дуже цікаво побачити як інформація, створена цими високотехнологічними пристроями, може бути розширена до системи, де я отримую пінг на свій телефон зі сповіщенням про виявлення шкодочинного організма. З нетерпінням чекаю, коли технологія надійде у виробництво», – відмітив пан Коблдік.