Агровісник від 21 грудня

Ухвалено законопроект для розвитку виноградарства та садівництва України

17 грудня, Верховна Рада України прийняла в цілому законопроект № 2064, який передбачає важливі й рушійні зміни в галузі виноградарства та садівництва України. За нього проголосували 317 народних депутатів, повідомив на своїй офіційній сторінці у Facebook Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, пише minagro.gov.ua.

У своєму дописі Міністр зазначив, що це перший важливий крок на шляху до відновлення й розвитку галузі. Він також окреслив основні пункти важливості закону як для аграріїв, так і для держави.

«Законом передбачено збільшення мінімального строку оренди під багаторічне насадження у 25 років. Не секрет, що в Україні в останні роки площі насаджень зменшилися і відсутність тривалого терміну оренди була однією з ключових проблем. Тож тепер є шанс змінити цю тенденцію. Окрім строку оренди, інвестор, який захоче вкласти кошти у сад, паралельно отримує довіру та впевненість щодо своїх дій. А це колосально вплине на збільшення робочих місць. У середньому 20 сезонних працівників працюють на 1 гектарі», – написав Роман Лещенко.

Він підкреслив, що виноград – це експортний продукт, тому це ще й можливість покращити економічні показники, зокрема це плюс у додану вартість.

За словами Міністра, законопроект також передбачає створення для аграріїв державної підтримки. «А в нашому випадку – це синергія між уже наявними програмами допомоги. Крім того, що ми збільшуємо довіру аграріїв, ми ще й заохочуємо їх вкладати інвестиції. Формула прозора і зрозуміла: інвестуєш в актив - отримуєш повернення довгострокових інвестицій», - наголосив Роман Лещенко.

Також він додав, що садівництво і виноградарство з точки зору збереження ґрунтів є дуже заощадливими. У сьогоднішній реаліях, коли тисячі гектарів українських земель виснажені, садівництво є хорошим компромісом. До того ж, це можливість забезпечити себе високоякісними продуктами харчування і сировиною для переробної промисловості.

Ренійський порт виконав річний план з вантажопереробки

Ренійський морський порт виконав річний план з вантажопереробки. Про це повідомляє прес-служба Адміністрації морського порту Рені, пише agravery.com.

«Станом на 20 грудня 2021 року вантажообіг по порту склав 1,3 млн тонн. В той час, як за весь 2020 рік цей показник складав 786 тис. тонн. З початку року портові оператори морського порту Рені обробили на 59,3％ вантажів більше, ніж за аналогічний період минулого року», – йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що основною номенклатурою вантажів, які переробляють портові оператори та суб'єкти господарювання є аграрні культури (кукурудза, пшениця, ячмінь, соняшник, шрот), нафтопродукти, хімічні наливні, мінеральні добрива навалом та в біг-бегах, метал та великогабаритне обладнання.

«️Вантажообіг транзитних вантажів в порту склав – 1,2 млн тонн, експортних – 60,9 тис. тонн, імпортних – 26,6 тис. тонн», – підкреслили у порту.

Так, за неповних 12 місяців морський порт Рені прийняв 419 одиниць суден, з них морських 207 одиниць, річних 212 одиниць та 10,3 тис. вагонів.

Цьогоріч експорт українського цукру знизився у 6 разів

Експорт українського цукру у січні-листопаді 2021 року склав 23,59 тис. тонн, що майже у 6 разів менше аналогічного показника минулого року (140,1 тис. тонн).

Про це повідомляє Науково-практичний центр цукробурякового виробництва, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що у грошовому вимірі експорт склав 12,67 млн. дол. США. Загалом з початку 2021/22 МР поставки цукру на зовнішні ринки склали 21,36 тис. тонн (у 2020/21 МР – 58,3 тис. тонн).

Найбільшими країнами-імпортерами українського цукру від усього експорту (у грошовому еквіваленті) у січні-листопаді 2021 року виступили: Ізраїль (20,29%), Вірменія (20,20%), Азербайджан (10,94%).

Імпорт цукру за січень-листопад 2021 року становив 163,6 тис. тонн. Найбільшими країнами-експортерами цукру в Україну від усього імпорту (у грошовому еквіваленті) у січні-листопаді 2021 року виступили: Бразилія (72,89%), Польща (17,16%), Бельгія (2,74%).

Імпорт інших цукрів за січень-листопаді 2021 року становить 28,8 тис. тонн, експорт – 43,1 тис. тонн.

Експорт меляси у січні-листопаді 2021 року складає 9,7 тис. тонн, а імпорт за відповідний період – 4,9 тис. тонн.

Найбільшими країнами-імпортерами меляси з України від усього експорту (у грошовому еквіваленті) у січні-листопаді 2021 року виступили: Литва (48,83%), Угорщина (35,85%), Ізраїль (7,66%).

У США ціни на добрива зросли на 300%

Економісти Федерації американських фермерських бюро Шелбі Майєрс та Вероніка Най опублікували дослідження щодо динаміки цін на добрива у світовому аграрному гіганті – США. Ось деякі витяги з аналітичної роботи експертів.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на agroxxi.

«Фермери та власники ранчо в США обговорюють стрімко зростаючі ціни на добрива і пов'язані з цим ризики, у тому числі, чи будуть добрива доступні взагалі в повному обсязі в новому році.

Зважаючи на те, що витрати на добрива становлять приблизно 15% загальних грошових витрат в американському агровиробництві, ціни на добрива – проблема №1, яка хвилює фермерів у період планування закупівель на період вегетації 2022 року.

На жаль, ціни на добрива, за повідомленнями фермерів у деяких регіонах, зросли більш ніж на 300%. Подібні стрибки цін спостерігалися й раніше – у 2008 році.

За 12 місяців, що закінчилися у квітні 2008 року, ціни на азот зросли на 32%, ціни на фосфат – на 93%, а ціни на калій – на 100%. Ціни залишалися на цьому рівні протягом 2009 року, потім впали, зрештою повернувшись до рівнів 2007 року до кінця 2009 року.

Тоді стрибок цін був пов'язаний з високим внутрішнім та світовим попитом, низькими запасами добрив та нездатністю американської індустрії добрив скоригувати рівні виробництва. Цього разу діють ті самі фактори, але до них додалися інші, котрі посилили невизначеність.

Всі основні поживні речовини, що використовуються при вирощуванні основних просапних культур в США, азот (у формі безводного аміаку, сечовини або рідкого азоту), фосфор (діаммонійфосфат – DAP і моноаммонійфосфат – MAP) і калій (поташ) – випробовували в тій чи іншій мірі ціновий тиск.

Порівняно з вереснем 2020 року ціни на всі основні поживні речовини для рослинництва в США збільшились: аміак подорожчав більш ніж на 210%; рідкий азот більш ніж 159%; карбамід на 155%; MAP на 125%; DAP більш ніж 100%; а калійні добрива більш ніж 134%.

Дві третини світового попиту на добрива переважно зумовлені шістьма культурами. У світовому масштабі кукурудза займає близько 16% попиту на добрива для сільськогосподарських потреб, друге місце – пшениця, що становить близько 15% світового попиту добрив. На рис припадає близько 14% світового попиту, потім йдуть овочі – 9%, фрукти – 7% і соя – 5%.

Як великий виробник кукурудзи, сої та пшениці, США є великим споживачем добрив.

Очікується, що ціни на добрива залишаться високими протягом весни 2022 р., що може змусити деяких американських фермерів переключити посівні площі з кукурудзи на культури з нижчим споживанням мінеральних добрив, таких як соя чи пшениця».